ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ

Интернет-газета

Командування Радянської армії нагородило Гітлера медаллю «За відвагу»

Posted by operkor на Май 24, 2019

Танки вошли в прорыв на плацдарме за рекой ВислойКоли я працював в обласній редакційній колегії по Запорізькій області «Реабілітовані історією», то  натрапив на документ в одній із справ репресованих мешканців в нашій області.  В справі зберігся документ, підписаний слідчим… Гітлером. Зараз, на жаль, не пам’ятаю прізвища репресованого. Тоді посміялися з цього з колегами та забули. Швидше за все, якщо дожив до 1941 року, то поміняв прізвище.

А сьогодні виявляється, що не все так просто! В одному селі Оринин Кам’янець – Подільського району Хмельницької області до війни прізвище Гітлер було самим розповсюдженим серед місцевих євреїв.  До 1941 року воно не викликало ніяких поганих асоціацій.

До речі, село Оринин знаходиться неподалік від містечка Крижопіль Вінницької області, де я народився. Мама розповідала, що в містечку була єдина школа, на якій навчання проводилося на ідиш, бо в Крижополі переважна більшість населення була євреї. Тому мама вільно розмовляла на ідиш.

Так ось, серед цих мешканців села у 1922 році народився Семен Костянтинович Гітлер. 19-річним хлопцем він закінчив у травні 1941 року кулеметну школу при Одеському військовому окрузі. Після цього він був направлений для проходження служби у Тираспольський укріпрайон.

Якби не війна, яка почалася через місяць, ім’я цього червоноармійця загубилось би на велелюдних дорогах історії. Та війна все перевернула в житті цього хлопця.

Початок війни дуже погано склався для Радянської армії. Про це вже писалося в багатьох статтях та дослідженнях. Тут я тільки нагадаю, що наш герой якраз був в одному із кулеметних підрозділів на шляху наступаючих німецьких військ.

На висоті 174,5 саме і тримав оборогу Семен Гітлер. Із збережених в архіві документів видно, що дот, в якому знаходився Семен Гітлер, відбивався ще 25-26 липня. Коли всі товариші загинули, Семен ще відстрілювався вісім діб і тільки коли закінчилися набої, зумів, поранений, дістатися до своїх.

Він ще встиг прийняти участь в обороні Одеси а потім 3 травня 1942 року загинув у боях за Севастопіль.

Подвиг бійця був помічений командуванням і його нагородили медаллю «За відвагу», самою найпрестижнішою медаллю серед інших нагород для солдата.  Правда, командування перестрахувалося, у нагородному листі над літерою Р була вибита літера В! Ну, що ж поробиш, всі ми люди. Як кажуть у таких випадках, «лучше перебдеть, чем недобдеть»!

А родичі сміливого бійця у селі Оринин, як не дивно, залишилися живими. Коли їх арештували, щоб розстріляти, якийсь гауптман додивився, що всі вони мають  таке ж саме прізвище, як і їхній фюрер! І… залишив живими! Не насмілився розстріляти. Після війни всі Гітлери виїхали у Ізраїль.

До речі, прізвище Гітлер походить від пестливої форми Гітля або Гитле від імені Гіта, що на ідишській мові означає «гарна, добра». Ідишське закінчення «ер» означає приналежність. Тобто Гітлер означає «син Гітлі».

Таким чином, виходить, що і Гітлер був євреєм. Звідси зрозуміло, що Гітлер і собі і всім іншим ретельно доводив, що він не єврей а арієць. Що і призвело до трагедії єврейського народу.

І на завершення моїх нотаток розповім, що і мені довелося теж зустрітися з Гітою. Мої батьки жили в селі Кучурган Роздільнянського району Одеської області. Це бувша німецька колонія Страсбург.

Лікарем там була Гіта Григорівна Каплун, дружина місцевого директора радгоспу. Як лікар вона була дуже слабенькою. Дивно, як вона отримала таку поважну професію, як лікар. Тільки тим і спасалася, що ховалася за свого чоловіка.

Одного разу мій батько захворів і вона йому поставила на спину банки. Це відбулося увечері. Гіта Григорівна зробила свою справу і пішла додому. А про банки… забула.

А вранці медсестра прийшла до батька і майже не зомліла. Батько лежав на животі а на його спині було чорно від банок. Вона побігла до лікаря додому. І звідти прибігла не Гіта Григорівна, а сам Каплун і почав уклінно просити батька, щоб той нікуди не писав скарг.

Мій батько не конфліктна людина, ніяких скарг не написав. Я приїхав через місяць і ще побачив на спині батька лікарські «вправи» Гіти Григорівни.

Так що і в нашій сім’ї збереглися спогади про відомих людей із цим прізвищем!

Віталій Шевченко

Опубликовано: http://ukrvedomosti.com.ua

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: