ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

«Я  не из кацапов-разинь, Я –дедом казак, другим – сечевик, а  по рожденью грузин». З родоводу геніального поета. Історична розвідка 

Posted by operkor на Май 10, 2019

Поэт Владимир Владимирович Маяковский (1893-1930) в 1926 году. Репродукция фотографии.

Мабуть немає такого українця який не чув про ці рядки відомого поета — футуриста Володимира Володимировича Маяковського, як   відомий поет — футурист     дає коротку та  влучну відповідь, щодо його українсько-козацького походження.   Практично всі радянські літературознавці в своїх  описах генеалогічної сторінки поета  більш-менш згадують дідів  Володимира Володимировича. З однієї сторони  — Костянтина Костянтиновича Маяковського, що  був жонатий на Єфросинії  Йосипівні Данилевській, яка доводилась двоюрідною сестрою Григорія Петровича Данилевського (1829 – 1890), автора романів «Княжна Тараканова», «Беглые  в Новороссии», «Сожженная Москва» та інші.  З іншої  сторони ( материнської) про Олексія Івановича Павленка — козака  з кубанської станиці Тернавської, учасника російсько-турецьких воєн.

Згадки про  прадіда Володимира Володимировича—Костянтина Кириловича, виглядають мов скупа козацька сльоза— «був сином полкового осавула, який служив в заштатному містечку Херсонської губернії —Бериславі».

І далі: «Получив подорожную в 1822 году  на беспрепятственный  выезд «в разные Российской империи города и селения», Константин Кириллович с женой и сыном простился с Бериславом и избрал местом жительства Грузию….»

(  В.Дядичев  «Маяковский: через головы поэтов и критиков.»стр. 5-6,  Г.Бебутов «Лицом к лицу с читателем: о Маяковском.стр.1).

Я не ставлю за мету аналізувати та перевіряти  все написане, лише спробую доповнити бериславську сторінку Маяковських, і на основі історичних документів показати, що ні в 1822, ні в 1823 і навіть не в 1830, Костянтин Кирилович не  покидав нашого міста.

Прощання  відбулося набагато пізніше.

Щоб краще розуміти хто є хто,  наведу коротеньку висхідну лінію Маяковських:

Володимир Володимирович Маяковський;

Батько—Володимир Костянтинович;

Дід —Костянтин Костянтинович;

Прадід — Костянтин Кирилович;

Прапрадід —Кирило ( Дем’янович?).

Прапрапрадід —(Дем’ян Вірменко?).

Н. Полонська-Василенко  — відомий історик, у книзі «Запоріжжя  XVIII століття та його спадщина»(стор. 46-47), посилаючись на дослідника історії України середніх віків К. Гуслистого, пише: « Ротний писар Єлисаветградського полку Маяковський, втік до Запоріжжя, змінив ім’я на Дем’яна Вірменка і став одним із найенергійніших і непримиренніших вождів запорізьких загонів, які «зводили»   пікінерів до Запоріжжя».

(Після утворення в 1764 році напіввійськової Новоросійської губернії, куди входив і Берислав,   козацькі полки перетворювались на прості пікінерні , тобто козаки втрачали свій козацький лад і ставали простими солдатами, що викликало незадоволення і навіть повстання та втечу  до Запоріжжя).

Якихось документальних відомостей  про ( Дем’яна? Вірменка-Маяковського ?)  на жаль, немає, а от  про  Кирила ( Дем’яновича?) Маяковського, Бериславського дворянина, полкового осавула, який   служив у нашому місті, що найменше з самого його заснування, дещо є.

                                                                                                                                 «слушано 10 апреля
Прошение Херсонского уезда города Берислава от жителей Поверенного Дворянина Кирилла Маяковского, при котором приложа данную ему от оных жителей доверенность просит дозволив до строения тамо вновь церкви иметь молитвенный дом, выдать во оный Святый Антиминс; а на Заложеніе оной церкви храмозданную граммату; Ко вспомоществованию же в скорейшей постройке ея, на испрошение в здешней епархіи чрез три года доброхотнаго подаянія

шнурозапечатанную книгу. «Исполнить.» ПРИКАЗАЛИ: 

Поелику просимыя оным поверенным Маяковским, храмозданная граммата и шнурозапечатанная книга выданы, равно и заготовленный в дозволенный тамо молитвенный дом святый холстяный Антиминс при указе в Херсонское Д. правление минувшего марта от 29 дня уже отослан с предписанием, по совершенном сооруженіи церкви, прислать оный к Его высокопреосвященству и просить на место его Атласнаго; для того прошеніе сіе с приложениями приобщить к делу.

За цими рядками, писаними мовою того часу, (точної дати на документі не розгледіти, але сама тека, в якій зберігається документ, датується 1780- 1781 роками) криється, що прапрадід В. Маяковського Кирило — не тільки служив полковим осавулом у Бериславі, а і був поважною людиною. Приймав безпосередню участь у громадському житті міста.  Це є звернення бериславської громади до Херсонського Духовного правління та відповідь про отримання церковних атрибутів, необхідних для здійснення людських треб під час «будівництва» першої Бериславської церкви—«Воскресіння Христового», пізніше перейменованної у «Введення в Храм Господній», знаменитої нашої дерев’яної церкви.

Перша документальна  згадка про родину Маяковських  у  Бериславі,  є  в  «Исповедных росписях церкви Воскресения Христова» за 1789 р. Про це можна прочитати в досить цікавій книзі херсонського дослідника козаччини херсонщини, О.Паталаха — «Козацтво Півдня України 1752 -1811 рр. у сповідних росписах Херсонської духовної консисторії».

«Военные и их домашние :
222 Кирило Зеленскій 40
110 жена его Агафія 23
223 товарищ его Климент Билецкій 39
224 служители их Илія Бойко 20
225 Семен Маяковскій 17″

(Пан Олекса зробив дуже велику і кропітку роботу, скрупульозно виписуючи козацтво по всій Єпархії, але яким чином серед козаків, окрім Семена, немає Маяковських?  Скоріш за все, інші могли бути записані в дворянському стані.  І тому не попали до козаків. Цю версію ще потрібно, при нагоді, перевірити.

Хто саме цей сімнадцятирічний Семен і куди він в подальшому подівся, поки що невідомо. Можливо переселився на Кубань, загинув у військовому поході?  Судячи по віку, він скоріше за все, брат Кирила. Не міг не жонатий син, жити окремо від сім’ї. В ті часи в одному будинку жили навіть жонаті діти зі своїми сім’ями до тих пір, поки старший, не ставав господарем (після смерті батька), або не був якимось чином виділений окремо, де він ставав самостійним господарем.

Кирило Маяковський прибувши до Берислава, разом зі своєю дружиною Агафією, уже мав дорослого сина Костянтина (Кириловича) у якого, в свою чергу, дружину звали   Мотроною, і в яких у 1820 році, в Бериславі, народився син Костянтин Костянтинович.

А далі в Бериславі, у Кирила народились діти: Омелян, Олександр, Катерина. Це виписи з метричних книг (мовою оригіналу)

«25 июля 1799г.
крестил священник Иоанн Стринский младенца  Емеліана от родителей его благочестивых  Кирили Маяковского и жены его Агафіи жителей города Берислава
восприемником был Клим Тищенко с того же города

18 мая 1802
крестил священник Иоанн Стринский младенца Александра  от родителей благочестивых Кирилы Маяковского и жены его Агафіи жителей бериславских
восприемник был бериславский купец Петро Калашник

У 1829 році цей син Олександр був чиновником 12 класу (губернський секретар) і проживав у Херсоні, де в нього, від дружини Ганни народиться донька Марія, яка, на жаль, проживе лише два дні.

 

28 ноября 1805
Молитвовал и крестил Священник Иоанн Стринский м-цу Екатерину  дочь бериславского поселянина Кириллы Маяковскаго и жены Его Агафіи
восприемница была бериславского купца жена Феодосія Вовкодавая»

Забігаючи трохи наперед, зазначу, що в 1824 році Катерина в Бериславі вийде заміж за поручика водяної комунікації    Івана Бавуліна. А за свідків у них будуть купець Микола Бугрімов та секретар бериславської ратуші Василь Бокий.

В 1809 році, 9 липня у Кирила та Агафії народилась донька Олена, яка померла через два роки від оспи 17 квітня 1811року. А 18 червня 1815 року уже у старшого сина Кирила —Костянтина і дружини Мотрі народжується донька Марія, хресною матір’ю якої стає дружина бериславського купця Миколи Бугрімова —Надія.

1 октября 1817
У жительствующего в городе бериславе дворянина Константина Маяковского от жены его Мотроны  родился сын Григорій которого молитвовал и крестил протоіерей
Иоанн Стринский
восприемник был бериславский мещанин Яков Бугримов

(Скоріше за все Яків—брат купця Миколи Бугрімова).

Минув 1822 рік. Ніякого «прощання» з Бериславом немає.  Гортаємо Метричні книги Воскресенської церкви.

 

«2 ноября 1825р.
у бериславского дворянина Константина Маяковского  от жены его Матрони родилась дочь Анастасия
восприемница была бериславского купца жена Надежда Бугримова.

                Року 1828, квітня місяця, 16 дня відійшов у вічність і похований на бериславському кладовищі бериславский дворянин полковий осавул Кирило Маяковський 80 років, натуральною смертю.

Як сьогодні путінська Росія веде загарбницьку гібридну війну проти України, так і в ті далекі часи Катерина II, по реформі Новоросійської губернії, з метою її заселення,          «жалувала» направо і наліво землі півдня України, в тому числі і землі запорізьких козаків. Бувало, що з землею, на яких були козацькі поселення, роздавались поміщикам із самими козаками. Тобто йшла ціленаправлена політика закріпачування козацтва. Тому козаки, рятуючись від поневолення, переходили у військові поселяни, ставали військовими, дехто намагався влаштуватись у містах, записатись до міщан, щоб уникнути кріпацької долі. Тому не дивно, що в документах тих часів, ми бачимо учорашніх козаків, записаних, як міщанин, або просто житель. Та і в самих церковних книгах того часу записи були неналежні, з точки зору грамотності самого письма, прізвища, імена писались з маленької літери. Соціальний статус іноді не дотримувався. То дворянин, то міщанин, потім знову дворянин.

Але повернемось до великої родини Маяковських. Після смерті Кирила, життя не зупинилось і уже 10 червня 1828 року читаємо:

у обер афицерского сына Константина Маяковского от жены его Матроны родился сын  Федор , восприемник был  купец Иван Шишкарев.

Однак цій дитині не довелось довго пожити, і уже наступного року 2 вересня Федор помер від оспи.

В ті часи сім’ї були великими і родина Маяковських не була виключенням. Точних даних немає, але вірогідно, що Кирило ще мав, що найменше трьох братів — Семена, Федора, Петра. Але про них відомо небагато. Семена ми уже згадували. а ось записи про Федора, який ніби переселився до Херсона, але оженився на бериславській дівчині, і далі жив у Бериславі, де у них народився син Степан:

15 генваря 1822, (Успенська церква)

херсонской губернии мещанин Федор Маяковский холост с девицею, Бериславского мещанина  Григория Грузинского родной его дочерью Анной обвенчан священником Емельяном Друзякиным
поручители  от бериславских мещан Петра Лебеденка, поселянина Ивана Кривошея
мещанина Ивана Скориненка и поселянина Андрея Полуденного.

2 генваря 1824, там же
у жительствующего в городе Бериславе херсонского мещанина Феодора Маяковского от жени его Анни родился син Стефан
восприемник бил бериславского купца Кирилла Бичковского син Петр

8 марта 1824г. Успенская церковь.
у дворянина Данила Забуги от жени его Мотроны родился сын Василий
восприемник был служащий в полиции канцелярист Петр Маяковский!

У1829 році  Петро Маяковський виступає в ролі  свідка на вінчанні бериславця Петра Киреєва.

1829 Успенская 14 ноября
Петр Киреев холост с девицею Кирилла Бычковского дочерью Пелагеею обвенчан.
Поручители:
Губернского секретаря Козьмы Никитенка, колежских секретарев Евграфа Подубного и Петра Маяковского и канцеляриста Забуги-Кириченка.

Ще раніше, у 1815 році, «жительствующий в Бериславе сын дворянина, Петр Маяковский» був хрещеним батьком у кріпосної Миколи Бугрімова, Єфімії Логвинової у її незакононародженого сина Андрія.

Велика сім’я Маяковських продовжувала жити в Бериславі і в 1835 році, про що свідчать записи в метричних книгах Воскресенської та Успенскої церков.

3 лютого Обер Афицерский сын Константин Кириллов Маяковский — свідок на вінчанні у

Йосипа Микитовича Сулими та Стефанії Василівни Пономаренко.

Остання згадка про Маяковських, яка збереглася, це за 1836 рік.

22 лютого    він хрещений батько у сім’ї Іщенків— Івана Федоровича та Ганни Матвіївни.

На жаль, метричні книги, які до цього по хронології більш-менш ішли послідовно, перериваються (не збереглися). Наступні дати чергуються таким чином: 1836, 1849, 1853 і далі.

Тобто у 1849 і наступних після 1836 року про Костянтина Кириловича і його сина Костянтина Костянтиновича даних просто немає.

За деякими припущеннями, Костянтин Костянтинович був направлений на службу в Крим у 1843 році. («Таврическая палата уголовного суда») Спочатку у Ялту, потім у Феодосію, де і одружився з Єфросинією Данилевською.   За сьогоднішніх обставин «покопатись» в Кримських архівав нереально. Але в любому випадку з великою вірогідністю можна стверджувати, що з Бериславом Маяковські все ж таки розпрощались не в 1822 році, як стверджували радянські «маяковєди», а аж в 40-х роках ХIХ століття.

Я не ставив за мету привести тут абсолютно всі архівні згадки    про Маяковських, тому бериславське «духовне життя»   Агафії та Мотрони Маяковських, ніби лишилось за кадром, але це зовсім не так, вони теж доволі часто були хрещеними у багатьох бериславців.

А от привести кілька цікавих прикладів про тих бериславців, носії прізвищ яких   живуть і по сьогодні у місті, та згадуються в тому чи іншому перехресті з Маяковськими, буде доречно.  Звичайно, хто тут і кому ким доводиться, визначати треба їм самим, я приводжу тільки факти.

18 квітня   1798 при вінчанні Григорія Лебедєва з Анастасією (дочкою Матвія Медведя) свідками були Кирило Маяковский та Кирило Кириченко.

28 жовтня 1798 хрещеною у Стефаниди, доньки Конона та Агафії Даниленків, теж Агафія дружина Кирила Маяковського.

13    січня 1799 хрещеною у Тетяни, доньки Івана та Агафії Фоміних, була дружина Кирила Маяковського Агафія.

2 січня 1800 дружина Кирила Маяковського Агафія —хрещена мати у Ганни, доньки Григорія та Анастасії Лебедєвих.

4 травня 1806 Агафія Маяковська хрещена у Маври, доньки Михайла та Ганни Корнієнків.

9 жовтня 1827 козак з Полтавскої губернії, з   того самого Переволочного (звідки перевезена дерев’яна церква) Роман Пасько вінчався з Домінікією, донькою бериславского поселянина Хоми Даниленка. Свідком у них був дворянин Костянтин Кирилович Маяковський.

18 березня 1830 у Мотрі, доньки Івана та Ганни Тещенків, хрещений   обер — офіцерський син Костянтин Кирилович Маяковский.

12 вересня 1835 у Іоакима, сина Павла Івановича та Марії Петрівни Педченків, хрещений Костянтин Кирилович Маяковський, обер — офіцерський син.

Треба окремо виділити деякі бериславські сім’ї, де Маяковські були хрещеними по декілька разів.

У Данила Федоровича Курляна та його дружини Мотрі Дмитрівни, Костянтин Кирилович хрестив дітей двічі. у 1829 році доньку Ірину, та 1835 році сина Семена.

У Авксентія Павловича та Євдокії Трохимівни Борисенків, Костянтин Кирилович Маяковський був хрещеним у двох синів, Якова та Данила відповідно у 1827 та у 1829 роках.

А у Євсія Ємця та його дружини Катерини—тричі.

в 1819, 1828, та у 1830 роках відповідно сина Григорія, Юхима та Якова.

Не цурались Маяковські і селян кріпаків, архівний скан з метричної книги за 3 липня 1835 року:

 «Третьего числа, Его сиятельства графа василия василіева сына Орлова Денисенка деревни козацкой укрестьянина Ивана Никитина сына Шутенка и законной жены его Ирины Герасимовой дочери родился сын Никифор -.

Молитвовал имя нарек и крещение совершил священник Андрей Афанасьев сын …?

при крещении был дьячок Трофим григорьев сын шпаковский.

(восприемник) обер-офицерской сын григорий константинов   Маяковский и той же деревни крестьянка Наталия артемова дочь Купри…?»

 

 

 

Мені шкода, що громада міста,  називаючи вулиці в честь хоч і дуже поважних людей, але часто  не маючих ніякого відношення до Берислава, забуває про історичні постатті,  які безпосередньо були  в  місті, наприклад, наш герой нарису  Кирило Маяковський.

 

Віктор Білоус, краєзнавець. м.Черкаси

 

 

**

Деякі пояснення:

Восприемники— хрещені батьки.

Поручитель —свідок.

Архівні матеріали приведені з деяким коригуванням до сучасної мови, але з максимальним збереженням автентичності текстів.

Використані матеріали:

Державний архів Херсонської області (ДАХО) Ф. 37. оп.6 спр.4

Державний архів Одеської області (ДАОО) Ф.37, оп.3, спр. 44, 68, 72, 74, 79, 86, 96, 105, 115, 133, 144, 181, 193, 220, 261, 263 ,302, 325, 344, 356, 361, 463, 482.

Державний архів Одеської області (ДАОО) ф 37 оп 1 спр. 63

 

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: