Як власники «Хрещатика» виводили нерухомість із застави банку

17За даними Фонду гарантування, приблизно дві третини усіх кредитів банку «Хрещатику» були видані компаніям, імовірно, пов’язаним із його власниками. Так, на 1 квітня 2016-го з 4,3 млрд грн. кредитного портфелю 2,7 млрд нібито були надані компаніям «Київської інвестиційної групи», повідомляє «Радіо Свобода».

«Компанії Іванова, які кредитувалися, винні банку «Хрещатик», тобто киянам, близько двох мільярдів гривень», – констатувала директор департаменту розслідування протиправних діянь Фонду гарантування вкладів Катерина Мисник.

Як зазначається, наприклад, будівля навпроти Києво-Печерської лаври, де розміщується офіс компанії UDP Іванова-Хмельницького разом з землею під ним, була в заставі у банку «Хрещатик». Але до банкрутства банку її терміново вивели з-під застави. Як і будинок та земельну ділянку в майже два гектари у центрі Києва на Арсенальній, а також невелике приміщення в елітному комплексі «Новопечерські липки».

Як констатується, упродовж березня та на початку квітня цього року приблизно 20 комунальних підприємств перерахували як фінансову допомогу кошти комунальному комерційному унітарному підприємству «Фінансова компанія «Житло-Інвест». Наприклад, грошима «Житло-інвесту» допомогли й комунальники з «Київпастрансу».

«У квітні вони звернулися до нас з проханням надати також поворотну фінансову допомогу, яку ми надали. Тому що у нас із ними, скажімо так, давнішні відносини, це також комунальне підприємство, і ми також допомагаємо одне одному тоді, коли нам потрібно», – пояснила голова прес-служби комунального підприємства «Київпастранс» Анна Бондар.

За даними розслідування Фонду гарантування вкладів, загалом «Житло-Інвест» отримав від комунальників більш як 300 мільйонів гривень допомоги. Далі «Житло-Інвест» 4 та 5 квітня нібито сплатило кошти двом фірмам із орбіти Іванова – «Агрофірма «Троянда» та КУА «Авалон». Призначення платежів – оплата за квартири в житловому комплексі «Паркове місто», яке є одним із проектів компанії Іванова та Хмельницького UDP.

Через складний ланцюжок кошти потрапляють на рахунки кількох фірм, також опосередковано пов’язаних зі співвласником «Хрещатика». За допомогою цих грошей, а також коштів низки приватних компаній, ці кілька фірм-позичальників у короткий термін нібито повертають банку кредити на понад 800 мільйонів гривень. І швидко вивільняють цінну нерухомість, яка була в заставі за цими кредитами.

«Тобто компанії, комунальні підприємства міста Києва, у яких є комунальні гроші, гроші міста Києва, своїми зобов’язаннями погасили кредити в банку «Хрещатик» пана Іванова», – пояснює очільниця департаменту розслідувань протиправних діянь Фонду гарантування вкладів Катерина Мисник.

17У телефонній розмові директор підприємства «Житло-Інвест» Віктор Погребной не погодився відповісти на запитання «Схем» та порадив звертатись до прес-служби КМДА. Водночас у письмовій відповіді на запит йдеться, що в 2016 році підприємство «Житло-Інвест» придбало 154 квартири, однак, де саме, у якої будівельної компанії та за яку ціну, не вказано. «Квартири купувались за рахунок власних коштів та за рахунок коштів, залучених від комунальних підприємств», – йдеться у відповіді КМДА.

«Якби прийшов фонд, він би міг реалізувати цю заставу і виплатити вкладникам, згідно з чергою, згідно з законодавством. А так вийшло, що вони просто фактично стали в першу чергу. Тобто, порушивши всі закони, вони фактично забрали заставу, реалізація якої могла б дати кошти для задоволення вимог кредиторів, згідно з законодавством. Тому це погано», – каже в.о. заступника голови НБУ Катерина Рожкова.

За словами юриста Арсена Маринушкіна, у цьому випадку могла спрацювати схема так званого «схлопування». Тобто кошти одного клієнта банку можуть використати для погашення кредиту іншої особи в цьому ж банку. Так з-під ризику можуть виводитись як значні кошти вкладників, так і цінні застави позичальників.

Юрист наголошує: від цієї схеми страждають звичайні вкладники, які не мають ніякого адміністративного ресурсу. «Ми прекрасно знаємо, що є така схема, але нею користуються чомусь певні люди, які мають адмінресурс. Звичайний громадянин не зможе цим скористатися», – пояснює А. Маринушкін.

Êîììåð÷åñêèé áàíê "Õðåùàòèê" â Êèåâå, 5 àïðåëÿ 2016 ã.  ýòîò äåíü â Êèåâå íåñêîëüêî ñîòåí êèåâëÿí ñîáðàëèñü ïîä îôèñîì áàíêà "Õðåùàòèê" íà óëèöå Êðåùàòèê â Êèåâå ñ òðåáîâàíèåì âåðíóòü èì ñáåðåæåíèÿ, à òàêæå çàðàáîòíûå ïëàòû, íà÷èñëåííûå íà ýìèòèðîâàííûå áàíêîì çàðïëàòíûå êàðòû. Áàíê "Õðåùàòèê" ñ 1 àïðåëÿ óñòàíîâèë îãðàíè÷åíèå íà âûäà÷ó íàëè÷íûõ äî 2600 ãðí íà ðóêè â ñóòêè ÷åðåç áàíêîìàò. Îãðàíè÷åíèå áûëî ñâÿçàíî ñ "âðåìåííîé òåõíè÷åñêîé ïðîáëåìîé". Òàêæå áàíê ïðîäëèë ââåäåííûå ðàíåå îãðàíè÷åíèÿ íà áåçíàëè÷íûå ïåðåâîäû â öåëÿõ "áåçîïàñíîñòè êëèåíòîâ". Ôîòî Ìóñèåíêî Âëàäèñëàâ / ÓÍÈÀÍ

Колишній голова правління «Хрещатика» Дмитро Гриджук не відповів на прохання «Радіо Свобода» поспілкуватися про становище банку. Зв’язатися зі співвласником банку Андрієм Івановим журналістам також не вдалося.

http://finbalance.com.ua

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: