ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

ТАНЦІ НА ГРАБЛЯХ. Чого не розуміють Порошенко і Яценюк

Posted by operkor на 3 августа, 2015

7=Команди офшорного президента і офшорного прем’єра категорично не бажають підтримати українську економіку власною кишенею, в якій зберігаються “мінімізовані” гроші. Після 2004-го вже третій український президент намагається зробити те, що не вдавалося зробити нікому, ніде й ніколи — обдурити економіку і закони суспільного розвитку. Вже третій президент демонструє невміння розрізняти причини і приводи революцій.

Революція — це сигнал економіки про те, що в існуючій системі управління вона вже не здатна утримувати соціальну сферу. Повторна революція — це сигнал, що проблеми доведені до крайнього ступеню гостроти  і поступові зміни вже не врятують ситуацію. Економіку і революцію неможливо обдурити.

Потрібні не просто кардинальні системні зміни, а зміни дуже швидкі.

Порошенко з Яценюком так і не змогли зрозуміти, що якщо хоча б одну з цих умов проігнорувати — наступної революції не уникнути. А вони ігнорують обидві. У жовтні 1917-го Тимчасовий уряд Росії вже допустився такої ж фатальної помилки — і третя революція швидко і кардинально знищила і владу, і всю еліту. Будь-яка соціальна революція є продуктом діяльності влади, а не революціонерів чи  недоброзичливих сусідів.

Коли більша частина населення вже не в змозі зводити кінці з кінцями  — високий рейтинг може отримати не те що Ленін або Гітлер, а навіть Ляшко. Коли за президентську і генеральську показуху народ розплачується сотнями солдатських життів — армія перетворюється на революційний казан.

Нові  тарифи при старих “схемах” — найефективніша революційна агітація. Прибутки “сімейних” бізнесів нової влади на фоні катастрофічного падіння економіки і рівня життя населення —  найкраще паливо для революційного полум’я. Віра в магічну силу телевізійної картинки вже зіграла злий жарт з Януковичем. Тепер на цих граблях танцюють Порошенко і Яценюк.

Щоб відвернути нову революцію, потрібно вплинути не на електорат, а на економіку.

А економіці глибоко начхати і на театрально-героїчні пози президента перед телекамерою, і на показово-реформаторську риторику прем’єра. Економіка не реагує на заяви Порошенка, що злочинний світ тремтітиме перед генпрокурором. Вона реагує на сміхотворну кількість вкрадених грошей, повернутих в економіку.  Так само вона не реагує на показові арешти декількох прокурорів чи чиновників.

Вона реагує на величезну кількість грошей, які вимиває з економіки через корупційний податок вся прокурорсько-суддівсько-міліцейсько-СБУшна система.

Економіці байдуже, яку назву придумає президент для районів, контрольованих легалізованими терористами. Для неї важливо, що ці райони неодмінно стануть “чорною дірою”, в якій швидко і безслідно зникатимуть величезні кошти.

Економіка не помітить податкових змін Яценюка — до тих пір, поки ці зміни не стимулюватимуть вітчизняний бізнес виводити гроші з тіні та інвестувати їх в економіку, створюючи нові робочі місця.

Запитайте знайомих бізнесменів у регіонах про стимули і перспективи розвитку — і ви отримаєте повну картину перспектив виходу з революційної ситуації. Проїдання міжнародних кредитів не вирішує проблему, а лише поглиблює її. Українська економіка агонізує не через війну і не через брак грошей.

Її добивають тотальна корупція, тотальні “схеми” і тотальні офшори. Саме вони ведуть економіку до краху, а країну — до революції.

Але влада вперто не бажає щось кардинально змінювати. Вона продовжує фрагментарні вибіркові дії  задля привабливої телекартинки видавати за системні зміни. Дуже показовими у цьому плані стали події у Закарпатті. Доки не відбулося стрілянини з жертвами, яка привернула до себе загальну увагу — і тотальна корупція, і тотальна контрабанда цілком влаштовували і Порошенка, і Яценюка.

Коли бруд стало неможливо приховати — перед телекамерами з’явився рішучий президент з рішучими діями. В інших областях, в яких такий же бруд залишається під килимом — жодних різких рухів ні президента, ні прем’єра… Щоб зрозуміти причини, потрібно дати відповідь на два дуже прості питання:

  1. Де зареєстровані ключові бізнес-активи Порошенка? Де зареєстровані ключові бізнес-активи соратників і “попутників” президента і прем’єра?
  2. Скільки власних бізнес-активів і активів соратників Порошенко і Яценюк за останній рік перевели з офшорів в Україну?

Відповідь на ці питання — найточніший показник реформаторського потенціалу президента і прем’єра.

Команди офшорного президента і офшорного прем’єра категорично не бажають підтримати українську економіку власною кишенею, в якій зберігаються “мінімізовані” гроші. То чи варто дивуватися, що економічні реформи зводяться до виконання умов МВФ і політичних вимог країн-донорів, а також до підвищення тарифів.

Чому ні у Порошенка, ні у Яценюка немає чіткого системного бізнес-плану реформування української економіки? Тому що у них немає потреби у такому бізнес-плані — все рівно буде робитися тільки те, без чого неможливо отримати черговий транш кредиту. Офшорну владу мало цікавлять перспективи не офшорної частини українського бізнесу.

Офшори — це не тільки бізнесові схеми. Це менталітет.

Мільярдери і мільйонери у владі не соромляться у бідній країні під час війни збагачуватись за рахунок “мінімізації”, пільг з бюджету, “схем” і контрабанди. А прокурори-мільйонери, судді-мільйонери і генерали-мільйонери продовжують очолювати “непримиренну боротьбу” з корупцією…

Якщо Порошенко і Яценюк продовжать і далі займатися імітацією реформ — економіка дасть третій революційний сигнал. І тоді владу і стару еліту не врятують ні вишиванки, ні Нуланд з Меркель.

До того ж, уважні глядачі помітили, що у першому акті вистави на стіні висить велика кількість автоматів Калашникова… А значить, не всім представникам влади може так пощастити з втечею, як Януковичу.

  1. Війна може все списати. Навіть “під нуль” владу

На війну влада не тільки списує плачевні результати своєї діяльності. Наслідуючи Тимчасовий уряд Росії у 1917-му, одним з основних методів протидії назріваючій революції, українська влада обрала розкручування теми патріотизму та єдності влади і народу перед лицем смертельної небезпеки.

Тема дуже сильна. От тільки у виконанні Порошенка, Яценюка та їх соратників вона звучить відверто фальшиво. Коли офшорні “мінімізатори” платежів в український бюджет перед телекамерою красуються у вишиванках — це викликає не стільки повагу, скільки роздратування.

Президент-”патріот” примудрився навіть не заїкнутись про тісний взаємозв’язок питання прав росіян в Україні, зокрема у Донбасі, з питанням про права українців у Росії. Що вивело б пошук виходу з конфлікту у зовсім іншу площину.

За кожен долар свого майна Порошенко тримається руками, ногами й зубами. А от інтересами України він відразу погодився поступатися в односторонньому порядку. І у підсумку опинився за півкроку до поразки у політичному Сталінграді.

Не має значення, які контексти вкладають в перехідні положення Конституції Порошенко і Рада.

Тому що реалізовувати “особливий статус”, якою назвою його не маскуй, на практиці буде Путін. “Взаємне” припинення вогню ми вже маємо… Син президента надійно ховається від передової у Верховній Раді. А синам пересічних українців тато-президент вустами Муженка віддає накази “триматися” з автоматами і шкільними автобусами проти танків і “градів”…

Хтось вірить, що злощасному Іл-76 у тих умовах дозволили б злетіти у повітря, якби на його борту був син президента? Хтось вірить, що в Іловайську українські солдати не отримали б ані вчасної допомоги, ані вчасного наказу про відступ, якби серед них був син президента? А де вирішив себе реалізувати син полум’яного патріота Пашинського? В обороні Маріуполя чи Пісків? Ні — в “Укроборонпромі”.

Коли народ бачить, що у влади дві діаметрально протилежні правди — для себе і для пересічних українців — спекуляції на теми патріотизму і єдності не віддаляють революцію, а наближають її. Влада не хоче помічати, що вона вже вірить у власну телекартинку значно більше, ніж народ.

Команда Порошенка намагається копіювати улюблений штамп кремлівської пропаганди: виступати проти  російського (українського) президента у такий важкий час може лише ворог Росії (України). Справжній патріот Росії (України) повинен беззастережно об’єднатись навколо Путіна (Порошенка).

Хто проти влади — той агент Америки (Кремля). Не допоможе…

  1. Остаточну юридичну оцінку дій Порошенка, Яценюка та їх соратників у кращому разі даватимуть прокурори, призначені НАСТУПНИМ президентом. У гіршому — озброєна революційна юрба

Президенту та іншим не варто забувати, що Порошенко не вічно призначатиме прокурорів. Не варто сподіватись, що Шокіну і Матіосу вдасться поставити крапки і всі кінці надійно заховати у воду. Цілком може виявитись, що “подвигів” Муженка, Яреми, Шокіна, Гонтарєвої вистачить на кримінальні статті і для самого Порошенка.

Те ж саме стосується і прем’єра та його команди. Якщо до того часу доведений до кризової межі народ не візьметься чинити самосуд… Особливо якщо врахувати, що Кремль зробить все можливе, щоб підготовлений Порошенком і Яценюком Третій майдан переріс у форму хаосу і розгулу мародерства та насильства.

Якщо влада створила причини революції — привід і революціонери завжди знайдуться.

Перевірено історичною практикою.

Українська правда

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: