ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

«Россия – часть суши, со всех сторон окруженная цивилизацией»

Posted by operkor на 17 ноября, 2014

ПАРАД ВО лЬВОВЕ.1947В газеті «День» (11 листопада 2014 року) мене зацікавила стаття Наталі Малимон «Портрет мужчины в красном жупане», де розповідається, як вели себе «воины-освободители» в 1939 році у Луцьку, коли Червона Армія вдерлася у Західну Україну. Якісь вояки розташувалися на зиму у палаці Радзивіллів. Спалили там унікальну бібліотеку, розтоплювали книжками груби, стріляли з револьверів у картини, які висіли на стінах і які збиралися цими меценатами і колекціонерами по всій Європі. Знищили та вивезли в Росію багату колекцію порцеляни, зброї та статуй.

Тепер, коли росіяни обшукують бібліотеки в Криму, вилучають звідти книги і знищують їх, зрозуміло, звідки лізе оце свиняче рило держиморди.

Я згадую собі, що в дитинстві теж бачив подібне. У 1945 році батьки разом із нами, дітьми, переїхали до Львова. Опинилися ми в трьохповерховому будинку на розі вулиць Московської і Стороженко.

За нашим будинком на вулиці Стороженко знаходився двоповерховий будинок у невеличкому палісаднику, навколо якого росли дерева і були розташовані три чи чотири альтанки, а десь у глибині двора ще одноповерховий будиночок, в якому мешкали колишні господарі цього обійстя.

Ми, хлопці з усієї вулиці, гралися в цих альтанках і цьому дворі в різні свої хлопчачі ігри, а після того, як прочитали «Трьох мушкетерів», то всі уявляли себе мушкетерами, наробили із різного сміття шпаги і билися ними, «захоплюючи» і «визволяючи» оці альтанки.

Одного разу виявилося, що дві з них повністю забиті якимись книжками. Я почав їх дивитися, вони були видрукувані на польській мові, незрозуміло, я спитав свого товариша, місцевого хлопця, Ігорку Городецького, що це за книги. Він відповів, що це книги з бібліотеки отого пана, бувшого володаря оцього будинку.

Одного разу ми, мабуть,сильно галасували і він вийшов із своєї оселі, довго дивився на нас а потім сказав:

— Пшекляті більшовики!

Тоді перший раз у своєму житті я зіткнувся із тим, що крім сяючих вершин Павки Корчагіна та молодогвардійців є і інша точка зору.

Через деякий час усі ці книги з альтанок кудись поділися, куди, не знаю, але думаю, що далі двору місцевого НКВС вони не дісталися.

Потім я читав, що у першу світову війну, коли російські війська захопили Львів і інші міста Західної України, то вони почали там палити книжки. Я вже з цього не дивувався, згадуючи наш двір по вулиці Стороженко.

Коли російські війська вдерлися у Грозний, то вони в першу чергу почали нищити Національну бібліотеку Чеченської республіки. Тобто, куди не ступала нога російського солдата, починалося одне і теж – нищення національних багатств іншого народу.

Тепер ми теж саме спостерігаємо на Донбасі. Завозяться «правильні» підручники по історії і вилучаються «неправильні».

ПАРАД ВО ЛЬВОВЕ. 1947 ГОД. Архивное фото

ПАРАД ВО ЛЬВОВЕ. 1947 ГОД. Архивное фото

Щоб не звинуватили мене в тенденційності, приведу цитату з «Большой Энциклопедии» (том 14, Санкт – Петербург, 1904г.). Ось вона: «Когда русские казаки впервые столкнулись с остяками, они имели национальную организацию, жили в острогах (укрепленных городах) и оказали упорное сопротивление завоевателям, уничтожившим, по словам летописи, до 40 остяцких городов. Теперь это явственно вымирающее племя, непредприимчивое, бедное, эксплоатируемое русскими и зырянами, захватывающими остяцкие земли, водворившими среди остяков сильное пьянство, сифилис и другие отрицательные продукты торговых отношений…(стор. 541).

Як бачимо, звичайна російська дорога: спочатку розстріляти та знищити, а потім казати, що так історично склалося.

Або ці постійні розмови, що Росія перша в Європі або в світі відкрила або винайшла. Усі оці Ползунови, Черепанови, Кулібіни або Попови.  Вони створювали, а в життя запроваджували у Німеччині, Англії, США, тільки не в Росії.

Я довго не міг зрозуміти, чому саме так відбувається, поки не здогадався, що у всьому світі у суспільстві є попит саме на ці і подібні відкриття, а в Росії в суспільстві цього ніколи не було. Воно собі жило «по старинке, как царь-батюшка изволит приказать…» Оце і все.

Навіть сучасна Росія така сама. «Путин-батюшка изволил сказать, что в Украине живут фашисты и бендеровцы!» Будь ласка, і вони підтверджують: «живут!»

Так що не дивуйтеся, дорогі друзі, коли читаєте, що «Россия – родина слонов!» Так воно і є. Самі не живуть і іншим заважають.

Віталій Шевченко, м.Запоріжжя.

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: