0Про керівних діячів Жовтневого перевороту, а потім і Радянського Союзу написано у всьому світі цілі стоси літератури. Здавалось б, описано все. І хто вони, і звідки, і що робили в своєму житті. І навіть про те, що вони ховали від людей у своїх біографіях. А ось про їхню освіту не завжди відверто повідомляється, іноді навіть треба пробиратися через словесні барикади, щоб зрозуміти що до чого.

Давайте і ми пройдемо цей шлях. Бо людина без систематичних знань не може у демократичному суспільстві претендувати на найвищі посади в державі. Правда, у нас зовсім інший випадок.

Отже, першими керівниками радянської держави були В.І.Ленін (1870-1924рр) та Й.В.Сталін (1879 – 1953рр), а вже після смерті Сталіна керівником СРСР опинився М.С.Хрущов (1894-1971рр).

Як у них справи з освітою?

Читаємо в біографії Леніна: «Здав екстерном екзамени у 1891 році за курс Петербурзького університету». Хоча формально у нього була вища освіта, але всі хто вчився, знають, як багато дає для навчання спілкування із однокурсниками та викладачами. Бо в іншому випадку ніхто б не розтягував навчання на п`ять – шість років. А Ленін усього цього був позбавлений.

Тепер подивимося, що у Сталіна. В його біографії написане таке: «В 1894 році закінчив Горійське духовне училище, а потім вчився в Тифліській духовній семінарії, звідки у 1899 році був виключений». У виданому йому свідоцтві було вказано, що він закінчив чотири класи і має право служити вчителем початкових народних шкіл. Більше у своєму житті Сталін не мав можливості отримати систематичних знань.

Третій, за часом, лідер держави, всім відомий Микита Сергійович Хрущов. В його біографії написано таке: «Закінчив робфак, а потім вчився у Промисловій академії».

Незважаючи на таку гучну назву, Промислова академія давала знання в об`ємі середньої школи. Це було зроблено для того, щоб підтягнути керівні кадри партії, часто малописьменні, до якогось пристойного рівня.

Тепер подивимось, яку мали освіту керівники радянського парламенту. В ті часи він називався Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет РРФСР (скорочено ВЦВК РРФСР), а з 1922 року, коли виник СРСР, мав назву Центральний Виконавчий Комітет СРСР (скорочено – ЦВК СРСР).

Першими керівниками ВЦВК були Л.Б.Каменєв (1883-1936рр), Я.М.Свердлов (1885 – 1919рр), М.Ф.Владимирський (1874-1951рр) та М.І.Калінін (1875-1946рр).

Те, що Каменєв був керівником парламенту після захоплення більшовиками влади, знають не дуже, бо він був керівником усього кілька днів (27.10.1917р. – 08.11.1917р.), а пізніше був репресований і розстріляний і його в радянські часи майже не згадували.

Але з освітою, як для більшовиків, в нього було непогано, — закінчив гімназію і вчився в Московському університеті, звідки у 1902 році виключений. Тобто, незакінчена вища освіта.

Зовсім інша справа у Свердлова. З освітою у нього так: «В 1900 році закінчив 5 класів гімназії». І після цього пірнув у революційну діяльність. З «революційних досягнень» у нього таке: рішуче наполягав на вбивстві сім`ї Миколи ІІ та проводив розкозачення на Північному Кавказі, що обійшлося народу великою кров`ю.

Після смерті Свердлова виконуючим обов`язки Голови ВЦВК з 16 березня по 30 березня 1919 року був М.Ф.Владимирський. З освітою у нього все в порядку. Закінчив медичний факультет Берлінського університету у 1902 році.

Наступним в шерензі керівників радянського парламенту був Михайло Іванович Калінін. Як у нього справи з освітою? В біографії написано скупо: «Закінчив сільську школу». І все. Скільки там було класів, не повідомляється. По ідеї – два класи. Для «всесоюзного старости» небагато!

Під час будівництва Дніпрогесу до Запоріжжя часто навідувались високі гості з Харкова та Москви. Був серед них і Калінін. Зупинялися вони в чотириповерховому будинку, що зберігся на шостому селищі біля базару. Це будинок на розі теперішніх вулиць Рекордній №5 та проспекту Металургів №2.

Збереглася назва цього будинку, – «будинок – блок», побудований за проектом архітекторів Г.Орлова та В.Летавіна. Довоєнний вигляд будинку не зберігся, але на стіні, що виходить на вулицю Рекордну, залишився напис, ще з тих часів: «Граждане СССР имеют право на труд статья 118 Конституции СССР».

Можна тепер зробити попередні висновки. На самих вищих посадах держави з семи діячів було всього двоє з вищою освітою, і то по одному маємо застереження, двоє із середньою освітою і троє малограмотні.

Йдемо далі. Подивимося на тих, хто стояв біля керманичів держави і самі були керманичами.

Це, мабуть, про них так влучно сказав Поет:

Вы, жадною толпой стоящие у трона,

Свободы, Гения и Славы палачи!

Виберемо з них найбільш відомих.

А.А.Андреєв (1895-1971рр), член Політбюро ЦК КПРС з 1932 по 1952 рік, освіта два класи сільської школи.

Зверну увагу на О.Г.Бєлобородова (1891-1938рр), голову Уральської обласної Ради в 1918-1919рр. 12 липня 1918 року він підписав постанову Ради про розстріл Миколи ІІ та його сім`ї. Освіта – закінчив початкове училище.

К.Є.Ворошилов (1881-1969рр), член Політбюро ЦК КПРС з 1926 по 1960 рік. І ще займав багато різних посад. Освіта – вчився в сільській земській школі.

Ф.Е.Дзержинський (1877-1926рр), перший керівник цієї жахливої організації ЧК-ДПУ-НКВС. По самі вуха у людській крові. Освіта – до 1896 року вчився в гімназії. В останньому класі кинув її. І все. Готовий вже вбивати людей.

М.І.Єжов (1895-1940рр). В 1936-1938рр нарком внутрішніх справ СРСР. Його ім`ям лякали дітей і самі лякалися. З тих пір з`явився термін – «єжовщина». Освіта – самоук.

Г.К.Жуков (1896-1974рр), всім відомий військовий велетень. А освіта така. В 1920 році закінчив кавалерійські курси. В 1925 році курси вдосконалення командирського складу кавалерії, і в 1930 році – курси вищого начальницького складу.

Зрозуміло, що це не освіта, а імітація освіти. Тому і не дивно, що він під час війни поклав сотні тисяч бійців, а після війни скинув атомну бомбу на власні війська на Уралі.

Ще одна всім відома людина – Л.М.Каганович (1893-1991рр). В 1925-1928рр і в березні-грудні 1947 року перший секретар ЦК КП(б)У. Вірний пес Сталіна. Голодомор і репресії на Північному Кавказі і на Україні на його совісті. Освіта в нього – самоук.

А цей старий більшовик поставив рекорд у СРСР: Е.І.Квірінг (1888-1937), німець. В 1923 – 1925рр перший секретар ЦК КП(б)У. Освіта: закінчив 5 класів школи. Доктор економічних наук. Таке «досягнення» може бути тільки в СРСР!

Ще одне таке саме ж «досягнення» у ще одного старого більшовика. У Є.М.Ярославського (1878-1943рр). Він з освітою міське початкове училище став у 1939 році академіком АН СРСР!

А тепер про найвідомішу людину в свій час в СРСР. Це С.М.Кіров (Костриков) (1886-1934рр). Освіта: в 1904 році закінчив Казанське механіко-технічне училище. На наш час це неповна середньо-спеціальна освіта. Став одним із найпопулярніших членів партії. Улюбленцем мас. Полум`яний більшовик, одним словом.

Але в його біографії є такий факт, який кардинально змінює його оцінку, як особистості. В нього була дочка, Євгенія (1921-1975рр), від першого браку, і коли він удруге одружився на М.Л.Маркус (1885-1945рр), то та не захотіла брати Євгенію у свою сім`ю, і Кіров погодився здати дочку у дитячий будинок.

Ще один стовп марксизму – Г.К. Орджонікідзе (1886-1937рр). В 1932 -1937рр – нарком тяжкої промисловості СРСР. Освіта – в 1905 році закінчив Тифліську фельдшерську школу.

Тепер на закінчення подивимось, як справи з освітою були у тогочасних керівників України.

С.В.Косіор (1889-1939рр), в 1928 -1938рр перший секретар ЦК КП(б)У. Освіта – закінчив початкове заводське училище.

Г.І.Петровський (1878-1958рр), в 1919 – 1938рр голова Всеукраїнського ЦВК і ЦВК УРСР. Його ім`я і досі носить місто Дніпропетровськ. Освіта – закінчив два класи школи при семінарії у Харкові.

П.П.Постишев (1887 — 1939), в 1933 – 1937рр другий секретар ЦК КП(б)У. Винний у Голодоморі і репресіях на Україні. Освіта – самоук.

Тепер не дивно, що вони не змогли відстояти перед Росією кордони тогочасної України і та відшматувала від нашої землі цілі райони.

На закінчення можна підвести деякі підсумки. На 79 активних діячів Жовтневого перевороту і становлення Радянського Союзу, приходиться усього 8 людей із вищою освітою, причому четверо з них будуть репресовані, а один, Ленін, передчасно помре.

25 людей мали середню і середньо-спеціальну освіту. 14 людей були виключені з вищих навчальних закладів за революційну діяльність і не завершили своє навчання.

А всі інші (майже половина!), з 79 відняти 47 буде 32, оці 32 діяча були або малописьменні або зовсім неписьменні.

Можна зробити такий висновок, — довге перебування разом перетворює таких людей у зграю. Про що дуже добре написали у свій час Михайло Булгаков, Євген Замятін та Джордж Орвел.

Стаття писалася важко. Приходилося кожний факт, кожну людину, кожну дату постійно перевіряти. Бо ті, хто в свій час писали, не завжди хотіли писати правду.

Розумію, що одним стаття сподобається, іншим ні. Але власну історію треба знати, бо знання історії допомагає нам жити, приймати вірні рішення. А це головне!

Віталій Шевченко, історик