ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

МАСОВЕ БЕЗУМСТВО. Медіапідсумки 18—24 квітня 2016 року

Posted by operkor на Апрель 25, 2016

5Здається, цього тижня медіаринок охопило масове безумство. 21 квітня пленум НСЖУ звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою звільнити гендиректора НТКУ Зураба Аласанію. Пану Аласанії закидають низькі рейтинги телеканалу “UA: Перший”, заборгованість по заробітній платі та “неналежну реалізацію редакційної політики”.

Сам очільник НТКУ вбачає в цих атаках “дрібний шкурний інтерес” екс-нардепа Миколи Томенка (БПП наприкінці березня позбавив його депутатського мандату, і це рішення Томенко зараз оскаржує в суді), екс-керівника “Українського радіо” Віктора Набруска та головного юрисконсульта НСЖУ Тетяни Котюжинської.

Цікаво, що атака на гендиректора НТКУ була стрімкою та несподіваною: питання про його звільнення не було в порядку денному засідання пленуму. Так само несподівано виникло питання про “шляхи вирішення конфліктних питань під час перетворення державних мовників у суспільні” на з’їзді Комісії журналістської етики наступного дня.

Звісно, зміна Кабміну створила спокусу випробувати на міцність одну з державних (поки що) посад. Але варто зауважити, що мало що здатне настільки нашкодити перетворенню державного мовника на суспільного, як зміна керівника просто посеред процесу.

Однією з перешкод реформі є скандал довкола “Укртелефільму”, і в парламенті цього тижня не вистачило кворуму для підтримки законопроекту, спрямованого на вирішення цієї проблеми. Хай би “бунтівники” спрямували свою енергію на вирішення цього питання, якщо вони справді так переймаються долею НСТУ.

18 квітня Експертна комісія Держкіно з питань розповсюдження і демонстрування фільмів більшістю голосів проголосувала проти скасування прокатного посвідчення серіалу “Не зарікайся” виробництва продакшену Front Cinema на замовлення телеканалу “Україна”.

У відповідь голова Держкіно Пилип Іллєнко оголосив про розпуск експертної комісії. Це не жарт: у Держкіно чекають на нові кандидатури до 29 квітня. Також позапланову перевірку каналу “Україна” призначила Нацрада. Приводом для перевірки стали численні звернення, в тому числі — від ПрАТ “Картель”, пов’язаного з нардепом від БПП Вадимом Денисенком.

Нагадаю, що скандал вибухнув у соцмережах минулого тижня через 66-ту серію цього серіалу. В ній нібито позитивно зображують терористів і російські війська в Донбасі, а бійців Збройних сил України і представників української влади називають “украми”, “купкою фашистів” та “кривавою хунтою”.

Авторка сценарію “Не зарікайся” Тетяна Гнєдаш назвала ці звинувачення “огидною практикою” виривання з контексту. Колег із “Медіа Групи Україна” підтримали в StarLightMedia та Film.ua Group (подивіться новинні сюжети на “Україні” та СТБ). Я й не пригадаю, коли востаннє наші медійники “змикали ряди”, якщо атакували продукт одного з них.

А історія дійсно тривожна: наприкінці тижня, після всіх обговорень у Facebook, Держкіно та Нацраді, невідомі здійснили хуліганський напад на офіс “України”, за фактом якого розпочато кримінальне провадження.

19 квітня наглядова рада конкурсу “Честь професії” не підтримала заяву голови ГО “Громадське телебачення” Наталії Гуменюк про виключення з журі Романа Скрипіна. У відповідь пані Гуменюк заявила про вихід із наглядової ради конкурсу, а свої роботи з конкурсу зняли семеро журналістів “Громадського телебачення” та “Радіо Свобода”.

А все, нагадаю, через конфлікт “Громадського телебачення” з його колишнім очільником Романом Скрипіним: наразі “Громадське телебачення” добивається від поліції відкриття кримінального провадження, звинувачуючи Романа Скрипіна в привласненні $38 324,08 та 215 203 євро.

Попри все це, нагороду від наглядової ради конкурсу “За людяність у нелюдяні часи” за роботу “Чечетов. Прощання” присудили журналісту “Громадського телебачення” Богдану Кутєпову (він був одним із найбільших противників присутності Романа Скрипіна в журі конкурсу та першим відкликав свою роботу). А Роман Скрипін прийшов на церемонію нагородження.

20 квітня Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики розглянув звернення гендиректора ТОВ “Савік Шустер студія” Савіка Шустера щодо конфлікту Державної фіскальної служби та продакшену відносно нібито порушення останнім податкового законодавства. Зокрема, ДФС вимагає від продакшену сплатити до казни штраф 10 млн грн., донарахувавши доходи від трансляції програми “Шустер live” в ефірі Першого національного в 2012—2013 роках.

Фіскали виходять із того, що за аналогічну програму канал “Інтер” платив “Савік Шустер студії” по 400 тис. грн. за випуск. Продакшн натомість стверджує, що Перший національний платив йому по 12 грн. за випуск та передав право самостійно продавати рекламу і спонсорство в цій програмі. Представники ДФС на засідання комітету не прийшли.

Савік Шустер просив комітет створити тимчасову слідчу комісію, проте його голова Вікторія Сюмар зазначила, що навряд чи парламент проголосує за таку комісію, і натомість запропонувала провести комітетські слухання, а також звернулася до прем’єр-міністра з приводу ігнорування засідання комітету головою ДФС і з приводу його дій, які мають ознаки перевищення службових повноважень.

У відповідь Володимир Гройсман пообіцяв забезпечити присутність голови ДФС на засіданні комітету. Що тут скажеш: Савіку Шустеру вкотре не відмовила політична інтуїція — під очільником ДФС Романом Насіровим якраз похитується крісло.

“Зрадою” тижня, напевно, став провал голосування в другому читанні за законопроект №2766 “Про внесення змін до Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо визначення передач європейського виробництва)”, який пропонував 70-відсоткову квоту на європейський, американський і канадський телепродукт і виключав з європейського продукту продукт російський.

А перемогою тижня — підписання Президентом закону № 1046-VIII “Про внесення зміни до статті 15-1 Закону України “Про кінематографію””, який поширив заборону трансляції російських фільмів з творів, вироблених після 1 січня 2014 року, на твори, вироблені та (або) вперше оприлюднені (демонстровані) після 1 січня 2014 року.

Деякі ЗМІ подавали цю новину як введення нової заборони, але насправді це просто “латка” на закон про заборону трансляції частини російських фільмів та серіалів, покликана зробити неможливим його порушення у спосіб, коли телеканали надавали неправдиву інформацію про рік випуску контенту. Як спрацює на практиці — побачимо.

Галина ПЕТРЕНКО

http://detector.media

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: