ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

КАТЕРИНА ПЛАХОТЯ: Дуже хочу відкрити у селі Значковому читальню…

Posted by operkor на Август 20, 2012

 На питання журналіста «ВВ» відповідає  Павлівський сільский голова Вільнянського району Запорізької області Катерина ПЛАХОТЯ

 -Катерино Василівно, ваша сільська рада, як і села закріплені за нею, розташовані найближче до районного центру та влади. Чи допомагає це вам у вирішення нагальних питань? Чи навпаки, вас більше контролюють?

-Ні, таке наближення не допомагає. Все одно треба ходити, просити, а іноді і вимагати допомоги. Єдиною проблемою є той факт, що село Павлівське знаходиться майже у межах міста Вільнянськ. Існує постійна проблема зі сміттям. Вільнянці  вивозять його на землі Павлівки, а павлівці —  на територію міста. Та цю проблему ми контролюємо та вирішуємо. Клопотів додають і власники земельних ділянок. Часто сільська рада не знає, хто є власником землі. Деякі господарі отримала городи у спадок, інші переїхали до Запоріжжя, а тому коли приходить час сплачувати за користування землею ми не можемо усіх їх знайти. Тому й виникає заборгованість. Доводиться співпрацювати з податковою.

-Катерино Василівна, сьогодні у вас прийомний день. То скажіть, будь ласка, чи багато відвідувачів уже було? З якими питаннями звертались?

-Людей сьогодні, як звичайно – вистачає. Оформляють довідки про склад сім’ї, довідки про опіку, приходять за довіреностями на отримання компенсаційної тисячі.

-Хоча зараз і пора літніх канікул,  яка у вас ситуація з дошкільнятами та школярами. Чи усі діти відвідують школи та дитячий садочок?

Наша селищна рада не має ні дитячого садочка, ні школи. Тому усі діти шкільного віку отримують освіту у вільнянських загальноосвітніх школах, а дошкільнята — у ДНЗ міста. Підвіз дітей відбувається регулярно найманим транспортом.

=Це, мабуть, дороге задоволення?

Та не дешеве. Щоденно ми платимо 1380 гривень. Район допомагає. У першому півріччі було виділено 60 000 гривень. Та з 1 вересня сума, яку ми витратимо на підвіз дітей, перевищить 100 000 гривень, тому для її освоєння потрібно проводити тендер за участю автоперевізників на надання послуг перевезення дітей до місця навчання. Наразі проходить навчання людей, які будуть його проводити, бо ж ми ніколи такого не робили. Складніша ситуація з дошкільнятами. Не всі діти мають можливість відвідувати садочки Вільнянська. Оскільки спочатку влаштовуються до садочків вільнянці, а вже потім інші діти.

-До нашої редакції нещодавно звернулась мешканка села Новоселівка. Скаржилась жінка на міжміський транспорт. Мовляв, розклад маршрутного таксі, яке здійснює підвіз людей до Вільнянська, не задовольняє жителів. Оскільки вони зранку не встигають на роботу, а ввечері забирати дітей зі школи та садочків. Чи знаєте ви про таку проблему?

-Про таку проблему мені відомо. Власником маршрутних таксі з позначкою «Н» є організація ООО «Профтаксі». Саме вони виграли тендер на перевезення. Відтак, саме вони вирішують, який графік руху автотранспорту. Я телефонувала директору фірми та просила його відкоригувати графік руху. На це він мені повідомив: «Наш графік розписаний від самого початку роботи організації, а це вже більше 4 років. Перше маршрутне таксі виїжджає о  5 годині ранку. Протяжність маршруту не маленька, тому аби вгодити мешканцям села Новоселівка водію потрібно виїжджати ще раніше. А  хто ж на таке погодиться? Для того аби догодити одним, ми повинні додати клопоту іншим. Тому змінити графік ніяк не можемо».

-Катерино Василівно, а чи не звертились ви до інших перевізників? Наприклад до керівництва маршруту «7» чи «7б». Їх графік руху змістився б усього на хвилин 5-10, а мешканці села без проблем діставались не тільки Вільнянська, а й Запоріжжя.

-Розумієте, їм також це не зовсім вигідно. По-перше, недостатня кількість людей, по-друге, якість дорожнього покриття. Окрім того, новоселівці мають хоча б якесь транспортне сполучення, а ось мешканці Зеленого зовсім не мають транспорту.

-А чого не мають? Їм же зробили дорогу.

-(посміхається) Дорогу зробили, а от перевізники відмовляються по ній їздить. А довести її до ладу своїм коштом сільська рада на має змоги. Ті субвенції, які виділялись на ремонт доріг, витрачаємо у першу чергу на підсипання автошляхів, по яким рухається шкільний автобус, бо автобуси нові з низькою осадкою, то ж аби перевізник не відмовився від надання послуг, маємо слідкувати щоденно за станом покриття.

-У літню спеку першочерговим питанням залишається водопостачання. Чи усі села забезпечені питною водою у повній мірі?

-Проблем з  питною водою, у більшості сіл, немає. Лише у Значково, оскільки воно знаходиться вище рівня водонапірної системи. За часів колгоспу у селі працювала насосна станція, яка і забезпечувала необхідний тиск у системі. Та після  її ліквідації  все зупинилось.

-А як зараз люди отримують воду?

-Павліський комунхоз своїми силами відновив каркас будівлі водонапірної станції, коштом районної ради було придбано нове електронне обладнання та насос. Тепер залишається змонтувати усе устаткування, а для цього потрібно 37 тисяч гривень.

-Де ви їх плануєте брати? До місцевих орендарів не звертались?

-Чого ж не звертались? Ми з ними співпрацюємо постійно. Та вони ж не можуть вирішити усі наші проблеми. Ось зараз намагаємось зробити вуличне освітлення в селах, шкільний автобус також  потребує багато витрат. Тому з питанням напірної станції ми звернулись до районної адміністрації. Обіцяли допомогти.

-Я звернула увагу на те, що у вас територія села охайна та прибрана. Чия це заслуга?

-Це результат старань усіх — і комунхозу, і жителів. Договір ми заключили з «Граніком», кожної суботи виїжджає трактор.  Уже годили як могли: одним не подобаються сміттєві пакети, іншим контейнери, відтак сміття вивозиться само насипом.

-Як мені відомо, ваша сільська рада під час введення медичної реформи відмовилась від передачі сільських ФАПів на баланс Вільнянської ЦРКЛ. Чому? Невже вам так вигідніше?

-Не те що вигідніше, просто на той час депутати сільської ради були невпевнені у доцільності такого рішення, а оскільки процедура передачі ФАПів на баланс ЦРКЛ звучала скоріше, як пропозиція, то ми від  неї відмовились.

-Після такого рішення чи не виникло у вас проблем з медичним обслуговуванням? Немає проблем з головним лікарем ЦРКЛ?

-Жодного конфлікту з Олегом Петровичем у нас не було. ЦРКЛ нам повертає кошти за електроносії, водопостачання, допомагають з ремонтом. Тому усе у нас добре.

-Як ви ставитесь до територіальної реформи?  Чи обговорювали це питання з людьми?

-Звичайно, з людьми ми говорили, пояснювали, говорили про нюанси.

-То ж яка їх реакція?

-Люди бояться того, що села стануть хуторами, а відтак і вирішувати проблеми стане важче.

-Які у вас плани на майбутнє?

-Дуже хочу відкрити у селі Значковому чи то читальню, чи то щось на кшталт клубу.  Щоб людям було куди піти та поспілкуватись. У селі Спасовці та Зеленому хочу відкрити чи то продуктовий магазини, чи то кіоск, бо ж продуктові лавки, котрі їздять по селах, не забезпечують повноцінно продуктами.

-Хай Вам щастить.

 

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: