Хроники и Комментарии

Власть, расследования, сатира, фото

Крестовый поход против «хитрозроблених». Володимир Зеленський пішов на недоторканного Ріната Ахметова…

Posted by operkor на 23 апреля, 2021

Ахметов=Фирташ=Коломойский

Олігарх, одним з найбільших талантів якого було вміння домовлятися з усіма українськими президентами, незабаром може втратити десятки мільярдів гривень. У пошуках додаткових коштів для наповнення бюджету, не сподіваючись на допомогу МВФ, президент вирішив заглянути в кишені найбільш заможних громадян України. Кишеня донецького олігарха виявилася найглибшою.

“Ми готуємо пакет змін до Податкового кодексу. Найближчим часом будемо подавати. Я не буду поки розкривати деталі, але ми хочемо зробити так, щоб ті, хто був “дуже хитро зроблений”, платили податки в нашій країні”, — повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

Згадані міністром напрацювання дозволять втілити в життя плани Зеленського. Номінальним розробником змін є Мінфін, але ініціатива “розширити базу та адміністрування податків” належить Офісу президента. Відповідав за наповнення нової податкової концепції також голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

Президентську ініціативу офіційно називають “податковою реформою”, але більш уживаною серед розробників є інша назва — ”антиахметівський законопроєкт”.

З однією з останніх версій проєкту, який днями буде погоджувати уряд, вдалось ознайомитися “Економічній правді”. Після травневих свят документ може бути внесений на розгляд парламенту.

Від змін податкового законодавства в уряді загалом розраховують отримати додаткові 50 млрд грн лише за рік.

Бізнес яких олігархів, крім Ахметова, профінансує державний і місцеві бюджети, як тютюнові лобісти використали “хрестовий похід” на олігархів, та чим це може закінчитися?

ЗЖРК=офис

Залізний удар по руді

Одна з найбільш помітних ініціатив, яка завдасть відчутного удару по імперії Ахметова, — збільшення ренти за видобуток залізної руди.

Очікуваний додатковий ресурс для бюджету — 3 млрд грн.

Зараз компанії, які видобувають залізну руду, з кожної тонни сплачують 11-12% від собівартості продукту. База оподаткування формується з витрат на видобуток руди та оплати праці робітників — 20-30 дол за тонну.

Тобто за чинними правилами держава отримує з кожної тонни видобутої з надр залізної руди близько 3 дол.

Ставки 11% чи 12% залежать від вартості продукції з 58-відсотковим вмістом заліза на світовому ринку. Точніше — від значення індексу FE CFR China, який розраховує інформаційне агентство Platts. Якщо у звітному податковому періоді ціна перевищувала 70 дол за тонну, то ставка становила 12%, якщо ні — то 11%.

Якщо парламент підтримає ініціативу Мінфіну, то з 1 липня 2021 року компанії платитимуть ренту не від собівартості, а від ринкової ціни. При цьому застосовуватиметься ціна на руду з більшим вмістом заліза — 62%.

Пропонується встановити таку градацію розміру рентної плати:

  •       якщо ціна менша 65 дол за тонну — 0,1%;
  •       якщо ціна становить 65-85 дол за тонну — 3%;
  •       якщо ціна становить 85-120 дол за тонну — 8%;
  •       якщо ціна становить 120-150 дол за тонну — 12%;
  •       якщо ціна становить 150-180 дол за тонну — 14%;
  •       якщо ціна перевищує 180 дол за тонну — 16%.

20 квітня вартість тонни залізної руди зросла на 3,82 дол до 178,54 дол. Якби нові правила вже діяли, то застосовувалася б ставка 14%. У такому разі бюджет отримав би майже 25 дол з кожної тонни замість 3 дол. Отримані кошти в пропорції 60% на 40% отримали б державний і місцеві бюджети відповідно.

За оцінками інвестиційної компанії Concorde Capital, у 2020 році в Україні видобули 72 млн тонн залізорудної сировини. З них 46,2 млн тонн були експортовані, свідчать дані ”Укрметалургпрому”.

В Україні залізну руду видобувають з десяток підприємств. Майже всі вони належать олігархам. Найбільше, понад 50%, — Рінату Ахметову.

Група “Метінвест” (71,24% володіє СКМ Ахметова і 23,76% — Вадим Новінський) повністю контролює Північний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), Інгулецький ГЗК та Центральний ГЗК. Крім того, група володіє 46% акцій Південного ГЗК та 29,5% Запорізького залізорудного комбінату (через меткомбінат “Запоріжсталь”).

“Метінвест” також є власником 50% акцій Криворізького залізорудного комбінату. Решту заводу контролює група “Приват” Ігоря Коломойського. Останній у 2019 році пропонував встановити 75-відсоткову ренту на видобуток залізної руди, яку продають за кордон, а не переробляють в Україні.

ПрАТ “Суха балка” входить у групу DCH Олександра Ярославського, а Полтавський ГЗК та Єристівський ГЗК — у Ferrexpo Костянтина Жеваго.

Єдина галузева компанія, яка не належить до сфери інтересів жодного українського олігарха, — “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Її власником є світовий металургійний гігант група ArcelorMittal індійського бізнесмена Лакшмі Міттала.

 

Від сплати ренти за видобуток залізної руди держава щорічно отримує 216 млн дол або 6 млрд грн.

Якби пропоновані Мінфіном зміни діяли раніше, то вітчизняні підприємства за останні шість місяців сплачували б в середньому 14,4 дол за тонну товарної продукції, вважає аналітик Concorde Capital Дмитро Хорошун.

Ця цифра враховує динаміку світових цін і транспортні витрати компаній (близько 40 дол за тонну). Таким чином, за останній рік державний бюджет отримав би додаткові 23 млрд грн, упевнений експерт.

Акциз для “зелених”

Питання запровадження акцизного податку на продаж електроенергії з відновлюваних джерел енергії вже обговорювалося влітку 2020 року.

Тоді Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), пропонувала ввести ставку 3,2% і завдяки цьому погасити борги перед “зеленими” виробниками. На той момент “Укренерго” заборгувало їм близько 20 млрд грн.

“Це погіршує умови для проєктів ВДЕ і підштовхує інвесторів звернутися до міжнародних арбітражів”, — заявив тоді голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков.

Він відзначив, що питання введення акцизів не належить до повноважень НКРЕКП і вимагав внесення змін до Податкового кодексу.

Тепер влада хоче запровадити акциз для “зелених” шляхом внесення змін до Податкового кодексу, і ця норма теж міститься в новій концепції, яку розглядатиме уряд. Якою може бути ставка?

“Пропонується дуже широкий діапазон: від 3,2% до 40%. Точні цифри ще обговорюються”, — каже співрозмовник ЕП в уряді. За його словами, у запровадження 40-відсоткової ставки ніхто не вірить, хоча така цифра під час обговорень звучала.

За розрахунками НКРЕКП, мінімальний рівень акцизу — 3,2% — може принести понад 1,5 млрд грн додаткових надходжень на рік.

Найбільше це вдарить по енергохолдингу ДТЕК Ахметова — найбільшого (25%) виробника “зеленої” електроенергії в Україні.

До п’ятірки провідних виробників “зеленої” електроенергії у 2020 році також належали: компанія Windcraft Карла Стурена, китайська CNBM (колишня Active Solar Андрія Клюєва), VR Capital Річарда Дейтса в партнерстві з інвесткомпанією ICU Макара Пасенюка і “Вітряні парки України” Максима Єфімова та Едуарда Мкртчана, сина співвласника ІСД Олега Мкртчана.

Мінус пільги на земельний податок для гірників

Ще одна норма проєкту, яка б’є по бізнесу найбагатшого олігарха країни, — скасування пільги із сплати земельного податку для гірничодобувних підприємств. Йдеться про компанії, які видобувають корисні копалини та розробляють родовища.

Зараз підприємства сектору сплачують до бюджетів місцевих громад лише 25% від ставки, яку встановлюють місцеві ради. Автори “антиахметівського” законопроєкту пропонують прибрати цю пільгу з Податкового кодексу.

У Мінфіні підрахували, що це дозволить додатково залучити 4-5 млрд грн. В Асоціації міст України скромніші оцінки: 2-3 млрд грн.

Хай там як, але найбільше від цього постраждає саме Ахметов, у якого чимало шахт і рудників. За даними джерел ЕП, понад 50% земельного податку, який сплачує гірничодобувний сектор, припадають на підприємства олігарха.

Так, у Топ-10 платників земельного податку постійно фігурує криворізький “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”, який входить до складу “Метінвесту”. Тобто власник найбільшого метхолдингу країни через цю норму втратить мільярди гривень.

Тютюновий збір і слід Кауфмана

Ще одна законодавча ініціатива, яка може стати епіцентром великого скандалу, але вже без Ахметова, — “танці” навколо сплати акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів.

5% цього податку, що теж ідуть до місцевих бюджетів, наразі сплачують роздрібні торговці — кіоски та магазини.

Законопроєкт пропонує перекласти це зобов’язання на великих гравців — виробників та імпортерів тютюнових виробів, серед яких Philip Morris і Japan Tobacco International (JTI). Благородна мета виглядає такою лише на перший погляд.

За словами співрозмовників ЕП в парламенті, “тютюнову” норму в останню мить вніс у документ Гетманцев.

Як зазначає співбесідник видання, на одній з робочих нарад Гетманцев запропонував президенту відповідні зміни, посилаючись на стурбованих правоохоронців, які побачили велику частку “тіньових” операцій у сегменті роздрібного продажу тютюну. Мовляв, треба протидіяти мінімізації податку торговцями, які продають сигарети за готівку без застосування РРО.

На думку авторів проєкту, перекладення обов’язку сплати тютюнового роздрібного акцизу на великих гравців, які працюють у прозорому полі, дозволить додатково залучити до бюджету 1,9 млрд грн.

Проте місцеві громади оцінюють такі зміни критично.

“Усі пропозиції в частині місцевих бюджетів ми з Мінфіном відпрацювали і їх підтримуємо, це збільшить надходження громад. Ми навіть звернулися до Офісу президента, щоб їх розглянули як невідкладні.

Проте на фініші окремі лобісти, прикриваючись іменем президента, заклали в концепцію вилучення з бюджетів громад 5% роздрібного акцизу з тютюну. Через це муніципалітети втратять 2,4 млрд грн, а справедливих компенсаторів для кожної громади Мінфін не зможе запровадити”, — зазначає виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Річ у тім, що перерозподіл акцизу, як передбачається в документі, буде відбуватися через держбюджет. Запропонований механізм, вважають в асоціації, не забезпечить справедливе зарахування податку до місцевих бюджетів.

За словами Слобожана, ця норма вигідна власникам роздрібних мереж, які не хочуть адмініструвати місцевий акциз.

Наразі немає точних даних, у кого найбільші роздрібні мережі, але головним лобістом відповідної норми співрозмовники називають Бориса Кауфмана, співвласника скандального дистриб’ютора “Тедіс Україна”.

За словами одного з депутатів, ця норма дозволяє компанії зняти з себе податкове навантаження і позбутися дрібних конкурентів. У 2020 році, як зазначила сама компанія, місцеві бюджети отримали від неї понад 700 млн грн роздрібного акцизу з продажу тютюнових виробів.

Плата за землю

Взялися автори “податкової реформи” і за фермерів.

По-перше, пропонується скасувати мораторій на індексацію нормативної грошової оцінки земель, від якої залежать розмір податків сільгоспвиробників та орендна плата за користування землею.

Завдяки цьому в уряді розраховують додатково отримати 3,4 млрд грн.

По-друге, удвічі підвищується ставка єдиного податку для галузевих платників четвертої групи, крім виробників, які працюють на землях закритого грунту (теплиці) та водного фонду.

Довідка. Об’єктом оподаткування для четвертої групи є земельні площі, база оподаткування — нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації.

Розмір ставки за 1 га залежить від категорії та розташування земель.

Для ріллі, сіножатей та пасовищ ставка становить 0,95%. Для ріллі, сіножатей та пасовищ, розташованих у гірських та на поліських територіях, — 0,57%.

Для багаторічних насаджень — 0,57%. Для багаторічних насаджень у гірських та на поліських територіях — 0,19%. Для теплиць — 6,33%, для земель водного фонду — 2,33%.

Тобто фермери платитимуть удвічі більше. Пропорційно зростуть і надходження в місцеві бюджети. На думку авторів, це дозволить акумулювати ще 5,3 млрд грн.

Що ще змінять?

✔ З частих продажів нерухомості громадянам доведеться сплачувати більше податків. Сьогодні при продажі більш ніж одного об’єкту нерухомості (житловий будинок, квартира, їх частини, окремі кімнати, садовий будинок або землі на якій вони розташовані) протягом одного року продавець сплачує 5% податку на доходити фізичних осіб.

Ця ставка збережеться, але лише для укладення другого за рік договору з купівлі-продажу нерухомості. З кожної наступної угоди необхідно буде сплачувати стандартний ПДФО — 18%.

✔ Великі платники податків не зможуть відносити всі збитки минулих років для зменшення бази оподаткування. В Мінфіні пропонують обмежити їх наполовину і лише попереднім роком. Тобто, якщо у 2020 році великий платник отримав прибуток в сумі 100 млн грн, а у 2019 році збиток на 70 млн грн, то зменшити фінансовий результат до оподаткування лише на 50 млн грн. Інші 20 млн грн, як і збитки попередніх років не враховуватимуться.

✔ Транспортний податок платитимуть з авто вартістю більше 1,2 млн грн (200 мінімальних заробітних плат), або 42,8 тис дол. Якщо вартість автомобіля більше цієї суми — щорічно, протягом п’яти років, доведеться сплачувати по 25 тис грн. На сьогодні транспортний податок застосовується до автомобілів вартістю 2,25 млн грн (375 мінімальних заробітних плат), або 80 тис дол.

Дорого — багато: хто і скільки платить податку за розкішні авто

✔ Керівники юридичних осіб, які мають податковий борг більше 1 млн грн не зможуть виїхати закордон. Податківці отримають право через суд встановлювати відповідні обмеження.

✔ Підставою для надсилання письмових запитів на отримання інформації від податківців буде не встановлений факт порушення податкового, валютного законодавства чи законодавства у сфері протидії легалізації (відмивання) доходів, а ймовірність такого порушення. Відповідати на запити обов’язково.

✔ Виробників алкогольних напоїв, які купують акцизні марки, але в 15-денний строк не розраховуються за ними штрафуватимуть на 20% від суми акцизного податку.

✔ До четвертої групи спрощеної системи оподаткування не будуть відноситись підприємці, які займаються розведенням та вирощуванням перепелів і страусів, а також виробники м’яса свійської птиці.

Замість висновку

Ситуація, у якій опинилася Україна, вимагає рішучих дій. Падіння доходів держбюджету на тлі зростання видатків на боротьбу з пандемією і на таке бажане для Зеленського оновлення інфраструктури змушує владу підвищувати податки.

Президенту нічого втрачати. Після переможної війни з олігархом Віктором Медведчуком і санкційного тиску на Ігоря Коломойського, смиренно вчиненого на прохання адміністрації президента США, Зеленський вступає в економічне протистояння з найбільшим українським олігархом.

Чим це може закінчитися? Якщо Офіс президента має домовленості з Ахметовим, і держава компенсує підвищення податків з інших джерел, то ініціативу швидко підтримає парламент, а рейтинги Зеленського поповзуть угору.

Хоча 50 млрд грн навряд чи врятують державний бюджет.

Якщо ж ініціатива президента є імпровізацією, то невдовзі Зеленського чекають великі потрясіння, і на легке проходження податкових змін розраховувати не варто.

В історії України вже був президент, який спробував протистояти Ахметову.

У 2015 році його монопольному становищу на ринку електроенергії загрожував Петро Порошенко. Тоді колишній президент отримав багатотисячні мітинги шахтарів, які тривали кілька днів і охопили весь центр столиці.

Тодішній план збереження монополії називався “Крєпость”. Вона не впала. Чи впаде цього разу?

Дмитро ДЄНКОВ, Микола МАКСИМЧУК, Микола ТОПАЛОВ

Економічна правда, 22 квітня 2021

Добавить комментарий

Please log in using one of these methods to post your comment:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

 
%d такие блоггеры, как: