ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

Кримінальна Україна. Після так званої «реформи в райвідділах» в слідчих і оперативних підрозділах залишилася третина працівників

Posted by operkor на Ноябрь 15, 2016

%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d1%82%d1%83%d0%bf%d0%bd%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8cНаша країна переживає черговий етап реформування. Звичайно ж, як і в усьому, зміни даються нелегко і мають наслідки. Якщо взяти, наприклад, судову систему, то її реформування призвело до того, що зараз в Україні вже у восьми районних судах нікому здійснювати правосуддя. Що стосується реформи поліції, то проблема з кадрами там стоїть ще гостріше. Керівники відомства стверджують, що кадровий голод — це тимчасова ситуація і великої проблеми немає. Але працівники поліції в райвідділах дотримуються протилежної думки: проблема з кадрами істотно впливає на розкриття злочинів. «Судово-юридична газета» спробувала розібратися в ситуаці.

Очищення

Нагадаємо, що як тільки Арсен Аваков став главою МВС, він повідомив, що планує скоротити силову структуру мінімум на 30%. Мабуть, його прогнози збулися, причому навіть з лишком. Багато експертів відзначають, що в поліції настав кадровий голод. На місцях катастрофічно не вистачає людей, особливо слідчих та дільничних.

Самі слідчі відзначають, що людей залишилося дуже мало і навантаження на кожного слідчого працівника висока. У пріоритет беруться резонансні злочини, а до «дрібних» вони не дістаються, тому що фізично не встигають. Що стосується дільничних, які знаходяться в постійному контакті з місцевими жителями, щоб оперативно виявляти потенційні злочину, то там ситуація ще гірше. Наприклад, якщо взяти один з мікрорайонів Києва — Березняки, — то там на 50 тис. жителів всього п’ять дільничних.

Одна з екс-слідчих ВП ГУ Національної поліції в Хмельницькій області розповіла цікаву статистику: «Після так званої« реформи в райвідділах» в слідчих і оперативних підрозділах залишилося по 1/3 працівників, а це зазвичай 3-5 осіб. У кожного з них навантаження, щонайменше, в три рази більше, ніж повинно бути, адже необхідно виконувати роботу за двох осіб, яких немає. Так, у одного слідчого в провадженні знаходиться в кращому разі близько 200 кримінальних проваджень, за якими він повинен проводити слідчі дії. З огляду на, що слідчий і оперативний працівник — звичайні люди, яким необхідний хоча б сон, їм крім чергувань і проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій ні на що часу не залишається.

У зв’язку з фізичною неможливістю провести всі необхідні слідчі дії починаються скарги в різні інстанції на неналежне розслідування кримінальних проваджень. При розгляді скарг не враховується, чи міг вказаний працівник фізично 24 години на добу і сім днів на тиждень виконувати все необхідне для повного і об’єктивного розслідування кримінального провадження.

Так і виходить, що співробітники поліції, які працюють цілодобово, отримують стягнення, тоді як частина працівників, які тільки роблять вигляд, що працюють, виставляючи селфі в формі в соціальних мережах, отримують заохочення.

Ще одне ноу-хау поліцейської реформи — розатестації працівників експертно-криміналістичних служб, згідно з якою в районах залишилися тільки інспектори-криміналісти, які можуть вилучати сліди і речові докази на місці події і не мають права проводити експертизи. Для проведення призначеної експертизи докази потрібно везти в НДЕКЦ (науково-дослідний експертно-криміналістичний центр — прим. Ред.) В обласному центрі (за 50-200 км), де працюють кілька експертів. Їх, до речі, також скоротили, і вони завалені звичайними експертизами, такими як дактилоскопія і трасологія, місяця на два-три вперед. Я вже не кажу про складні експертизи, на проведення яких може піти близько року».

Фахівці стверджують, що така ситуація склалася в результаті не кращим чином продуманих і проведених кампаній по люстрації і атестації працівників поліції. Але керівники силового відомства, як уже згадувалося, заперечують наявність кадрового колапсу в поліції, відзначаючи, що великої проблеми немає, а це все тимчасові труднощі. Те, що в результаті переатестації систему покинули понад 5 тис. поліцейських — в баченні керівництва позитивний момент, тому що це показник того, що система очищається.

Некомплект

Той факт, що за офіційною статистикою некомплект в поліції становить понад 20 тис. чоловік, мабуть, не означає у розумінні керівництва наявність проблеми. Благо, міністр МВС хоч визнав, що склад Національної поліції України недоукомплектований. «Зараз на практиці — некомплект. Бракує 18 875 поліцейських і 1497 держслужбовців», — заявив він, але в продовження зазначив: «Завершено перший етап очищення. Болісний, непростий і не останній: працює внутрішня безпека, працює громадська рада МВС, впроваджуються програми перепідготовки». Пізніше, як запевнив Арсен Аваков, будуть оприлюднені повні списки пройшли і не пройшли атестацію поліцейських.

Під час колегії МВС України, яка проходила за участю прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана 20 жовтня 2016 року в ГУ Національної поліції в місті Києві, міністр повідомив: «Атестація завершена, всі призначені на посади, і я буду вимагати результати роботи. Перехідний період закінчено».

Що ж, раз перехідний період закінчено, то суспільство також чекатиме результатів роботи.

Криміногенна обстановка

Не тільки експерти, а й самі представники поліції визнають, що в країні значно погіршилася криміногенна обстановка. Причини називають різні: рівень життя населення, військові дії на сході країни, «закон Савченко» і ін. Але іноді вражають висловлювання керівника Нацполіціі про те, що стало причиною збільшення злочинів: «громадяни збідніли», «безробіття», «ліберальні закони», «суди відпускають злочинців». Здавалося б, з вуст глави Нацполіціі повинні звучати нормальні пояснення. Хоча, як і пояснюй, ситуація від того краще не стане.

За словами Хатіі Деканоїдзе, кількість злочинів зросла на 23%. Але генеральний прокурор України Юрій Луценко на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, яке проходило 21 вересня 2016 року, озвучив гіршу статистку.

«Інформація, на жаль, дуже негативна. Це суха статистика, яка відображає реальність. З початку року зареєстровано 410 тис. кримінальних проваджень, що на 25% більше, ніж в минулому році. З них багато тяжких злочинів, в т.ч. вбивств. Число вбивств збільшилася і в мирних регіонах.

З початку року зареєстровано 221 тис. крадіжок, що на 38% більше, ніж в минулому році. Також зареєстровані 16 200 грабежів, що на 40% більше, і 2400 розбоїв, що на 30% більше, ніж роком раніше.

За цей рік здійснені більше 25 тис. кримінальних правопорушень в громадських місцях міста Києва », — розповів генпрокурор. За його словами, більш ніж удвічі зменшилися показники розкриття злочинів з наркотиків. І це все свідчить про управлінську дезорганізації поліції.

Кримінальні проступки

У поданні керівництва силового відомства ситуацію з навантаженням на слідчих може виправити прийняття Закону «Про кримінальні проступки».

За словами міністра МВС, на сьогоднішній день майже 50% кримінальних злочинів складають злочини невеликого ступеня тяжкості, і по кожному з них потрібне проведення всіх процесуальних процедур, що перевантажує роботу слідчих. «Сотні справ на одного слідчого — це профанація, а не реальне розслідування злочинів. Розраховуємо, що цей документ буде прийнятий у Верховній Раді найближчим часом, дуже серйозно спростить і зробить більш ефективною роботу поліції », — зазначив Арсен Аваков під час колегії МВС 20 жовтня.

Але навіть якщо приймуть закон, що, безумовно, зменшить навантаження на слідчих і професіоналів, то в систему він не повернеться. Адже ні для кого не секрет, що так зване «очищення» очистило ряди поліції не тільки від нечесних і некваліфікованих працівників, а й від професіоналів. Багато досвідчених людей, які багато років прослужили в органах, які не пройшли атестацію, і навіть якщо відновилися, то відразу написали рапорти на звільнення. Адже після такого приниження мало хто захоче працювати.

Про те, що професіонали йдуть, говорять не тільки працівники райвідділів, чиї колеги пішли, але і народні обранці.

Наприклад, на вже згадуваному засіданні Комітету народний депутат України Юрій Мірошниченко звернувся до  Хатіі Деканоїдзе : «Чи є надія на те, що ті професіонали, які відсіяні в зв’язку з переатестацію, зможуть повернутися на посади? Тільки сьогодні мені подзвонили і сказали, що в Харкові переатестацію не пройшли п’ять слідчих з особливо важливих справ, які є професіоналами своєї справи. Я особисто знаю цих людей і можу з упевненістю це підтвердити».

На що керівник Нацполіціі відповіла: «Назвіть мені прізвища цих «дуже хороших» професіоналів, і ми перевіримо. Навіть якщо так, є апеляція і касація. Проблема не в цьому, а в тому, що професіонали самі пишуть рапорти і йдуть».

Власне, цими словами глава Нацполіціі і описала ситуацію, що склалася з кадрами: проблема не стільки в тому, що багато підрозділів недоукомплектовані (можна набрати нових людей), а в тому, що йдуть професіонали. Адже, наприклад, слідчим за три місяці навчання не станеш. Для цього потрібен час. І хто може гарантувати, що ті нові люди, які прийдуть, будуть якісно розкривати і розслідувати злочини? В цьому і полягає найбільша небезпека, по всій видимості, настав кадрового колапсу в поліції.

Статистика

На початку жовтня в МВС проходив брифінг за результатами переатестації працівників Нацполіціі. Там була оприлюднена наступна статистика.

Всього підлягали атестації 68 135 осіб, а також 13 180 працівників, які виконують спеціальні завдання в зоні АТО. За результатами, атестацію не пройшли 5257 поліцейських. Серед керівництва вищої ланки не пройшли атестацію 26%, середньої ланки — 14%.

Комісії рекомендували підвищити на посаді 4479 поліцейських, знизити — 4766 працівників.

В апараті НПУ атестацію проходили 5065 осіб, 590 з них атестацію не пройшли (більше 11,5%). Рекомендовані до підвищення 110 поліцейських, а до зниження — 413.

Нагадаємо, всього в штаті Нацполіціі — 130 тис. чоловік. Серед них 118 тис. поліцейських і 13 тис. держслужбовців. Фактична зайнятість — 109 628 осіб, з них 99 125 осіб — поліцейські, 10 503 — держслужбовці.  Некомплект — 20 372 особи.

На прикладі району

Згідно з інформацією, наданою Дніпровським управлінням поліції ГУ НП міста Києва, кількість кримінальних правопорушень, вчинених на території Дніпровського району міста Києва:

  • 2014 рік —  6380 ;
  • 2015 рік —  8409 ;
  • 8 місяців 2016 року —  8123 :
  • січень 2016 року — 672,
  • лютий 2016 року — 715,
  • березень 2016 року — 1010,
  • квітень 2016 року — 910,
  • травень 2016 року — 888,
  • червень 2016 року — 1250,
  • липень 2016 року — 1317,
  • серпень 2016 року — 1361.

Як бачимо, помітна тенденція до зростання кількості злочинів.

При цьому некомплект співробітників станом на 01.09.2016 року в Дніпровському УП — 86 посад. Якщо взяти, наприклад, відділення поліції №4, яке обслуговує мікрорайон Березняки, то там працюють 48 співробітників (на майже 50 тис. населення), і некомплект складає 13 осіб. Середнє навантаження на одного слідчого — 263 кримінальних виробництва. Як з таким навантаженням може впоратися одна людина? Чому при цьому в керівництві НП твердять, що «все нормально», залишається загадкою.

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: