ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

Олексій Кучеренко: Гройсман два дні розбирався і влупив після цього таку ціну на газ. Це авантюризм.

Posted by operkor на Июнь 7, 2016

1Про тарифи на газ, чому небезпечно переводити на субсидії 50% населення і як має відбутися перехід від жеків до об’єднань співвласників багатоквартирних будинків розповів в інтерв’ю Gazeta.ua колишній міністр із питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко.

Чи потрібно було підвищувати вартість газу для населення зараз, адже попередня ціна теж була зависокою?

— Нова ціна на газ була встановлена з порушенням усіх процедур. Без затвердження та аналізу фінансового плану Укргазвидобування на 2015-2016 роки. Без затвердження інвестиційної програми про вітчизняний видобуток газу, під гаслом якої піднімали тарифи. Будь-які розмови про ринковість ціни не витримують критики через незаперечний факт — у нас немає ринку газу. Ніде, окрім Нафтогазу, побутовий споживач не може купити цей вид палива. Будь-яка прив’язка до ціни на німецькому хабі плюс транзит — не витримує критики через дві причини. По-перше, чи прив’язали доходи населення до цього самого хабу? По-друге, додумалися туди ще й транзит включити — з Німеччини і назад, коли в переважній більшості населення використовує український газ.

Ціна на газ — це головний чинник підвищення тарифів на опалення, гаряче водопостачання. З 1 вересня подорожчає електрика. У нас ціна буде на 20-25 відсотків вищою, ніж в Угорщині, Словаччині, Польщі, Румунії. Це потягне за собою ціну на воду, ляже в собівартість будь-якої продукції.

В уряді кажуть, що збільшення власного видобутку допоможе знизити ціну для населення. Чи дійсно це так?

— В уряді розповідають, що половина сплачених коштів за газ піде на субсидії. Іншу отримає Укргазвидобування — для збільшення видобутку. Я був головою спостережної ради Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, КрАЗу. І знаю, що будь-яке виробництво не готове одразу в п’ять разів збільшити свою потужність. Навіть, якщо кажуть, що на це дадуть у п’ять разів більше грошей. А люди, техніка, підрядники, інфраструктура? Просто так не буває. Торік державна компанія «Укргазвидобування» отримала прибуток на рівні 600 мільйонів гривень при річному доході 7 мільярдів. Сьогодні їм збільшують цю суму в п’ять разів до 35 мільярдів на рік. І керівник цього підприємства, який отримує мільйон гривень зарплати, розказує нам байки. Мовляв, він знає, як «освоїти» ці кошти.

100 відсотками акцій Укргазвидобування володіє Нафтогаз. Давайте проаналізуємо, на скільки ефективно він до цього управляв своїми «дочками». А може, добре управляє газотранспортною мережею? Ні, там теж чимало запитань по балансу, технологічним втратам.

Газ у світі зараз дешевшає, розумні країни консервують власні свердловини. Купляють газ там, де він менше коштує. А у нас керівник Укргазвидобування каже: дайте мені 150 мільярдів і я вам видобуду додаткових п’ять мільярдів кубів газу за п’ять років. А вони нам, споживачам, потрібні за такою ціною?

А я кажу – призначте, скажімо, мене міністром, дайте нам разом із мерами ці гроші. Ми утеплимо будинки, поставимо лічильники. Заощадимо не п’ять, а 7 мільярдів кубів газу назавжди. Тобто вирішимо проблему комплексно. А ось не модернізованим заводам олігархів вкрай потрібен дешевий газ здобутий за кошт населення.

Чиновники гордяться мільярдами гривень виділеними на субсидії. Але ця система не спонукає населення економити.

— Коли Володимир Гройсман став прем’єром, він сказав: «Мені потрібен час, щоб розібратися, що відбувається в країні». Два дні розбирався і влупив після цього таку ціну на газ. Це авантюризм. Він базується на одному – пасивності населення, якому дали так зване рятувальне коло у вигляді субсидій. Країна, де половина населення отримує субсидії, не має майбутнього.

Населенню кидають величезні кошти — 50 мільярдів гривень і кажуть: вам нічого не треба робити, ми все компенсуємо. Головне — не виступайте. Така політика губить державу. Виникає питання: в якій шухляді Гройсман бере ці кошти? По суті в новій ціні на газ 6879 гривень закладено додатковий податок. Одна половина населення буде змушена сплатити його, щоб іншій половині призначили субсидію.

Хоча ці гроші людям і не підуть. Вони потрапляють у Нафтогаз, енергетичні компанії. А що від цього матимуть теплокомуненерго з дірявими трубами? Модернізують котли, лічильники з’являться, утеплять будинки? Ні, цього не відбудеться. Завдяки такій ціновій політиці на газ, енергомодернізація будинків не просто консервується, а заганяється в глухий кут.

Може, субсидії варто замінити адресною допомогою?

— Це можна реалізувати, якщо субсидії отримуватиме 2-3 відсотки населення. Ну, 10. А не половина. Адресна допомога має бути цільовою. Призначена для конкретної мети – наприклад, на утеплення будинку. Бо якщо просто дати гроші, люди можуть пустити їх на щось інше. Але тоді ми надовго вирішуємо системне завдання — радикально скорочуємо витрати і, відповідно, споживання будь-якого енергоресурсу.

З чого має початися реформа житлово-комунального господарства?

— Половина багатоквартирних будинків — без газових лічильників. Люди, які проживають у будинках із лічильниками, платять у середньому в 1,5 рази менше за комунальні. Це фактичне підтвердження, що тариф на центральне опалення всі останні роки був завищений. І там вкрадені величезні гроші. Саме тому не ставилися лічильники. І продовжують саботувати це. Ще два роки тому можна було дуже жорстко прийняти заходи і за рік забути про цю проблему. Але є групи, яким дуже вигідно не мати обліку – це власники облгазів, енергетичні компанії, Нафтогаз.

У кожному будинку має стояти тепловий лічильник. Як мінімум, для того, щоб люди розуміли, що вони споживають. Лічильник не заощаджує енергію. Він заощаджує кошти — не дає красти.

Потрібні індивідуальні теплові пункти, що дають можливість регулювати і споживати скільки нам потрібно тепла. В будинку воно перетворюється в послугу центрального опалення. Для того, щоб вона була якісною, треба модернізувати внутрішньо будинкову мережу. Зробити баланс гідравлічної системи.Для того, щоб весь будинок рівномірно опалювався. Далі можна міняти вікна, ремонтувати дахи, під’їзди, підвали. Все робити треба комплексно.

Без державної підтримки цей процес не піде. Візьмемо Литву. Кредити на модернізацію там давали на 15 років під п’ять відсотків. А не під 25 — як в Україні. Реформа, за досвідом Литви, коштує 100 євро на метр квадратний. Вартість комплексної модернізації трикімнатної квартири — 180 тисяч гривень.

  Для кого газ має бути дорожчим – для населення чи промисловості?

— При справжній ринковій економіці, з реальними ринковими зарплатами, ціна газу для промисловості має бути нижчою. Бо це оптовий покупець. Населення — роздріб. Але в Україні ніколи не було ринкової економіки.

Для населення потрібно повернути ціну 3600 гривень за тисячу кубометрів. І відповідно від неї можна було б дати знижку 10-15 відсотків для теплокомуненерго. Бо вони — оптові покупці.

На цій ціні могли б збалансувати платежі населення і теплокомуненерго. Зменшити до 10-15 відсотків кількість отримувачів субсидій. І Укргазвидобуванню вистачило б грошей.

Раніше в державі був курс на газифікацію. Уряд Яценюка закликав переходити на електрокотли, теперішній — на дрова, пелети. Чому в державі досі немає стратегії щодо видів опалення — які ми розвиваємо, які максимально економимо?

— Коли я був міністром, було прийнято державну програму модернізації теплокомуненерго. Почали розробляти регіональні програми аудиту всіх котлів, балансу біоресурсів. Для того, щоб зрозуміти, які потужності ліній електропередач, що можна там дійсно взяти. Коли кажуть: усі переходьте на електроопалення — це дурня. Бо в нас єдина енергосистема. Це пов’язане з режимами роботи генеруючих потужностей, передаючих тощо. Все треба рахувати. Біопаливо, якщо воно відновлювальне — це одне. А якщо пішли порубали все, що можна — такого не можна допускати.

Стратегія потрібна. Але для цього потрібен і стратегічний уряд. Поведінка теперішнього – протилежна. Законом 1198 споживача позбавили права обирати надавача послуг. Особливо по теплу, воді – це мало б бути конкурентне середовище. Але в квітні 2014 року залишили право надавати послугу тільки монополісту. Базовий принцип закону про житлово-комунальні послуги – вони мають бути доступними. Технічно і економічно. Сьогодні уряд зробив їх недоступними.

Чи реально знизити ціну на газ для населення?

— У Варшаві вийшло 200 тисяч людей, коли уряд прийняв жорсткий закон щодо засобів масової інформації. У Франції протестували, коли міняли трудове законодавство. Сьогодні уряд і ті, хто його підтримує, зробили ставку на масовий популізм. По суті субсидіями купили бідну частину населення, зокрема пенсіонерів. Але молоді, середньому, малому бізнесу доведеться за це платити. І хай вони своїм батькам, дідусям розповідають: щоб у тебе була субсидія, я маю за це віддати свої гроші.

 Експерти кажуть, що достатньо знизити ренту Укргазвидобуванню. Уряд на це може піти?

— У кожній гривні в рахунку – 52 копійки податку. А може буде достатньо 15 копійок? І тоді дійсно можна було б зменшити вартість газу для населення на третину. Я не знаю країн, де ще встановлена така висока рента для власної газодобуваючої компанії.

Чому релігійним організаціям залишили пільги по газу?

— Всі політики люблять загравати з церквами. Сьогодні люди жартують: треба вдома реєструвати церковні організації, щоб платити менше за газ. З призначенням пільг взагалі треба бути обережними. Приклад – американська програма допомоги матерям-одиначкам. Хотіли як краще. Але тепер багато жінок офіційно не виходять заміж, бо фінансово вигідніше бути одиначками. Вже 30 років американський уряд не знає як вийти з цієї ситуації.

У чому величезний негатив наших субсидій? На них легко підсісти. А потім їх ніхто в людей не забере. Знову взимку відкриватимуть вікна, випалюватимуть норми газу. Дехто каже – настав комунізм. В кінці опалювального сезону виявилося, що держава лишилася ще й винна людям по 3-7 тисяч. І вони вимагатимуть ці гроші.

До 1 липня українці мають визначитися чи створювати об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). На це виділили рік. Але більшість не знають що робити. Варто продовжити існування жеків до кінця року?

— Для ОСББ категорично протипоказана будь-яка примусовість. Це має бути добровільний процес. Жителів потрібно психологічно до цього підготувати, як це зробили у Німеччині. Там по 4-5 разів спеціалісти обходили квартири. Пояснювали, що відбудеться, ніхто нікого не обдиратиме. А у нас просто оголосили – до 1 липня треба створити ОСББ. Так діють тільки дилетанти чи диверсанти. Треба почати з пілотного проекту. Показати як це працює, переваги.

Що буде з будинками, які не визначаться до липня?

— Нічого не буде. Я майже переконаний, що буде відтермінування цього закону. Мери кажуть — жеки погані. Але ці організації підпорядковані їм. То може мери не допрацьовують? Зробіть свою муніципальну компанію нормальною. Вона ніколи не буде люксового класу, але хто сказав, що взагалі має бути дебільною.

Інтерес є до ОСББ. Якщо це новий будинок, де мешканці купили квартири за власні гроші, об’єднання треба створювати обов’язково. Брати не так управління будинком у свої руки, як контроль за тим, що відбувається, що роблять постачальники послуг. Для застарілого житлового фонду – тільки муніципальні управляючі компанії.

Які ризики існують?

— Правління буде не фахове. Якщо помилитеся з головою ОСББ, то будете 2-3 роки від нього звільнятися. Багато таких прикладів є. У старому будинку не зможете утримувати сантехніка, двірника. Треба буде створювати асоціацію з кількох ОСББ. Буде значна кількість будинків, де без допомоги міської влади ніхто не проведе ремонтів. Сьогодні мери кажуть – ми не хочемо цим займатись. Хай це роблять приватні управляючі компанії. Це неправильно. Бо обов’язок муніципалітетів займатися модернізацією житлового фонду.

Не треба вірити в цю дурню, що створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків – це ліквідація жеків. Хтось має надавати комунальні послуги. Все рівно якась компанія це робитиме. Людям погрожують: якщо ви самі створите, ми ваш будинок передамо приватній управляючій компанії. Сьогодні створюються інституції управителів – фізичних і юридичних осіб із найближчого кола мерів, депутатів. Не вірю, що вони працюватимуть на благо людей.

Скільки квадратних метрів оптимальні для створення ОСББ?

— Управління житловим фондом – це бізнес. 100-150 тисяч квадратних метрів було б достатньо. Вистачатиме грошей, щоб утримувати котельню, бригаду ремонтників, на підрядників. Хрущівка – це, умовно кажучи, 4500 квадратів. Управляюча компанія, яка візьме в управління 30 таких будинків, зможе існувати, конкурувати.

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: