Що, пані О.Б. Островська – Люта, повертається 37-й рік?

Гендиректор Островська-Люта АрсеналКолись Великий Наш Кобзар сказав: «… все гине, — Слава не поляже…» Ці слова Тараса Шевченка я згадав, коли прочитав новину, що київський «Мистецький Арсенал» (Генеральний директор якась пані О.Б. Островська – Люта) заборонив книжковому видавництву «Українська видавнича справа» («УВС») приймати участь в Книжковій Толоці, яку проводить у Києві 17-21 травня цього року саме «Мистецький Арсенал», не пояснюючи причин відмови.

Цікаво, що цей «Мистецький Арсенал» підпорядковується Державному управлінню справами при Президенті України. Тобто, в даному випадку якась пані О. Б. Островська – Люта може бути простим виконувачем волі якихось вищих чиновників.

Можна зробити припущення, що вищепойменована пані книжок взагалі не читає, хоча читати книжки це її прямий обов’язок. Але буває таке, не читає пані книжок і все. І край! «Буду я вам заніматься всякой ірундой!» Тим більше, тримати у руках книги, видані видавництвом «УВС»!

А якщо Ви їх не читали, шановна пані О.Б.Островська – Люта, то тоді виходить, що Ви скочуєтесь (вибачайте за це слово!) до тих активних представників робітничого класу та передових колгоспників Радянського Союзу, які гучно, на всю країну, виголошували у свій час «Не чітал, но осуджаю!»

Я вже не кажу про те, що видавництво «УВС» є постійним учасником Форуму видавців у Львові, номінантами та лауреатами всеукраїнських книжкових рейтингів, тобто, воно давно відомо по всій Україні своєю видавничою діяльністю.

Я особисто користуюсь послугами видавництва з початку 90-х років, коли Україна стала незалежною. Саме це видавництво видає книги українських істориків та публіцистів, яких в радянські часи не друкували в Україні і вони були тут заборонені, а їхні думки намагалися не довести до широкої української громадськості.

І як тут знову не нагадати слова Тараса Шевченка, що «все гине, а Слава не поляже» ніколи! Бо славу одного з найзвитяжних видавництв сучасної України треба не знищувати а леліяти!

Видатні діячі, які боролися в лавах УНР та УПА і ті, хто прийшов їм на зміну і які залишили свої твори, спогади та документи, — Олег Ольжич, Олена Теліга, історики Володимир Косик,Р.Млиновецький, Володимир Мороз, Дмитро Дорошенко, Ілько Борщак, Орест Субтельний, Євген Наконечний та багато інших, прийшли у свій час до читача завдячуючи видавництву «УВС»!

Можу сказати навіть більше, що ще у 1949 році, коли наша родина мешкала у Львові, то я прочитав листівку УПА, яка випадково потрапила у наш будинок,і це одне із найкращих моїх вражень як книголюба, яким я є все своє життя, до речі, Вас тоді ще і на світі не було, шановна Олеся Борисівна!

І видавництву з такими традиціями Ви заважаєте працювати! Видавництво, яке першим стало на обороні сильної Української Держави!

Шкода! Бо світом керують, як відомо, ті, хто як раз читають книжки!

Але дивлячись на Ваші практичні кроки, шановна Олеся Борисівна, не хочеться думати, що Ви книжок не берете у руки. Бо якщо у державі починають знищувати книжки, то ми всі знаємо, чим це все закінчується.

Віталій Шевченко, історик. м. Запоріжжя.

 

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: