ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

ПОЛНЫЙ БАРДАК. Как в Украине чиновники распоряжаются государственным имуществом. Официальный документ.

Posted by operkor на Октябрь 24, 2010

 

В распоряжении «Хроник и комментариев» оказался  итоговый документ Главного контрольно-ревизионного управления Украины о том, как Фонд госимущества распоряжается народным достоянием. Публикуем документ на языке оригинала

«Головним контрольно-ревізійним управлінням у плановому порядку проведено державний фінансовий аудит ефективності виконання бюджетних програм Фондом державного майна України.  Аудитом встановлено, що на виконання Фондом державного майна (далі – Фонд) покладених функцій використано загалом 330 млн. грн. Однак важливих цілей досягнуто не було. По-перше, плани надходження до державного бюджету коштів від приватизації у 2008 та 2009 роках виконано відповідно на 79 % та 9,5 %.

  Основними факторами, які не дозволили повною мірою виконувати зазначені функції, визначено такі. Не існувало чіткого визначення та законодавчого закріплення стратегічних цілей і завдань приватизації, що зумовило безладний та малопрогнозований приватизаційний процес. Після 2002 року не було прийнято жодної Державної програми приватизації, що призвело до втрати системності щодо трансформації відносин власності у нашій державі.

Крім того, непримиримі протиріччя між Президентом України та Прем’єр-міністром України щодо об’єктів приватизації і способів їх продажу та як наслідок – втрата повноцінного конкурентного середовища, загальмували процеси «великої» приватизації, а державний бюджет не одержав щонайменше 15 млрд гривень.

Зокрема, Указом Президента від 19.12.2008 № 1178/2008 зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 №1517-р в частині визначення такими, що підлягають продажу в 2009 році, державних пакетів акцій відкритих акціонерних товариств «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», «Науково-виробничий комплекс «Київський завод автоматики імені Г.І. Петровського», «Турбоатом», «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», «Мукачівський завод «Точприлад», «Дніпроенерго», «Донбасенерго», «Західенерго», «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», та такими, що підлягають підготовці до продажу в 2009 році, Херсонського державного заводу «Палада» та Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (незавершене будівництво).

Незлагоджені дії причетних до приватизації органів влади заважали створенню повноцінного конкурентного середовища, що унеможливлювало одержання найкращих фінансових результатів. Як приклад, безрезультатна для державного бюджету та така, що зашкодила діловому іміджу нашої держави, – спроба продажу контрольного пакета акцій ВАТ «Одеський припортовий завод». У результаті до державного бюджету не надійшло щонайменше 5 млрд грн та утворилася кредиторська заборгованість перед позивачами в розмірі 5,7 млн гривень. До того ж не сприяли досягненню поставлених цілей та віддалили надходження коштів до державного бюджету від приватизації спонтанні, не підкріплені законодавчими нормами рішення Уряду щодо продажу об’єктів державної власності.

Після затвердження Переліку господарських товариств і холдингових компаній, які підлягали підготовці до продажу у 2009 році (розпорядження 1517-р), Уряд прийняв постанову від 02.04.2009 № 430 «Про запобігання кризовим явищам у вугільній промисловості», якою передбачено продати майно 24 вугледобувних підприємств з подальшим спрямуванням коштів до спецфонду Мінвуглепрому для розвитку вугільної галузі, вилучивши їх з Переліку. Прийняте Урядом рішення щодо екстреного продажу майна вугледобувних підприємств, оминаючи приватизаційні процедури, зашкодило вчасній підготовці до їх приватизації, а отже, суттєво віддалило надходження коштів до державного бюджету від продажу цих об’єктів.

Негативно впливала на здобутки приватизації прийнята система планування, яка не забезпечувала балансу між потребами та виділеними асигнуваннями на реалізацію бюджетних програм і не спиралася на достовірну інформаційну базу. Через дефіцит коштів було неможливим провести землеоцінні роботи 484 об’єктів, за продаж яких до державного бюджету планувалося отримати   5 млрд гривень.

Водночас із 364 об’єктів, внесених до Переліку підприємств, державні пакети акцій яких підлягали продажу у 2009 році, приватизовано лише 49 (13 %), а 165 об’єктів (45 %) до продажу готові не були, оскільки деякі з них уже ліквідовані, перебувають на різних стадіях банкрутства, зупинено обіг їх акцій, Фонду не одержав документів для подальших дій з приватизації. Оскільки більшість відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких пропонувались на продаж, мають незадовільний фінансовий стан та перебувають на різних стадіях банкрутства, що знижувало зацікавленість інвесторів навіть при продажу контрольного пакету акцій.

Так, незважаючи на значний розмір пакетів акцій 5 ВАТ (від 75 до 100 %) загальною номінальною вартістю 37,5 млн грн, які Фонд мав наміри продати у 2009 році, через відсутність попиту безрезультатно оголошувалися конкурси з продажу: Азовкабель – 12 разів; Коломиясільмаш – 10 разів; Надвірнянський лісокомбінат – 8 разів; Авіакомпанія «Національні авіалінії України» – 7 разів; Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування «Ніжинсільмаш» – по 5 разів. Всі зазначені товариства на момент оголошення про продаж перебували на різних стадіях банкрутства.

Загалом у процедурі банкрутства перебувало на початок 2009 року – 149 та на кінець року — 158 підприємств, якими управляли державні органи приватизації. Майже кожне друге таке підприємство (загалом 60) перебувало у процедурі санації. Водночас процедура санації є затяжною та малоефективною, адже у більшості випадків усе закінчувалося ліквідацією: за період з 2008 року – за І квартал 2010 року ліквідовано 18 підприємств, а це 70 % тих, де санація завершилась. По-друге, не досягаються якісні результати та цілі корпоративного управління у більшості ГТ, де належною державі часткою управляють державні органи приватизації.

На разі в управлінні Фонду перебуває 70 % ГТ (408), де держава не має контрольного пакету, адже за роки грошової приватизації більшість привабливих об’єктів роздержавлено. Через тяжкий фінансовий стан більшості цих товариств, на що державні управлінці мало впливають, не забезпечено ефективного управління                            у 2008 році у половині ГТ, у 2009 році – у 2/3 товариств. До того ж основна маса підприємств відраховує державі мізерні суми дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) ГТ, що перебувають в управлінні Фонду.

У 2008 році надходження дивідендів до бюджету у сумі 225,5 млн грн забезпечили 79 ГТ, що становить 15 % загальної кількості ГТ в управлінні Фонду. У 2009 році дивіденди сплатили 85 ГТ (19 %) у сумі 333,6 млн гривень.  До того ж лише два підприємства (ВАТ «Одеський припортовий завод» та ВАТ «Турбоатом») у 2008 та 2009 роках забезпечили відповідно 91 та 95 % усіх перерахувань (206 млн грн та 316 млн грн).

Водночас постає загроза втрати державного майна, що у процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, адже щодо 60 % загальної кількості цього майна (на початок 2010 року — 25,4 тис. од.) рішень не прийнято. Значна кількість цього майна знаходиться на балансах підприємств — банкрутів (на початок 2010 року — 6,8 тис. од.), а понад 1,6 тис. од. залишилось без балансоутримувачів у зв’язку з їх ліквідацією.

Серед причин – відсутність законодавчої норми стосовно обов’язкового залучення державних органів приватизації стороною у справі про банкрутство суб’єкта господарювання, який має на балансі державне майно, що не увійшло до статутного капіталу в процесі приватизації. Здебільшого суди не ініціюють залучення державних органів приватизації до розгляду справ та навіть відмовляють у задоволенні клопотань про вступ у справу державних органів приватизації.  Держава є неефективним власником цього майна, а органи місцевого самоврядування не мають ресурсів для управління ним.

За наявною інформацією державні органи приватизації пропонували передати до комунальної власності: у 2008 році – 18,5 тис. об’єктів; у 2009 – 16,4 тис. об’єктів; у І кварталі 2010 року – 12 тис. об’єктів. Проте майже кожна друга місцева рада не погодилась прийняти державні об’єкти до комунальної власності (у 2008 році — 40 % усіх рад, у 2009 році – 43 %, у І кварталі 2010 року – 48 %). Основна причина відмов – відсутність коштів на покриття витрат, пов’язаних із передачею такого майна, виготовленням технічної документації на нього та подальшим утриманням.

По-третє, недостатньою є система контролю Фонду як орендодавця державного майна. Станом на 01.04.2010 на контролі у державних органах приватизації перебувало 214 договорів оренди цілісних майнових комплексів (далі — ЦМК) та  21 тис договорів оренди нерухомого майна. За даними задіяних в аудиті регіональних відділень Фонду у кожному третьому з перевірених ЦМК мали місце порушення при використанні орендованого держмайна загальною вартістю 277,4 млн грн; у половині ЦМК порушувалися терміни сплати орендної плати понад три місяці та як наслідок — станом на 01.04.2010 не погашено 16,6 млн гривень.

Водночас судові органи розглядали 42 справи щодо несвоєчасної сплати орендної плати та погашення заборгованості в сумі 14,5 млн грн та прийняли рішення лише у 3-х справах на загальну суму 0,4 млн грн (3 % загальної суми). За таких темпів розгляду справ у найближчі 10 років ця заборгованість з орендної плати не буде сплачена. До того ж інспектуванням орендованого нерухомого майна охоплюється щорічно від 12 до 15 % договорів, за результатами якого на кожному третьому об’єкті виявляються порушення при використанні державного майна. За половину таких об’єктів орендну плату на загальну суму 13,3 млн грн до державного бюджету не сплачено. Через затягування судових розглядів щодо проблемних взаємовідносин Фонду з орендарями державний бюджет позбавляється значних сум орендних платежів.

Наприклад, за договорами між Фондом та ЗАТ «Кримський титан» у    2004 році були здані в оренду на 5 років ЦМК ДП «Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат» та ЦМК ДП «Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат». І хоча термін дії цих договорів закінчився ще у вересні 2009 року, з незаконного володіння державне майно дотепер не повернуто, оскільки Державною виконавчою службою на нього накладено арешт. У результаті до державного бюджету не сплачено 48 млн грн, орендодавець позбавлений можливостей здати це майно в оренду на конкурентних засадах.

Як висновок. Функції Фонду з управління бюджетними програмами виконувалися недостатньо ефективно, що зумовило ненадходження до державного бюджету коштів від приватизації на суму щонайменше 20 млрд грн, недосягнення якісних показників та цілей корпоративного управління, послаблення контролю за переданим в оренду державним майном.

З метою підвищення ефективності виконання завдань з приватизації та удосконалення управління об’єктами державної власності, аудиторською групою розроблено відповідні пропозиції.

По материалам ГлавКРУ Украины

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: