Газета «Запорозька Січ», видання Запорізької міської ради, у номері від 13 липня поділилася із читачами своєю тихою радістю: «В городе стартовал средний ремонт дорог». Цю радість редакція винесла на першу сторінку газети, не втримавшись від вічної чиновничої запобігливості. На фотографіях, які густо обсіли невеликий текст, зображена сучасна ремонтна техніка, вмілі робітники із лопатами розгортають під ногами невідомо що,  чи асфальт, чи сміття, яке щезне після першого великого дощу.

І навіть десь у центрі репортажу завмерла скромна фігура мера Запоріжжя Володимира Буряка. Він оглядає фронт намічених робіт і звертається до своїх підлеглих із КП «ЕЛУАД»у з вимогою, щоб вони зробили якісний ремонт.

Мер навіть повідомив про це на своїй сторінці у «Фейсбуці». Хто б сумнівався!

В цій же замітці повідомляється, що в першу чергу будуть відремонтовані важливі об’єкти: вулиця Скворцова (це в’їзд у місто з боку траси Харків-Сімферополь), ділянка проспекту від вулиці 12 квітня і до вулиці Південноукраїнської, вулиця Космічна, Набережна магістраль.

А хто проти цього? Тим більше, що таке враження, що їх тільки і ремонтують у нашому місті. Зрозуміла річ, що нагонять туди усю можливу техніку і наведуть там марафет. А потім заснімут самого мера Буряка на заасфальтованих ділянках вулиць, який рішуче показує кудись у вдалину рукою, мовляв, якщо треба, то ми заасфальтуємо і Дніпро!

Я впевнений, що так і буде, але я не про це. Я хотів звернути увагу запорізької громади на тиху вуличку між будинком №13 по вулиці Маршала Чуйкова (ще таблички на будинку не поміняні, а потрібно Професора Толока) з одного боку, а з іншого дитячий садочок.

Цей провулок на моїй пам’яті ніколи не ремонтувався, незважаючи на те, що в місті вже помінялося кілька мерів, починаючи від Головка, а тепер ось і Буряк.

Наші мешканці так і називають його – провулок вічного мера. Я пройшовся по ньому, нарахував 137 кроків від повороту з вулиці Професора Толока і до сміттєвого баку.

Порахував я і кількість великих і малих ям на цій дорозі – цілих 64! Уявляєте собі? 64 ями на 137 кроків!

І це під час славної роботи усіх попередніх мерів, які цокотіли перед камерами про свої надзвичайні успіхи скрізь по місту.

А тут якась недоступна для них (від Головка і до Буряка!) засекречена зона!

Схиляються тут на дорогу з одного боку дерева, з боку будинку №13 по вулиці Маршала Чуйкова (а по новому Професора Толока), бо з іншого боку металева огорожа дитячого садочку.

Уявляєте собі, скільки енергії витрачають водії, щоб подолати ці перешкоди на своєму транспорті! Скільки матюків та інших «гарних» слів лунають тут у бік влади!

Пане головний редактор Рибальченко, шановний, пришліть, будь ласка, свого фотокора, хай зніме цей провулок мера для нащадків! Бо я впевнений, що навіть після описаного вашою газетою аврального ремонту доріг у місті, наш «мерській» провулок з 64 ямами так і залишиться для наступних поколінь!

Михайло Зорепад, Запоріжжя