Жінки VS чоловіки: про кого пишуть і в кого беруть коментарі запорізькі медіа

За результатами гендерного моніторингу 10 запорізьких видань (друкованих – «Запорізька правда», «Запорізька січ», «Панорама», «МИГ», «Позиция» та онлайн – «061.ua», «Голос», «Zanoza», «Репортер UA. Запоріжжя», «Forpost») запорізька журналістика, поряд із волинською, рівненською та дніпропетровською, посіла перше місце в рейтингу гендерної чутливості українських медіа. Однак це не означає, що ситуація ідеальна і нічого вже не потрібно змінювати.

Загалом проаналізовано 3920 публікацій. Їх оцінювання здійснювалося за кількома критеріями: присутність жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв, наявність гендерних стереотипів і сексизму та використання фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.

Згідно отриманих даних, у друкованих ЗМІ Запоріжжя героїнь та експерток публікацій втричі менше, ніж героїв та експертів. Найвищий показник присутності жінок, чия думка вважається експертною, зафіксовано у матеріалах на медичну (61%) й освітню (53%) тематику, а також – волонтерство (45%) і війну (44%). При цьому у воєнній тематиці у ролі експерток (тих, хто коментує) виступають матері/дружини воїнів АТО.

Майже половину від загальної кількості експертів і експерток – 48% – представляють жінки в матеріалах рубрики «Інше», які повідомляють про злочини і є свідками ДТП. Майже стільки ж жінок (43%) є героїнями цієї рубрики. Зазвичай вони є жертвами сімейних конфліктів, шахрайських дій і ДТП, які вчиняють чоловіки. Найбільше героїнь у публікаціях на теми волонтерства (56%), освіти і науки (54%) та медицини (42%), найменше – політики (депутатки ВР і ОМС), економіки/бізнесу (по 11%) та війни (17%). Це є відображенням не лише поведінкової моделі суспільства, а й стереотипного способу світосприйняття, в тому числі і журналістами/журналістками як представниками й представницями цього суспільства.

В інтернет-виданнях матеріали на освітню тематику коментують переважно жінки (67%), вони ж є і героїнями таких публікацій (70%). Це зазвичай учительки, учениці і студентки. Чоловіки-експерти – це директори шкіл і викладачі. У 60% думку жінок питають, пишучи про розваги та хобі (60%) (зокрема, багато уваги приділялося грі «Синій кит»), волонтерство (50%), а також війну (40%), де жінки зазвичай є матерями чи дружинами учасників АТО. В поодиноких випадках трапляються експертки у спорті (всього лише 4%), значно більше, але недостатньо – в політиці (23%) і культурі (24%). Малий відсоток жінок цих сферах, а також у економіці/бізнесі, спорті, війні і як героїнь публікацій.

Сферу політики зазвичай представляють жінки-депутатки місцевого рівня, а також Юлія Тимошенко, Валерія Лужковська та Марина Порошенко, а культури – актриси.

Загалом чимало матеріалів не персоналізовані, інформація подана з посиланням на прес-служби певних інституцій (мерії, прокуратури, «Запоріжгазу»). В інтернет-виданні «Zanoza» безліч новин, у яких загалом відсутнє джерело інформації та дійові особи, що є грубим порушенням професійних стандартів журналістики.

У запорізьких медіа зафіксовано кілька випадків вживання стереотипних образів: «в некоторых сельсоветах даже преобладают представительницы прекрасного пола» («МИГ», 9.02), «у сильного пола одежда более яркая» («Панорама», 2.02), «мужской взгляд на домашние отравляющие вещества» («МИГ», 16.02).

Трапляються вислови і з ознакою сексизму, як-от: «надеемся, что именно в вопросах энергетики и угольной промышленности эта красивая, умная и молодая девушка разберется профессионально и досконально» («Позиция», 23.02); «Очень удобно припарковалась на тротуаре, чтоб выйти и потрындеть по телефону! Наверное, блондинка», – пишет автор поста» («061.ua», 13.02). У першому випадку мова йде про призначення Наталії Бойко замміністра енергетики, яке в той час активно обговорювалося в медіа-просторі зі зміщенням акцентів на молодий вік і стать дівчини. Друге повідомлення – цитата із соцмережі. І хоч вона не є суто журналістським продуктом, усе ж медіа стає ретранслятором стереотипно-сексистського ставлення до блондинок. Адже на тротуарах паркуються і чоловіки, і жінки безвідносно до кольору волосся.

Фемінітиви у запорізьких медіа – дуже поширене явище, навіть не зважаючи на те україно- чи російськомовне видання. Найбільше їх зафіксовано у газеті «Запорізька правда» та на сайті «061.ua».

У переважній більшості фемінітиви вжиті на позначення професій і зайнятості жінок у соціальній та спортивній сферах – активістка, волонтерка, спортсменка, легкоатлетка, завідуюча бібліотеки, студентка, рідше – на означення керівних посад: «завідуюча центром планування сім’ї та репродуктивного здоров’я ЗОМЦРЛ Валентина Баглай» («Запорізька правда», 9.02); «начальниця УПСЗН у Бердянську Наталія Токань» («Запорізька правда», 9.02); «рекордсменка України Ганна Гацько-Федусова» («Запорізька правда», 23.02); «зоозащитница Олеся Кулик» («Запорізька січ», 9.02). «Анастасія Колодій і Вікторія, драматургиня та акторка» («Запорізька січ», 23.02); «журналистка Ирина шевченко» («Forpost», 01.02); «Уполномоченная Верховной Рады Украины по вопросам прав человека Валерия Лутковская» («061.ua», «Forpost» — 03.02); военная Юлия Матвиенко («Forpost», 03.02).

Часто, пишучи про жінку, журналісти одночасно використовують назви посад/зайнятості в чоловічому (офіційна назва) і жіночому роді, хоча в обох випадках можливе використання фемінітивів: «авторка програми і керівник патріотичного проекту – ректор академії Валентина Василівна Нечипоренко» («Запорізька правда», 16.02) – чому не керівниця?; «головний позаштатний лікар-генетик ДОЗ ЗОДА, завідуюча відділенням медико-генетичного консультування Ельвіра Данилова» («Запорізька правда», 9.02) – чому не головна позаштатна лікарка-генетик; «депутат облсовета Татьяна Ковылина…народная избранница (Forpost», 08.02) – чому не депутатка? і под.

Якщо в одних випадках форма чоловічого роду для назви посад поки що офіційна в діловому мовленні, то в інших спокійно можна вживати фемінітив, а його відсутність абсолютно невиправдана: «учителька, наш постійний автор Галина Соловйова» («Запорізька правда», 2.02) – чому не авторка?; «запорізького композитора Наталії Баєвої» («Запорізька правда», 9.02) – а чому не запорізьку композиторку?; «Анна Васильевна Ткаченко, учитель урока труда школы №23» («Панорама», 16.02) – чому не учительница; «Инга Янкович – известный художник» («Репортер UA. Запоріжжя», 02.02) – чому не известная художница?), «первый заместитель министра финансов Оксана Макарова» («Позиция», 23.02) – чому не первая заместительница? тощо.

Загалом у запорізьких меді простежується позитивна тенденція щодо вживання фемінітивів (36%), однак часто їх відсутність абсолютно невиправдана, і не лише в україномовних текстах (адже фемінітиви – органічна складова української мови), а й у російськомовних. Зважаючи на це, запорізьку журналістику не можна вважати абсолютно гендерної чутливою, проте в порівнянні з медіа інших областей вона займає лідерські позиції (див. індекс гендерної чутливості українських медіа).

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: