Конституція України вимагає: кожен депутат має голосувати за себе сам. Однак у Верховній Раді все ще «кнопкодавлять». Депутати не спромоглися запровадити будь-яку юридичну відповідальність за це. Чи не тому, що викорінивши це явище у парламенті, у коаліції почнуться серйозні проблеми? Вона заледве нараховує 226 депутатів. Тож змусити кожного з них ще й не хворіти,
не їздити у відрядження чи відпустки і просто банально не прогулювати засідання буде непросто.
Інакше ухвалення законів може просто заблокуватись. Тоді або розпуск Ради, або доведеться вже відкрито формувати більшість із політичними опонентами, що наразі відбувається, але лише ситуативно та підкилимно. Два сесійні тижні поспіль знімальна група «Схем» фільмувала усі голосування в парламенті.
Про парламентську більшість, сформовану не депутатами, а їхніми картками, – спеціальне розслідування програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».
27 листопада 2014 року перед українським народом на урочистому засіданні Верховної Ради складали присягу народні депутати України VIII скликання. Вони обіцяють дотримуватися законів та Конституції України.
Нині, у 2017-му, народні обранці від різних фракцій одноголосно підтверджують важливість і потрібність присяги.
«Кожна присяга зобов’язує бути відповідальним перед народом України, перш за все. Закони, поведінка, етика – словом все, що з цим пов’язано», – каже народний депутат, член депутатської групи «Партія «Відродження» Антон Кіссе. «Звичайно потрібно», – підтверджує його слова колега по депутатській групі депутат Артем Ільюк.
Такої ж думки і Вадим Івченко, народний депутат із фракції «Батьківщина»: «Приносити присягу Україні – це обов’язок кожного народного депутата». Та чи в усьому народні депутати дотримуються присяги, яку давали народу?
22 лютого 2017 року. Перед початком засідання парламенту Ірина Єфремова – народний депутат з фракції «Народний фронт» і член регламентного комітету, який має стежити за дотриманням правил у парламенті, – дістає з сумочки пачку депутатських карток. Вона їх кладе у гнізда для голосувань на робочих місцях депутатів Антона Геращенка, Миколи Княжицького та Ігоря Котвіцького.
Коли спікер оголошує кількість присутніх депутатів, жодного з трьох фізично у залі немає.
Лише згодом з’являється за робочим місцем бізнес-партнер родини міністра Авакова – Ігор Котвіцький, а ще пізніше – голова Комітету парламенту з питань культури і духовності Микола Княжицький. Депутат Антон Геращенко на своєму робочому місці того дня помічений так і не був.
Ірина Єфремовав важає, що кожен депутат повинен зареєструватись і особисто голосувати за законопроекти. Але, відповідаючи на запитання про картки інших депутатів, виправдовується: «Буває таке, що народний депутат не встигає зранку прибігти, десь затримується на зустрічі, це стосується буквально двох-трьох карток. Вони напередодні мене прохають про це – і я ці речі виконую. Вони голосують, вони прибігають буквально через 3 хвилини».
На запитання журналіста, чи не вважає вона введенням в оману громадськості, коли на табло висвічується одна кількість народних обранців, а реально в залі їх менше, прямо не відповідає: «Я ніколи не вставлю картку, якщо я знаю, що людини не буде цілий день і якщо вона не буде голосувати».
Виглядає так, що народний депутат Ірина Єфремова помилилася або свідомо сказала неправду. Адже Геращенка у ті дні, коли вона за нього клала картку, взагалі не було на засіданнях.
Апарат Верховної Ради письмово повідомив програму «Схеми», що Геращенко, починаючи з 22 лютого, перебував в офіційному відрядженні в Австрії.
Але картка його, як бачимо, лишалась у залі парламенту. Більше того, навіть один раз – 22 лютого – проголосувала «за», відповідно до інформації на сайті Верховної Ради.
За відсутності Антона Геращенка його депутатські обов’язки лягли на плечі депутата Тараса Кременя. Під час голосування щодо парламентських слухань про проблеми фінансування освіти він голосує за сусіда зліва та з місця відсутнього Антона Геращенка.
Ще рука депутата Кременя потягнулася до столу Миколи Княжицького, але проголосувати не встигла.
«Схеми» поцікавилися в Антона Геращенка, чим він займався у ці дні, і він підтвердив, що офіційно був у відрядженні як член делегації в ОБСЄ. «Моя картка не може голосувати без мене», – зазначив він.
Депутат від «Народного фронту» Тарас Кремінь не визнає, що він голосував за інших депутатів.
«Я не знаю, про який випадок ви говорите, це, по-перше. По-друге, якщо ми говоримо про елементи персонального або неперсонального голосування – ми повинні чітко розуміти, які закони ми розглядаємо, які закони ми намагаємося підтримати. Я завжди буду підтримувати те українське законодавство, яке направлено на реформування нашої держави, на захист нових підходів до оновлення, до наповнення українських бюджетів і до того, що стосується української оборони і нашої боєздатності», – пояснив він.
На уточнення журналіста, чи вважає він порушенням закону голосування за іншого народного депутата, Тарас Кремінь відповів, що не буде обговорювати це.
Закон України «Про регламент Верховної Ради України» вимагає реєструватися депутату так, щоб унеможливити реєстрацію іншою особою.
«Якщо засідання розпочинається лише за присутності більшості карток, а депутатів насправді немає, ми можемо говорити, що фактично депутати дурять своїх виборців і намагаються створити лише видимість, що вони присутні на засіданні, тоді як де-факто і де-юре засідання не мало б розпочинатися, поки депутати не зберуться в залі Верховної Ради», – зауважує юрист, директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко.
Де ж усі, хто зареєструвався в сесійній залі?
Знімальна група програми «Схеми» два тижні спостерігала за народними депутатами у залі Верховної Ради. Одна з камер безперервно фіксувала все, що відбувається під куполом парламенту.
Щоб розпочати засідання парламенту, потрібна присутність хоча б 226 депутатів – мінімальної більшості. З’ясувалося, що кількість депутатів на табло – це часто кількість не фізично присутніх народних депутатів, а кількість їхніх карток у залі.
24 лютого табло у парламенті показало присутність 322 депутатів, але зала при цьому напівпорожня.
Знімальна група програми порахувала, що насправді під час реєстрації присутніх депутатів менше від 226 – заледве набереться 140. А це мало б означати неможливість розпочинати роботу парламенту, поки не зберуться на роботу решта їхніх колег.
Як відбувається «парламентське диво»? Чому інколи електронна система показує присутність тих, кого насправді немає?
«Карткові асистенти» партій
За всю фракцію Радикальної партії картки розставляє Олексій Ленський, колишній помічник лідера цієї політсили Олега Ляшка.
Журналіст «Схем» поцікавився у нього, чому він розставляє картки за інших депутатів.
«Було засідання фракції. Хто перший зайшов у зал – той і пішов, взяв картки та повставляв», – відповідає він. Однак ухилився від відповіді на запитання про законність таких дій.
«Картковим асистентом» депутатської групи «Партії «Відродження», яку очолює Віталій Хомутиннік, схоже, виступає Артем Ільюк.
Він каже, що його ніхто не уповноважував розставляти картки:
– Я просто, якщо треба допомогти, таким чином, щоб хлопці не губилися. Просто дисципліна. Бачите, в залі це кругом відбувається.
– Вам просто телефонують і кажуть «візьміть мою картку»?
– Ні, вони просто лежать всі, щоб було зручно.
– Ви вважаєте, це законно?
– А це не законно хіба?
Хто вставляє картку за сина Порошенка?
За депутата Олексія Порошенка, сина президента України, картку в гніздо вставляє депутат Іван Мельничук.
Він, серед іншого, відомий тим, що відірвав рукав піджака у депутата Сергія Лещенка. Зараз Мельничук – один із найактивніших лобістів провладного кандидата на посаду аудитора НАБУ Найджела Брауна. Депутат Олексій Порошенко з’являється у залі уже після електронної реєстрації.
Сам народний депутат із фракції «Блок Петра Порошенка» Іван Мельничук знаходить пояснення таким діям.
«Може він бути у пробках, може приїжджати у 9 – 9.01. Може таке бути? За мене теж деколи ставлять», – виправдовується він.
У «Блоці Петра Порошенка» відразу декілька людей розставляють картки для голосування за своїх колег.
Це чемпіон світу з пауерліфтингу Ігор Побер, а також це Юрій Соловей. Він обраний депутатом вперше. «Ви знайшли найгіршого депутата чи що? У мене один із найкращих показників по голосуванню – 80 відсотків», – виправдовується він і каже, що лише зараз дізнався про таку норму регламенту, тож обіцяє надалі «уникати таких речей».
Депутат від БПП Олександр Бакуменко теж розставляє чужі картки. Щодо таких дій у нього дві позиції. Перша – він цього не робить.
«Ми так не робимо. Не знаю. Може, хтось так і робить – я так не роблю. Точно», – запевняє він.
Але після уточнюючих запитань все ж зізнається, що робив це один-два рази: «Може, я раз-два за хлопців, що поряд сидять там. Ну 2-3 рази таке, може, і робив». І пояснює, чому так чинить: «Ну може, на хвилину на дві запізнюються, в пробці людина, дзвонить і простить, каже, я через 3-4 хвилини під’їду».
Директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко вважає, що таким діям виправдань бути просто не може.
«Голосування за інших чи навіть реєстрація депутата іншим депутатом – це, на жаль, породжує ще більше відчуття несправедливості і недовіри до органів влади з боку громадян. Громадянам важко зрозуміти, чому ті, за кого вони проголосували, заходячи в парламент, чинять негідно, порушують регламент, порушують Конституцію, бо не існує для цього ніякого виправдовування», – зазначає він.
«Політичне шахрайство»
Депутат Вадим Івченко розкладає картки за депутатів фракції «Батьківщина».
Цього дня йому треба поспішати, оскільки почав робити це він занадто пізно. Голова Верховної Ради вже розпочав реєстрацію присутніх депутатів. Якщо депутат Івченко не встигне вставити усі картки, хтось із депутатів «Батьківщини» виявиться відсутнім – відповідно до електронної реєстрації.
Чому поспішає вставити картки депутат Івченко?
Можливо, боїться осуду своїх виборців. Бо якщо до 10-ї ранку народні депутати вчасно не зареєструються, електронна система скаже, що їх немає на роботі увесь день.
«Якщо я це роблю (а я декілька разів так робив), я турбуюся за правду, тому що ці колеги – вони дійсно присутні на фракції. Ми не беремо картки тих, кого немає взагалі і хто не зареєструвався. Повірте, ви можете завжди перевірити, як кого ми зареєстрували, хто є, а кого потім не було і немає. Ми завжди намагаємося це робити чесно», – пояснює він.
Депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч» Олег Лаврик критикує порядок, який склався у парламенті щодо електронної реєстрації депутатів: «Робоче місце депутатів не лише сесійна зала, але в межах сесійного тижня народний депутат має знаходитись у сесійній залі і сам особисто брати участь в голосуванні. Якщо в залі ми бачимо кожного ранку зареєстровано 343 депутатів (причому цифра майже завжди одна і та ж сама!), то реально в залі перебуває 250 -270 депутатів!»
«Політичне шахрайство», – додає він.
Знімальна група помітила ще один факт. Ось депутат від «Самопомочі» Андрій Журжій вставляє в гніздо свою картку, а потім ще й картку своєї сусідки та колеги по фракції Вікторії Войціцької.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій погодився дати «Схемам» інтерв’ю і визнав факт існування карткового кворуму під час реєстрації депутатів.
«Я вважаю цю справу нечесною, тому що багато народних депутатів можуть бути відсутніми, але їхні картки лишаються і вони, відповідно, автоматично висвітлюються», – зазначив він і погодився, що це картковий кворум.
Антон Кіссе, член депутатської групи «Відродження» та очільник партії «Наш край», теж голосує за інших. Наприклад, після того, як натискає кнопку за себе, усім тілом прикриває стіл свого сусіда – депутата Володимира Кацуби, і, схоже, таки віддає голос і за нього.
Цього дня у письмовій реєстрації депутат Кацуба зазначений, як «хворий», але на сайті парламенту зафіксовано, що він голосує «за» у питанні повернення до розгляду ратифікації Договору між Україною та урядом Малайзії про взаємну правову допомогу в кримінальних справах. Саме за це питання і голосував за двох депутат Кіссе. Сам він свій вчинок заперечує: «Не знаю, Ви, мабуть, помилилися».
Але до ситуацій, коли інші депутати користуються його карткою під час реєстрації ставиться схвально і додає: «Головне, щоб не голосували. Я категоричний противник того, щоб хтось за мене голосував чи я за когось. А що стосується вставив картку сам чи ні, то це так, для журналістів». При цьому депутат Кіссе не вважає, що таким чином вводить громадськість в оману.
Рух «Чесно» зафіксував, як депутат Антон Яценко з групи «Відродження» голосує відразу за шістьох. Пояснює свій вчинок політик так: «Причина – погода хороша, ось така причина».
«Піаністи», «обійми» та інші способи проголосувати за себе і колегу
Депутатів, які голосують за своїх колег, називають «піаністами» парламенту. Але не всі «кнопкодавлять» демонстративно – деякі роблять спроби це приховати.
За два сесійні тижні фільмування у парламенті знімальна група програми «Схеми» зафіксувала численні випадки неперсонального голосування.
Впадає в око спосіб, який журналісти програми умовно назвали «обійми». Спочатку двоє депутатів з групи «Воля народу» голосують за себе. Далі несподівано йдуть назустріч одне одному. Однією рукою вони обіймаються, а іншою голосують за колег.
Ще один спосіб – від депутата Артема Ільюка, того, який вставляє картки групі «Відродження» під умовною назвою «диригент-відволікач». Він показує на щось вказівним пальцем, викинувши руку вперед. Поки всі звертають увагу на цей жест, інша його рука голосує. Згодом депутат уже підходить до сусіднього місця і тисне на кнопку колеги так, ніби до цього він не голосував.
Численні випадки неперсонального голосування «Схеми» зафіксувала під час висунення кандидата на посаду аудитора для Національного антикорупційного бюро.
23 лютого. У залі неочікувано з’являється Найджел Браун. Його кандидатуру на посаду аудитора для НАБУ провладна більшість виносить в обхід рішенню антикорупційного комітету, який раніше делегував кандидатуру американця Роберта Сторча.
Журналісти фіксують, що голосування за першого було проведене з порушеннями. Насправді за нього проголосувало менше депутатів, ніж показали на табло.
Євген Гєллєр з групи «Відродження», схоже, голосує і за свого відсутнього сусіда – депутата Олександра Пресмана.
У цей самий час ще один із депутатів біля екс-спікера Володимира Литвинаголосує за себе і ще за одного.
Але навіть із цими хитрощами голосів все одно не вистачає.
14 березня. Депутати голосують за обрання депутатів до складу комітетів. Журналісти фіксують щонайменше три випадки неперсонального голосування. Усі відбуваються у групі «Воля народу», навколо колишнього спікера Володимира Литвина, який нібито нічого не помічає. Ця група неодноразово голосувала синхронно з БПП та «Народним фронтом», хоча формально до коаліції не входить. І ці голоси часто ставали для влади ключовими.
Депутат, що сидить попереду Литвина, голосує правою рукою за себе, далі відкидає цю руку назад, і вже іншою рукою голосує за сусіда.
Ще один депутат попереду Литвина – Ярослав Москаленко – теж голосує за двох. У цей час за спиною екс-спікера депутат Володимир Бандуров спочатку прикривається рукою, щоб проголосувати за сусіда, а згодом натискає на кнопку за своїм робочим столом.
Цим голосуванням, наприклад, народні обранці делегували ще декількох депутатів від фракції президента до антикорупційного комітету, чим сформували у ньому провладну більшість. У новому складі комітет оперативно провів засідання без участі його голови Єгора Соболєва. Задля того, щоб знову внести до Ради питання аудитора для НАБУ.
16 березня. Депутати у залі голосують за включення до порядку денного питання про призначення аудитора для НАБУ. Частина з них вважає висунення на цю посаду Найджела Брауна незаконним та блокує трибуну. Натомість для владних фракцій БПП та «Народний фронт» це голосування – принципове. Під час нього депутат із фракції «Народний фронт» з місця депутата Анатолія Диріва правою рукою тягнеться до кнопки за робочим місцем депутата Володимира Шкварилюка. Далі кладе обидві руки перед собою на бильця стільців. Згодом цей депутат голосує уже зі свого місця.
Схоже, жоден народний депутат України не був покараний за неперсональне голосування, зокрема і за три роки після Революції гідності. У часи Віктора Януковича тодішня опозиція, а нині – влада – жорстко виступала проти неперсонального голосування. Блокували трибуну, збирали прес-конференцію, просили увімкнути сенсорну кнопку, яка б унеможливила «кнопкодавство».
Те, що і досі – через три роки після Майдану – її не ввели, колишня опозиція пояснює бюрократичними перепонами.
«Немає сертифікації цієї системи і було рекомендовано провести обладнання цієї системи, яка мала б технічне забезпечення. Тобто, станом на сьогодні технічно немає підтвердження, що ця система може повноцінно працювати», – пояснює Андрій Парубій. Він дивується зі слів журналіста про постійне «кнопкодавство» у Раді: «Ви кажете, що кожного дня бачити неперсональне голосування. Я вам щиро кажу, я не чую того від депутатів. Інколи, потім, як приходжу, включаю «Українську правду» і бачу там інформацію. Не кожен день, інколи, але не кожен день».
Неперсональне голосування – привід для скасування рішень?
Суддя Олександр Волков відомий тим, що поновився на посаді судді Верховного суду України завдяки рішенню Європейського суду з прав людини. Однією з підстав, на яку звернули увагу у Страсбурзі, було неперсональне голосування депутатами за його звільнення.
«Неперсональне голосування стало, по суті, прецедентом, який може слугувати для скасування Європейським судом будь-яких законів, ухвалених у такий спосіб», – наголошує він.
Часто до голосів провладної коаліції БПП та «Народного фронту» додаються голоси депутатської групи «Відродження» і «Волі народу». Антона Кіссе з «Відродження» можна помітити у черзі на спілкування з прем’єром Володимиром Гройсманом в урядовій ложі парламенту по п’ятницях.
Депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Сергій Лещенко вважає, що причина неперсонального голосування у відсутності голосів у коаліції, куди входять дві фракції БПП та «Народний фронт»: «Це типова практика для нас, на жаль. Антиконституційна і незаконна. І з цим треба боротися лише, коли введемо справжнє покарання за порушення закону в частині неперсонального голосування, тобто або кримінальна відповідальність, або хоча б дисциплінарна: за «кнопкодавство» виключати з міжнародних делегацій, Парламентської асамблеї».
Ані парламент, ані провладні фракції не оприлюднюють повний поіменний склад коаліції.
Верховна Рада інформувала «Схеми», що не має такого документа. Голова Верховної Ради теж не в курсі щодо кількості депутатів у коаліції. Знає лише приблизно та зі ЗМІ
«Не знаю, скільки членів коаліції є достеменно. Хоча, я цього не можу знати, у мене немає повноважень, скажемо, це визначати. Я можу тільки сказати по фракціях, які входять. Це є 141 депутатів з «Блоку Петра Порошенк»а, 81 депутат – «Народний фронт», а також 5 депутатів, кого я знаю, які просто мені про це говорили, вони є позафракційними: Андрій Парубій, Ірина Геращенко, Ганна Гопко, Єднак, Пташник, а нещодавно прочитав у пресі – це Андрій Денисенко. Скажімо, це є ті, які підтвердили», – зазначив він.
Якщо виявиться, що коаліції насправді немає, тобто її кількісний склад не дотягує до 226 депутатів, то Конституція каже, в цьому випадку президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради.
В основному законі зазначено, що до коаліції можуть входити лише фракції у повному складі. Утім, Конституційний суд України за часів Януковича уточнив, що туди можуть входити і окремі депутати. Це явище тоді назвали тушкуванням, мовляв депутатів як тушок в обмін на різні домовленості добирають у склад коаліції, щоб не розпускати парламент. Схоже, це явище практикується і в постмайданному парламенті, але тепер ще й список коаліціантів засекречений – якщо він взагалі існує.
Загалом, після двотижневого відеоспостереження за роботою депутатів у Верховній Раді,«Схеми» підтвердили численні випадки неперсонального голосування, голосування картками тих депутатів, які перебувають у відрядженні. Були виявлені нові методи приховування «кнопкодавства», численні порушення правил голосування під час спроб обрання аудитора НАБУ.
Також виявлено, що інформація, яка оголошується головою Верховної Ради про кількість присутніх народних депутатів на початку засідання, часто не відповідає дійсності, що може вводити громадян в оману. Крім того, така інформація покращує статистику відвідуваності депутатів, яка насправді може бути суттєво нижчою.
2
Конституция Украины требует: каждый депутат должен голосовать за себя сам. Однако в Верховной Раде все еще «кнопкодавлят». Депутаты не смогли ввести какую-либо юридическую ответственность за это. Не потому ли, что уничтожив это явление в парламенте, в коалиции начнутся серьезные проблемы? Она едва насчитывает 226 депутатов.
В тему: Коалиция идейных? Сборище барыг!
Поэтому заставить каждого из них еще и не болеть, не ездить в командировки или отпуска и просто банально не прогуливать заседания будет непросто. Иначе принятие законов может просто заблокироваться. Тогда или роспуск Рады, или придется уже открыто формировать большинство с политическими оппонентами, что сейчас и так происходит, но только ситуативно и подковёрно.
Две сессионные недели подряд съемочная группа «Схем» снимала все голосования в парламенте.
О парламентском большинстве, слагающемся не из депутатов, а их карточек — специальное расследование программы «Схеми», совместного проекта Радіо Свобода и канала «UA:Перший».
27 ноября 2014 года перед украинским народом на торжественном заседании Верховной Рады приняли присягу народные депутаты Украины VIII созыва. Они обещают соблюдать законы и Конституцию Украины.
Сейчас, в 2017-м, народные избранники от разных фракций единогласно подтверждают важность и необходимость присяги.
«Каждая присяга обязывает быть ответственным перед народом Украины, прежде всего. Законы, поведение, этика — словом все, что с этим связано», — говорит народный депутат, член депутатской группы «Партия «Возрождение» Антон Киссе.«Конечно нужно», — подтверждает его слова коллега по депутатской группе депутат Артем Ильюк.
Такого же мнения и Вадим Ивченко, народный депутат из фракции «Батькивщина»: «Приносить присягу Украине — это обязанность каждого народного депутата».
Но во всем ли народные депутаты придерживаются присяги, которую давали народу?
Народный депутат из фракции «Народный фронт» Ирина Ефремова вкладывает карточки в гнезда для голосований
22 февраля 2017 года. Перед началом заседания парламента Ирина Ефремова — народный депутат из фракции «Народный фронт» и член регламентного комитета, который должен следить за соблюдением правил в парламенте, — достает из сумочки пачку депутатских карточек. Она их вкладывает в гнезда для голосования на рабочих местах депутатов Антона Геращенко, Николая Княжицкого и Игоря Котвицкого.
Когда спикер объявляет количество присутствующих депутатов, ни одного из трех физически в зале нет.
Только потом появляется на рабочем месте бизнес-партнер семьи министра Авакова — Игорь Котвицкий, а еще позже — председатель Комитета парламента по вопросам культуры и духовности Николай Княжицкий. Депутат Антон Геращенко на своем рабочем месте в тот день замечен так и не был.
В тему: Депутат Котвицкий замешан в афере генерала Чеботаря и сына Авакова,— «Схемы»
Ирина Ефремова считает, что каждый депутат должен зарегистрироваться и лично голосовать за законопроекты. Но, отвечая на вопрос о карточках других депутатов, оправдывается: «Бывает такое, что народный депутат не успевает утром прибежать, где-то задерживается на встрече, это касается буквально двух-трех карточек. Они накануне меня просят об этом — и я эти вещи делаю. Они голосуют, они прибегают буквально через три минуты».
Ирина Ефремова — народный депутат из фракции «Народный фронт» и член регламентного комитета
На вопрос журналиста, не считает ли она введением в заблуждение общественности, когда на табло высвечивается одно количество народных избранников, а реально в зале их меньше, прямо не отвечает: «Я никогда не вставлю карту, если я знаю, что человека не будет целый день и если он не будет голосовать».
Место Антона Геращенко весь день пустовало — в Раде его в тот день так и не было
Выглядит так, что народный депутат Ирина Ефремова ошиблась или сознательно сказала неправду. Ведь Геращенко в те дни, когда она его вставляла карточку, вообще не было на заседаниях.
Аппарат Верховной Рады письменно сообщил программе «Схеми», что Геращенко, начиная с 22 февраля, находился в официальной командировке в Австрии.
Но карта его, как видим, оставалась в зале парламента. Более того, даже один раз — 22 февраля — проголосовала «за», согласно информации на сайте Верховной Рады.
При отсутствии Антона Геращенко его депутатские обязанности легли на плечи депутата Тараса Кремня. Во время голосования по парламентским слушаниям о проблемах финансирования образования он голосует за соседа слева и с места отсутствующего Антона Геращенко.
Депутат Тарас Кремень голосует вместо Антона Геращенко
Еще рука депутата Кремня потянулась к столу Николая Княжицкого, но проголосовать не успела.
«Схеми» поинтересовались у Антона Геращенко, чем он занимался в эти дни, и он подтвердил, что официально был в командировке в качестве члена делегации в ОБСЕ. «Моя карта не может голосовать без меня», — отметил он.
Народный депутат Антон Геращенко
Депутат от «Народного фронта» Тарас Кремень не признает, что он голосовал за других депутатов.
«Я не знаю, о каком случае вы говорите, это, во-первых. Во-вторых, если мы говорим об элементах персонального или неперсонального голосования — мы должны четко понимать, какие законы мы рассматриваем, какие законы мы стараемся поддержать. Я всегда буду поддерживать то украинское законодательство, которое направлено на реформирование нашего государства, в защиту новых подходов к обновлению, к наполнению украинских бюджетов и к тому, что касается украинской обороны и нашей боеспособности», — пояснил он.
Депутат от «Народного фронта» Тарас Кремень
На уточнение журналиста, считает ли он нарушением закона голосование за другого народного депутата, Тарас Кремень ответил, что не будет это обсуждать.
Закон Украины «О регламенте Верховной Рады Украины» требует регистрироваться депутату таким образом, чтобы исключить регистрацию другим лицом.
«Если заседание начинается только при наличии большинства карт, а депутатов на самом деле нет, мы можем говорить, что фактически депутаты обманывают своих избирателей и пытаются создать лишь видимость, что они присутствовали на заседании, тогда как де-факто и де-юре заседание не должно начинаться, пока депутаты не соберутся в зале Верховной Рады», — замечает юрист, директор ОО «Центр демократии и верховенства права» Тарас Шевченко.
Где же все, кто зарегистрировался в сессионном зале?
Съемочная группа программы «Схеми» две недели наблюдала за народными депутатами в зале Верховной Рады. Одна из камер непрерывно фиксировала все происходящее под куполом парламента.
Чтобы начать заседание парламента, необходимо присутствие хотя бы 226 депутатов — минимального большинства. Выяснилось, что количество депутатов на табло — это часто количество не физически присутствующих народных депутатов, а количество их карт в зале.
24 февраля табло в парламенте показало присутствие 322 депутатов, но зал при этом — полупустой.
Съемочная группа программы посчитала, что на самом деле во время регистрации присутствующих депутатов было меньше 226 — едва наберется 140. А это должно означать невозможность начинать работу парламента, пока не соберутся на работу остальные их коллеги.
Как происходит «парламентское чудо»? Почему иногда электронная система показывает присутствие тех, кого на самом деле нет?
«Карточные ассистенты» партий
За всю фракцию Радикальной партии карточки расставляет Алексей Ленский, бывший помощник лидера этой политсилы Олега Ляшко.
Депутат Алексей Ленский расставляет карточки Радикальной партии
Журналист «Схем» поинтересовался у него, почему он расставляет карточки других депутатов.
«Было заседание фракции. Кто первый зашел в зал — тот и пошел, взял карты и вставил», — отвечает он. Однако уклонился от ответа на вопрос о законности таких действий.
«Карточным ассистентом» депутатской группы «Партии «Возрождение», которую возглавляет Виталий Хомутынник, похоже, выступает Артем Ильюк.
Народный депутат Артем Ильюк раскладывает карточки депутатской группы «Партии «Возрождение»
В тему: «Падальщик» Хомутынник
Он говорит, что его никто не уполномочивал расставлять карты:
— Я просто, если надо помочь, таким образом, чтобы ребята не терялись. Просто дисциплина. Видите, в зале это вокруг происходит.
— Вам просто звонят и говорят «возьмите мою карточку»?
— Нет, они просто лежат все, чтобы было удобно.
— Вы считаете, это законно?
— А это не законно, что ли?
Кто вставляет карточку за сына Порошенко?
За депутата Алексея Порошенко, сына президента Украины, карточку в гнездо вставляет депутат Иван Мельничук.
Депутат Иван Мельничук вставляет карточку депутата Алексея Порошенко в гнездо
Он, среди прочего, известен тем, что оторвал рукав пиджака у депутата Сергея Лещенко. Сейчас Мельничук — один из самых активных лоббистов провластного кандидата на должность аудитора НАБУ Найджела Брауна. Депутат Алексей Порошенко появляется в зале уже после электронной регистрации.
Сам народный депутат из фракции «Блок Петра Порошенко» Иван Мельничук находит объяснение таким действиям.
«Может он быть в пробках, может приезжать в 9 — 9.01. Может такое быть? Меня тоже иногда ставят», — оправдывается он.
В «Блоке Петра Порошенко» сразу несколько человек расставляют карточки для голосования за своих коллег.
Это чемпион мира по пауэрлифтингу Игорь Побер, а также Юрий Соловей. Он избран депутатом впервые. «Вы нашли самого плохого депутата, или шо? У меня один из лучших показателей по голосованию — 80 процентов», — оправдывается он и говорит, что только сейчас узнал о такой норме регламента, и обещает в дальнейшем« избегать таких вещей».
Юрий Соловей вкладывает карточки депутатов фракции «Блок Петра Порошенко»
Депутат от БПП Александр Бакуменко тоже расставляет чужие карты. Относительно таких действий у него две позиции. Первая — он этого не делает.
«Мы так не делаем. Не знаю. Может, кто-то так и делает — я так не делаю. Точно», — уверяет он.
Депутат от БПП Александр Бакуменко тоже расставляет чужие карточки
Но после уточняющих вопросов все же признается, что делал это один-два раза: «Может, я раз-два за ребят, что рядом сидят там. Ну 2-3 раза такое, может, и делал». И объясняет, почему так поступает: «Ну может, на минуту на две запаздывают, в пробке человек, звонит и простит, говорит, я через 3-4 минуты подъеду».
Депутат от БПП Александр Бакуменко расставляет чужие карточки
Директор ОО «Центр демократии и верховенства права» Тарас Шевченко считает, что таким действиям оправданий быть просто не может.
Юрист, директор ОО «Центр демократии и верховенства права» Тарас Шевченко
«Голосование за других или даже регистрация депутата другим депутатом — это, к сожалению, порождает еще большее ощущение несправедливости и недоверия к органам власти со стороны граждан. Гражданам трудно понять, почему те, за кого они проголосовали, заходя в парламент, поступают недостойно, нарушают регламент, нарушают Конституцию, потому что не существует для этого никакого оправдания», — отмечает он.
«Политическое мошенничество»
Депутат Вадим Ивченко раскладывает карты депутатов фракции «Батькивщина».
Депутат Вадим Ивченко раскладывает карты депутатов фракции «Батькивщина»
В этот день ему надо спешить, так как начал делать это он слишком поздно. Председатель Верховной Рады уже начал регистрацию присутствующих депутатов. Если депутат Ивченко не успеет вставить все карточки, кто-то из депутатов «Батькивщины» окажется отсутствующим — в соответствии с электронной регистрацией.
Почему спешит вставить карточки депутат Ивченко?
Возможно, боится осуждения своих избирателей. Потому что если к 10 утра народные депутаты вовремя не зарегистрируются, электронная система скажет, что их нет на работе весь день.
«Если я это делаю (а я несколько раз так делал), я беспокоюсь за правду, потому что эти коллеги — они действительно присутствуют на фракции. Мы не берем карточки тех, кого нет вообще и кто не зарегистрировался. Поверьте, вы можете всегда проверить, как кого мы зарегистрировали, кто есть, а кого потом не было и нет. Мы всегда стараемся это делать честно», — объясняет он.
Депутат Вадим Ивченко, фракция «Батькивщина»
Депутат фракции «Объединение «Самопомощь» Олег Лаврик критикует порядок, который сложился в парламенте по электронной регистрации депутатов: «Рабочее место депутатов не только сессионный зал, но в пределах сессионной недели народный депутат должен находиться в сессионном зале и сам лично участвовать в голосовании. Если в зале мы видим, что каждое утро зарегистрировано 343 депутатов (причем цифра почти всегда одна и та же!), то реально в зале находится 250 -270 депутатов!»
«Политическое мошенничество», — добавляет он.
Съемочная группа заметила еще один факт. Вот депутат от «Самопомощи» Андрей Журжий вставляет в гнездо свою карточку, а потом еще и карточку своей соседки и коллеги по фракции Виктории Войцицкой.
Председатель Верховной Рады Андрей Парубий согласился дать «Схемам» интервью и признал факт существования карточного кворума во время регистрации депутатов.
«Я считаю это дело нечестным, потому что многие народные депутаты могут отсутствовать, но их карточки остаются и они, соответственно, автоматически высвечиваются», — отметил он и согласился, что это — карточный кворум.
Председатель Верховной Рады Андрей Парубий
Антон Киссе, член депутатской группы «Возрождение» и глава партии «Наш край», тоже голосует других. Например, после того, как нажимает кнопку за себя, всем телом прикрывает стол своего соседа — депутата Владимира Кацубы, и, похоже, таки отдает голос и за него.
В этот день в письменной регистрации депутат Кацуба указан, как «больной», но на сайте парламента зафиксировано, что он голосует «за» в вопросе возвращения к рассмотрению ратификации Договора между Украиной и правительством Малайзии о взаимной правовой помощи по уголовным делам. Именно за этот вопрос и голосовал за двоих депутат Киссе. Сам он свой поступок отрицает: «Не знаю, Вы, наверное, ошиблись».
Антон Киссе, член депутатской группы «Возрождение»
Но к ситуациям, когда другие депутаты пользуются его карточкой во время регистрации, относится положительно и добавляет: «Главное, чтобы не голосовали. Я категорический противник того, чтобы кто-то за меня голосовал или я за кого-то. А что касается вставил карточку сам или нет, то это так, для журналистов». При этом депутат Киссе не считает, что таким образом вводит общественность в заблуждение.
Движение «Честно» зафиксировало, как депутат Антон Яценко из группы «Возрождение» голосует сразу за шестерых. Объясняет свой поступок политик так: «Причина — погода хорошая, вот такая причина».
В тему: Депутат-«кнопкодав» Антон Яценко установил рекорд: проголосовал за пятерых (ВИДЕО)
«Пианисты», «объятия» и другие способы проголосовать за себя и коллегу
Депутатов, которые голосуют за своих коллег, называют «пианистами» парламента. Но не все «кнопкодавят» демонстративно — некоторые делают попытки это скрыть.
За две сессионные недели съемок в парламенте съемочная группа программы «Схеми» зафиксировала многочисленные случаи неперсонального голосования.
Бросается в глаза способ, который журналисты программы условно назвали «объятия». Сначала двое депутатов из группы «Воля народа» голосуют за себя. Далее неожиданно идут навстречу друг другу. Одной рукой они обнимаются, а другой голосуют за коллег.
Депутатские объятия
Еще один способ — от депутата Артем Ильюка, того, который вставляет карточки группе «Возрождение» — под условным названием «дирижер-отвлекатель». Он показывает на что-то указательным пальцем, выбросив руку вперед. Пока все обращают внимание на этот жест, другая его рука голосует. Позже депутат уже подходит к соседнему месту и давит на кнопку коллеги так, будто до этого он не голосовал.
Многочисленные случаи неперсонального голосования «Схеми» зафиксировала во время выдвижения кандидата на должность аудитора для Национального антикоррупционного бюро.
23 февраля. В зале неожиданно появляется Найджел Браун. Его кандидатуру на должность аудитора для НАБУ правящее большинство выносит в обход решению антикоррупционного комитета, ранее делегировавшего кандидатуру американца Роберта Сторча.
Журналисты фиксируют, что голосование за первого было проведено с нарушениями. На самом деле за него проголосовало меньше депутатов, чем показали на табло.
Евгений Геллер из группы «Возрождение», похоже, голосует и за своего отсутствующего соседа — депутата Александра Пресмана.
В тему: Евгений Геллер. «Кассир» Партии регионов (расследование)
В это же время еще один из депутатов у экс-спикера Владимира Литвина голосует за себя и еще за одного.
Но даже с этими хитростями голосов все равно не хватает.
14 марта. Депутаты голосуют за избрание депутатов в состав комитетов. Журналисты фиксируют не менее трех случаях неперсонального голосования. Все происходят в группе «Воля народа», вокруг бывшего спикера Владимира Литвина, который якобы ничего не замечает. Эта группа неоднократно голосовала синхронно с БПП и «Народным фронтом», хотя формально в коалицию не входит. И эти голоса часто становились для власти ключевыми.
Депутат, сидящий впереди Литвина, голосует правой рукой за себя, дальше отводит эту руку назад, и уже другой рукой голосует за соседа.
Еще один депутат впереди Литвина — Ярослав Москаленко — тоже голосует за двоих. В это время за спиной экс-спикера депутат Владимир Бандуров сначала прикрывается рукой, чтобы проголосовать за соседа, а затем нажимает на кнопку за своим рабочим столом.
Этим голосованием, например, народные избранники делегировали еще нескольких депутатов от фракции президента в антикоррупционный комитет, чем сформировали в нем провластное большинство. В новом составе комитет оперативно провел заседание без участия его председателя Егора Соболева. Для того, чтобы снова внести в Раду вопросы аудитора для НАБУ.
16 марта. Депутаты в зале голосуют за включение в повестку дня вопроса о назначении аудитора для НАБУ. Часть из них считает выдвижение на эту должность Найджела Брауна незаконным и блокирует трибуну. А для властных фракций БПП и «Народный фронт» это голосование — принципиальное. Во время него депутат из фракции «Народный фронт» с места депутата Анатолия Дырива правой рукой тянется к кнопке на рабочим местом депутата Владимира Шкварилюка. Далее кладет обе руки на подлокотники стульев. Впоследствии этот депутат голосует уже со своего места.
Похоже, ни один народный депутат Украины не был наказан за неперсональное голосование, в том числе и через три года после Революции достоинства.
Во времена Виктора Януковича тогдашняя оппозиция, а ныне — власть — жестко выступала против неперсонального голосования. Блокировали трибуну, собирали пресс-конференцию, просили включить сенсорную кнопку, которая сделала бы невозможным «кнопкодавство».
То, что до сих пор — через три года после Майдана — ее не ввели, бывшая оппозиция объясняет бюрократическими препонами.
«Нет сертификации этой системы и было рекомендовано провести оборудование этой системы, которая должна иметь техническое обеспечение. То есть, на сегодня технически нет подтверждения, что эта система может полноценно работать», — объясняет Андрей Парубий. Он удивляется о словах журналиста о постоянном «кнопкодавстве» в Раде: «Вы говорите, что каждый день видите неперсональное голосование. Я вам искренне говорю, я не слышу этого от депутатов. Иногда, потом, как прихожу, включаю «Украинскую правду» и вижу там информацию. Не каждый день, иногда, но не каждый день».
Неперсональное голосование — повод для отмены решений?
Судья Александр Волков известен тем, что восстановился в должности судьи Верховного суда Украины благодаря решению Европейского суда по правам человека. Одним из оснований, на которое обратили внимание в Страсбурге, было неперсональное голосование депутатами за его освобождение.
Судья Верховного Суда Александр Волков
«Неперсональное голосование стало, по сути, прецедентом, который может служить для отмены Европейским судом любых законов, принятых таким образом», — отмечает он.
Часто к голосам провластной коалиции БПП и «Народного фронта» добавляются голоса депутатской группы «Возрождение» и «Воля народа». Антона Киссе из «Возрождение» можно заметить в очереди на общение с премьером Владимиром Гройсманом в правительственной ложе парламента по пятницам.
Депутат фракции «Блок Петра Порошенко» Сергей Лещенко считает, что причина неперсонального голосования — в отсутствии голосов в коалиции, куда входят две фракции: БПП и «Народный фронт»: «Это типичная практика для нас, к сожалению. Антиконституционная и незаконная. И с этим надо бороться только, когда введем настоящее наказание за нарушение закона в части неперсонального голосования, то есть или уголовную ответственность, или хотя бы дисциплинарную: за «кнопкодавство» будем исключать из международных делегаций, Парламентской ассамблеи».
Верховная Рада Украины
Ни парламент, ни провластные фракции не обнародуют полный поименный состав коалиции.
Верховная Рада информировала «Схеми», что не имеет такого документа. Председатель Верховной Рады тоже не в курсе о количестве депутатов в коалиции. Знает только примерно и из СМИ:
«Не знаю, сколько членов коалиции есть точно. Хотя, я этого не могу знать, у меня нет полномочий, скажем, это определять. Я могу только сказать по фракциям, которые входят. Это 141 депутатов из «Блока Петра Порошенко», 81 депутат — «Народный фронт», а также 5 депутатов, кого я знаю, которые просто мне об этом говорили, они являются внефракционными: Андрей Парубий, Ирина Геращенко, Анна Гопко, Еднак, Пташнык, а недавно прочитал в прессе — это Андрей Денисенко. Скажем, это те, которые подтвердили», — отметил он.
Если окажется, что коалиции на самом деле нет, то есть ее количественный состав не дотягивает до 226 депутатов, то Конституция говорит, в этом случае президент Украины имеет право досрочно прекратить полномочия Верховной Рады.
В основном законе указано, что в коалицию могут входить лишь фракции в полном составе. Впрочем, Конституционный суд Украины во времена Януковича уточнил, что туда могут входить и отдельные депутаты. Это явление тогда назвали “тушкованием”, мол, депутатов как тушек в обмен на различные договоренности выбирают в состав коалиции, чтобы не распускать парламент. Похоже, это явление наблюдается и в постмайданном парламенте, но теперь еще и список коалициантов засекречен — если он вообще существует.
Сессионный зал Верховной Рады
В общем, после двухнедельного видеонаблюдения за работой депутатов в Верховной Раде, «Схеми» подтвердили многочисленные случаи неперсонального голосования, голосование карточками тех депутатов, которые находятся в командировке. Были обнаружены новые методы сокрытия «кнопкодавства», многочисленные нарушения правил голосования во время попыток избрания аудитора НАБУ.
Также выявлено, что информация, которая объявляется председателем Верховной Рады о количестве присутствующих народных депутатов в начале заседания, часто не соответствует действительности, что может вводить граждан в заблуждение. Кроме того, такая информация улучшает статистику посещаемости депутатов, которая на самом деле может быть существенно ниже.
Сергій Андрушко, опубликовано в издании Радіо Свобода
3
КАК ЦЫГАН СОЛНЦЕМ…
Когда социум оценивает достижения украинских властей, под каток критики в первую очередь попадают Президент, Премьер, глава Нацбанка, отдельные министры, правительство и парламент в целом, но достаточно редко главным адресатом общественного возмущения становится именно спикер Верховой Рады. Такова судьба у спикера — он вроде бы и ключевая фигура, но в то же время не слишком заметная. Впрочем, все зависит еще и от того, кто именно является этой персоной. Колоритный Плющ, упрямый Ткаченко, скользкий Литвин — каждый запомнился теми или иными поступками, причастностью к тем или иным процессам, «вкусными» словечками и т. п. А чем запомнится нынешний спикер ВР — Владимир Гройсман?
Прежде всего тем, что Гройсман является рекордсменом по количеству нарушений регламента. «Кнопкодавство» при нем процветает так же, как и во времена Януковича, с той лишь разницей, что теперь «кнопкодавят» уже сами коалицианты, то есть представители власти. Менять систему «Рада» на такую, которая считывала бы отпечатки пальцев, никто не собирался и не собирается. Так же, как и влиять на депутатов-нарушителей дисциплинарно. Это во-первых. При пустом зале (а прогулы «при Гройсмане» стали тотальными, потому что и сам спикер опоздывает на заседание или не является на него совсем) голосования вдруг становится результативным. И хотя визуально в зале насчитывается не более нескольких десятков депутатов, табло показывает нужные «226» голосов и даже значительно больше.
Наталья Лебедь, опубликовано в газете Україна молода
ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ 