Бурштинська ТЕС-

Олігарх Рінат Ахметов продовжує мати великий вплив на українську політику. Безліч досліджень ілюструють, як доступ до влади служить йому інструментом захисту інтересів власної бізнес-імперії. Які, буває, суперечать інтересам українських громадян. Наприклад, теплові електростанції Ріната Ахметова. Їхня діяльність — об’єкт гострої критики з боку дослідників впливу на навколишнє середовище.

Адже більшість ТЕС в Україні — це старі, зношені потужності, які забруднюють повітря шкідливими викидами.

Лідер у цьому антирейтингу — Бурштинська теплоелектростанція на Івано-Франківщині. Нею, до слова, керував Денис Шмигаль, до того як стати прем’єром.

На початку листопада там була зафіксована масштабна аварія. У ДТЕК заявили, що прорвало звичайний колектор з водою і шкоди довкіллю немає, але не пустили із перевіркою Державну екологічну інспекцію.

Знімальна група “Схем” у партнерстві з ГО “Центр протидії корупції” (ЦПК) працювала на місці події.

Вдалось зняти місце аварії з дрону — на кадрах видно затоплену темною рідиною територію ТЕС площею до 10 гектарів. Фахівці, які переглянули це відео, кажуть, що найбільш вірогідно йдеться про розрив золошлакопроводу з небезпечними речовинами.

Інспекцію туди не пустили, але незалежна хімічна експертиза, замовлена ЦПК, виявила у рідині з місця затоплення перевищення допустимої норми токсичного елементу — миш’яку. Журналісти зафіксували, що цю рідину відкачували прямо у водосховище поруч, поєднане з місцевою річкою, яка далі впадає у Дністер.

Які наслідки для здоров’я людей це може мати? І коли запрацює реальна система державного контролю та невідворотності покарання?

Спільне розслідування “Схем” та “Центру протидії корупції”.https://www.youtube.com/embed/H9Kdef43ZSo

1 листопада 2021 року. Шотландія. Глазго. Всесвітній кліматичний форум. Обговорити питання щодо довкілля з’їхалися представники багатьох країн світу. Зокрема, і Максим Тімченко — генеральний директор українського енергетичного холдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Рекламує компанію, на яку працює, перед міжнародною спільнотою.

Генеральний директор українського енергетичного холдингу ДТЕК Максим Тімченко
Генеральний директор українського енергетичного холдингу ДТЕК Максим Тімченко

У Глазго ДТЕК обіцяє відмовитися від вугілля для виробництва електроенергії до 2040 року. І зосередитися на відновлюваній енергетиці.

Але наскільки заявлений зелений курс відповідає нинішнім українським реаліям?

У той самий день — 1 листопада — місцеві фіксують аварію на одній із вугільних станцій “ДТЕК Західенерго” в Україні. А саме — на Бурштинській тепловій електростанції, що розташована в Івано-Франківській області.

1 листопада місцеві фіксують аварію на Бурштинській тепловій електростанції
1 листопада місцеві фіксують аварію на Бурштинській тепловій електростанції

Журналісти дізнались про аварію із цього фото, яке опинилося в розпорядженні редакції.

Журналісти дізнались про аварію із цього фото, яке опинилося в розпорядженні редакції
Журналісти дізнались про аварію із цього фото, яке опинилося в розпорядженні редакції

На знімку видно затоплену територію біля станції. Але незрозуміло — що саме сталось і чому? Мовчить у цей день і керівництво ДТЕКу.

Вже 2 листопада Бурштинська ТЕС на сторіці у фейсбуці повідомляє: через проблеми з одним із котлів на станції відключають енергоблок. Згодом це повідомлення зникне.

Повідомлення за 2 листопада про відключення енергоблоку згодом зникло
Повідомлення за 2 листопада про відключення енергоблоку згодом зникло

4 листопада Бурштинська ТЕС повідомляє про відключення від мережі ще одного енергоблоку. Теж начебто через проблеми з котлом. Але пізніше і це повідомлення стане недоступним.

Інше повідомлення вже за 4 листопада про відключення від мережі ще одного енергоблоку також стане недоступним
Інше повідомлення вже за 4 листопада про відключення від мережі ще одного енергоблоку також стане недоступним

У той самий день у соцмережі місцева бурштинська група публікує вже відоме журналістам фото. Б’ють на сполох: на станції прорвало золошлакопровід.

Так називають мережу труб. По них під тиском небезпечні відходи від згорання вугілля — зола і шлаки — із водою потрапляють у спеціальне місце для зберігання відходів станції — золовідвал.

Золошлакопроводом небезпечні відходи від згорання вугілля із водою потрапляють у спеціальне місце для зберігання відходів станції — золовідвал

Золошлакопроводом небезпечні відходи від згорання вугілля із водою потрапляють у спеціальне місце для зберігання відходів станції — золовідвал

Пізніше у холдингу олігарха це заперечуватимуть і запевнятимуть: прорвало колектор зі звичайною водою. До того ж, не на самій станції, а за нею — на території недіючої пожежної частини. Небезпеки немає. Але що ж насправді тут відбулось?

Щоб з’ясувати це, 5 листопада знімальна група вирушає на захід України, на місце події.

Аварія, про яку мовчать

Бурштинська теплова електростанція. Вона розташована біля міста Бурштин Івано-Франківської області. Зараз станцією володіють структури олігарха Ріната Ахметова. Незадовго до того, як стати прем’єром, станцією керував Денис Шмигаль.

До того, як стати прем’єром, Бурштинською станцією керував Денис Шмигаль
До того, як стати прем’єром, Бурштинською станцією керував Денис Шмигаль

І зараз до цього підприємства у фахівців, зокрема, міжнародних, іноді виникають дуже серйозні питання.

За даними британського аналітичного центру Ember, українські теплоелектростанції є головними забрудниками в Європі. А Бурштинська ТЕС — перша на континенті щодо масштабів викидів двоокису сірки. Речовини, яка сприяє хронічним захворюванням дихальних шляхів.

Утім, ця станція для країни дуже важлива. Вона розташована на так званому бурштинському енергетичному острові. Єдина експортує електроенергію до ЄС. За оцінкою експертів, це — монополія ДТЕК на експорт електроенергії за кордон з усієї України.

Журналісти піднімають над станцією квадрокоптер і бачать, що затоплена територія сягає приблизно до 10 гектарів. Рідини настільки багато, що вантажівка пливе по ній, як катер.

Рідини на затопленій території настільки багато, що вантажівка пливе по ній, як катер
Рідини на затопленій території настільки багато, що вантажівка пливе по ній, як катер

Те, що на фото виглядає як розсипана пачка макарон — схоже на труби золошлакопроводу, по якому проходять відходи від спаленого вугілля.

Те, що на фото виглядає як розсипана пачка макарон — схоже на труби золошлакопроводу
Те, що на фото виглядає як розсипана пачка макарон — схоже на труби золошлакопроводу

Часткову його схему журналісти знайшли у відкритому доступі.

Найбільш брудне і затоплене місце, судячи з уривку цієї схеми, розташоване по лінії цього золошлакопроводу
Найбільш брудне і затоплене місце, судячи з уривку цієї схеми, розташоване по лінії цього золошлакопроводу

Найбільш брудне і затоплене місце, судячи з уривку цієї схеми, розташоване по лінії цього золошлакопроводу.

Після зйомки з висоти знімальна група спробувала потрапити ближче до ТЕС. Але довго побути біля станції не вийшло. До журналістів приїхала охорона і вимагала, відійти від місця затоплення.

До журналістів приїхала охорона і вимагала, відійти від місця затоплення
До журналістів приїхала охорона і вимагала, відійти від місця затоплення

“Прийшла вказівка начальства, щоб ви пересунулися в сторону шлагбаума, тому що вони хочуть його закрити, і щоб ви залишили дане місце”, — сказав чоловік, який представився як “охорона “ДТЕК Західенерго”.

Після цієї розмови у ДТЕКу вперше публічно реагують на інформацію про аварію. За версією станції, йдеться не про аварію, а підтоплення внаслідок “прориву” “колектора промдощових стоків”. Простою мовою, прорвало те, що в народі називають — “лівньовка”.

За версієб ДТЕКу, йдеться не про аварію, а підтоплення внаслідок “прориву” “колектора промдощових стоків”
За версієб ДТЕКу, йдеться не про аварію, а підтоплення внаслідок “прориву” “колектора промдощових стоків”

Але чи справді це так? Щоб розібратися, журналісти показали ці зйомки над станцією Володимиру Печерському. Він понад 20 років пропрацював на Чорнобильській станції. Пройшов “дорогу” від слюсаря до старшого машиніста турбінного цеху. Не один рік життя віддав ДТЕКу. І добре знає Бурштинську ТЕС.

Володимир Печерський понад 20 років пропрацював на Чорнобильській станції
Володимир Печерський понад 20 років пропрацював на Чорнобильській станції

— Ми бачимо частину промислового майданчика Бурштинської станції. Вона затоплена на пів метра, мабуть. Судячи з характеру, кольору, це золошлакові матеріали. І видно автомобіль, що пересувається територією. І судячи з того, що він лишає за собою, там в цей момент сантиметрів 30-40 води з пульпи. Видно, що в момент розливу йшло через під’їзний шлях, йшла вода в став-охолоджувач. Судячи з кількості цієї води, цей розлив при повністю відірваному золошклакопроводі протягом, мабуть, десятка годин. Чорна пляма — дуже схожа на те, що і є зоною пошкодження, — розповідає колишній старший машиніст турбінного цеху атомної станції Володимир Печерський.

— Чому ви вважаєте, що це саме прорив золошлакопроводу, а не колектора промстічних вод? — уточнила у нього розслідувачка Аліна Стрижак.

— Я не знаю, що таке “колектор промстічних вод”. Очисні споруди міські звідси далеко. Каналізація, яка є на станції, це взагалі дуже маленькі витрати. “Лівньовка” — вона сюди взагалі не повинна йти. Тому тут нічого, крім підземних колекторів золошлакопроводу, бути не повинно. За характером самих відходів, 99,9 % — це золошлакові матеріали.

Володимир Печерський сказав, що на фото видно, що в момент розливу вода йшла через під'їзний шлях в став-охолоджувач
Володимир Печерський сказав, що на фото видно, що в момент розливу вода йшла через під’їзний шлях в став-охолоджувач
За словами Володимира Печерського, чорна пляма — дуже схожа на те, що і є зоною пошкодження
За словами Володимира Печерського, чорна пляма — дуже схожа на те, що і є зоною пошкодження

Також “Центр протидії корупції” показав зйомку з дрону над Бурштинською станцією Джею Крішні. Він — фахівець Європейського екологічного бюро. Це — міжнародна мережа з понад сотні екологічних організацій у понад 30 країнах світу. Крішна спеціалізується на роботі вугільних станцій. Останні десять років працював із Greenpeace.

Він одразу зазначив, що “такий локалізований розлив схожий на протікання труби золошлакопроводу”.

Джей Крішна проаналізував відео аварії, подивився, якими золовідвалами користується Бурштинська станція і з’ясував, як територія станції виглядала раніше. Каже, вона не була чорною. А отже, за його словами, говорити про те, що тут раніше зберігали золошлаки, які потім якимось чином змішалися з водою, не можна. І колектора, який міг би прорвати на таку велику територію, на Бурштинській ТЕС теж, на думку фахівця, з високою вірогідністю, нема.

Джей Крішна проаналізував відео аварії, подивився, якими золовідвалами користується Бурштинська станція
Джей Крішна проаналізував відео аварії, подивився, якими золовідвалами користується Бурштинська станція

— Ви можете бачити, що тут немає ознак специфічного чорного насипу вугілля. Отже, немає підстав говорити, що це було місцем зберігання вугілля, де воно могло випадково змішуватись із водою та бути схожим на пляму золи,сказав Джей Крішна.

— Чи міг дощ стати причиною того, що така велика кількість води зібралась на цій території, що ми бачимо на зйомках з дрону? Або руйнування системи збору дощової води? — запитала виконавча директорка “Центру протидії корупції” Дар’я Каленюк.

— Виходячи з того, що я дізнався, останнім часом там не було значних опадів. Колектор води — він має бути дійсно великим, щоб таке велике затоплення трималося так довго. Це лише припущення, та, наскільки я розумію, я не бачу такого великого колектора на супутникових знімках, тому я припускаю, що там немає таких великих водосховищ, які могли б саме так затопити цей регіон і при цьому бути кольору золи.

Наслідки аварії
Наслідки аварії

Версія ДТЕКу

Офіційно про те, що прорвало колектор, на самій станції повідомили майже через тиждень після того, як стало відомо про аварію — 7 листопада.

За версією станції, прорив стався у ніч із 2 на 3 листопада на території колишньої пожежної частини.

Офіційно про те, що прорвало колектор, на самій станції повідомили майже через тиждень після того, як стало відомо про аварію — 7 листопада
Офіційно про те, що прорвало колектор, на самій станції повідомили майже через тиждень після того, як стало відомо про аварію — 7 листопада
Територія колишньої пожежної частини
Територія колишньої пожежної частини

Зусиллями працівників, повідомили в ДТЕК, воду повністю відкачали.

Поки знімальна група була біля місця аварії, звернулась до холдингу олігарха з проханням дозволити познімати цю звільнену від води територію.

Але майже одночасно у місцевих ЗМІ з’являється новина: Бурштинську станцію замінували. Повідомлення про замінування начебто залишив невідомий на офіційній сторінці Бурштинської ТЕС у фейсбуці. Судячи з відкритих джерел, у справу включилися районна поліція та кіберполіція.

Зрештою, прохання про зйомку холдинг олігарха проігнорував. А повідомлення про замінування станції виявилось неправдивим.

Журналісти відправили у ДТЕК запит, аби з’ясувати, що відбувається на станції. І паралельно через соцмережі збирали у місцевих інформацію про прорив.

У відповідь з-десяток людей зателефонували і розповідали: прорвало саме золошлакопровід, по якому проходять шкідливі продукти спалювання вугілля.

Один колишній працівник станції поспілкувався із ексколегами про те, що сталося на ТЕС. І погодився розповісти, але попросив не показувати його обличчя, змінити голос і не називати прізвищ. Каже, боїться.

“Писав хлопцеві безпосередньо: “Що то могло порвати?”. То ось мені написав: “Шлакопроводи”, — розповів колишній працівник Бурштинської ТЕС.

9 листопада. Знімальна група піднімає дрон над Бурштинською станцією ще раз.

Логіка така — якщо рідину із території ТЕС відкачали, і в ній були золошлаки, то земля біля станції має бути в чорних плямах.

9 листопада знімальна група піднімає дрон над Бурштинською станцією ще раз
9 листопада знімальна група піднімає дрон над Бурштинською станцією ще раз

Схоже, журналісти не помиляються. Варто звернути увагу на наїжджені колії від станції до золовідвалу. Це сліди від вантажівок, які їздили сюди для того, щоб привезти ось це. Чи схоже на промислові стічні води?

Варто звернути увагу на наїжджені колії від станції до золовідвалу. Це сліди від вантажівок, які їздили сюди для того, щоб привезти ось це
Варто звернути увагу на наїжджені колії від станції до золовідвалу. Це сліди від вантажівок, які їздили сюди для того, щоб привезти ось це

Поряд також можна побачити щось схоже на будівельне сміття.

Прокоментувати це відео, зняте через декілька днів після першого підйому дрону, розслідувачі знову попросили колишнього старшого машиніста атомної станції Володимира Печерського.

“Як раз ось це місце з буруном і з повітрям видно зараз. Тобто, фактично, аварія продовжується”, — каже Володимир Печерський.

“Як раз ось це місце з буруном і з повітрям видно зараз. Тобто, фактично, аварія продовжується”, — каже Володимир Печерський.
“Як раз ось це місце з буруном і з повітрям видно зараз. Тобто, фактично, аварія продовжується”, — каже Володимир Печерський.

Це ж відео також подивився іноземний фахівець Джей Крішна.

“Не думаю, що міг бути резервуар, який міг би містити стільки води, яка б затопила таку велику територію. Єдина можлива причина — це проблема із трубопроводом, який містить багато води під великим тиском, і на полагодження якої потрібно багато часу, а тому так затопило територію. Тому це причина того, чому воно розлилося”, — вважає експерт.

На думку Джея Крішни, єдина можлива причина — це проблема із трубопроводом, який містить багато води під великим тиском, і на полагодження якої потрібно багато часу, а тому так затопило територію
На думку Джея Крішни, єдина можлива причина — це проблема із трубопроводом, який містить багато води під великим тиском, і на полагодження якої потрібно багато часу, а тому так затопило територію

Небезпечні знахідки

Рідина навколо станції може бути небезпечною. Про це розповіла експертка з “Центру екологічних ініціатив “Екодія” Анна Даниляк. Вона вже багато років досліджує забруднення довкілля.

Експертка з “Центру екологічних ініціатив “Екодія” Анна Даниляк
Експертка з “Центру екологічних ініціатив “Екодія” Анна Даниляк

“Зокрема, важкі метали, інші хімічні елементи, дуже токсичні, і, на відміну від біогенного забруднення, вони не розкладаються з часом у довкіллі. Вони, навпаки, акумулюються. То якщо вони туди потрапили, вони вже там лишаються надовго”, — сказала Анна Даниляк.

Знімальна група пересвідчилася на власні очі — рідину відкачували у водосховище. Побачила це, пройшовши по дорозі вздовж водосховища.

Знімальна група пройшла по дорозі вздовж водосховища
Знімальна група пройшла по дорозі вздовж водосховища

Біля станції було багато води, якої там не повинно бути.

Побачили біля станції багато води, якої там не повинно бути
Побачили біля станції багато води, якої там не повинно бути

І яку відкачували у Бурштинське водосховище.

Воду відкачували у Бурштинське водосховище
Воду відкачували у Бурштинське водосховище

— Найкращим рішенням було б відкачати цю воду до спеціальних місць, це вода випарувалась би, а зола залишилась, щоб вона не була забрудненою і не містила золу, — каже Джей Крішна.

— А ця забруднена вода з попелом, чи може вода просочитися у землю і проникнути у підземні запаси води? — уточнила у нього Дар’я Каленюк.

— Так, звичайно. Місцева територія на кшталт цієї не має такого захисту ґрунтів, і таке протікання триває. Існує ймовірність того, що важкі метали потрапляють у ґрунт, змішуючись із підземними водами, і потрапляють у резервуар.

Резервуар, про який говорить іноземний експерт — це Бурштинське водосховище, яке зовсім поруч із ТЕС. З нього вода потрапляє у місцеву річку Гнила Липа, а звідти — тече Україною у Дністер, аж до молдовського кордону — і далі.

Вода з Бурштинського водосховища потрапляє у місцеву річку Гнила Липа, а звідти — тече Україною у Дністер, аж до молдовського кордону — і далі
Вода з Бурштинського водосховища потрапляє у місцеву річку Гнила Липа, а звідти — тече Україною у Дністер, аж до молдовського кордону — і далі

Тобто, все, що зі станції на очах журналістів разом з водою потрапило у водосховище, може піти не лише місцевими криницями, а й далі, країною, і за її межі. Що, каже фахівець Європейського екологічного бюро, дуже небезпечно.

“Дуже небезпечно змішувати забруднену золою воду із питною водою, особливо з питною водою. Це насправді погано, зокрема тому, що вугільна зола становить собою концентрацію важких металів. Якщо це правда, що вони використали шланг для відкачування води у резервуар, значить, це дуже погана практика”, — зазначає Джей Крішна.

Журналісти запитали у фахівця, чому відкачана вода на вигляд прозора, якщо в ній є небезпечні відходи.

“Причиною того, чому вона (вода — ред.) виглядає не такою брудною, є те, що вона розлилась на території, яка темна, і потім зола почала осідати. І в міру того, як вона проходить певну відстань, зола осідає і вода починає здаватись чистішою. Вона може здаватися чистою, бо зола осіла, але разом із золою важкі метали також осіли. Так не можна робити!” — наголошує Джей Крішна.

Місцевий екоактивіст Олексій Олійник розповідає: 2019 року Галицька райдержадміністрація Івано-Франківської області замовила дослідження води, повітря і землі навколо Бурштинського водосховища Київському інституту імені Кундієва.

Місцевий екоактивіст Олексій Олійник
Місцевий екоактивіст Олексій Олійник

“І виявилося, що вода містить стибій. Перевищують показники в усіх пробах, крім двох: одної — в Бурштині, і одної — в Галичі, у 3-5 разів в середньому. Стибій — це так якби метал важкий, він псує здоров’я людям, які вживають цю воду. Тобто, вода — не питна”, — розповідає Олексій Олійник, який має будинок поряд із ТЕС.

Під час зйомок аварії знімальна група у супроводі екоактивіста взяла проби рідини у двох місцях: з місця розливу води, звідки її викачували у водосховище та з самого водосховища.

Під час зйомок аварії знімальна група у супроводі екоактивіста взяла проби рідини у двох місцях: з місця розливу води, звідки її викачували у водосховище
Під час зйомок аварії знімальна група у супроводі екоактивіста взяла проби рідини у двох місцях: з місця розливу води, звідки її викачували у водосховище
Та з самого водосховища
Та з самого водосховища

“Центр протидії корупції” відправив ці проби на експертизу, яка офіційно звучить як “фізико-хімічне експертне дослідження речовин хімічних виробництв сильнодіючих та отруйних речовин”. Проби відвезли у Полтаву до спеціаліста-хіміка Євгена Юрченка — кваліфікованого судового експерта з багаторічним стажем.

За два тижні, наприкінці листопада, журналісти отримали результати. Згідно з висновком дослідження, у відкачаній рідині перевищена допустима норма миш’яку.

Згідно з висновком дослідження, у відкачаній рідині перевищена допустима норма миш’яку
Згідно з висновком дослідження, у відкачаній рідині перевищена допустима норма миш’яку

“За результатами дослідження, було встановлено надмірний вміст миш’яку. Миш’як є токсичним компонентом, вважається канцерогеном. Речовина другого класу небезпеки. Основна проблема, яку викликає миш’як — це ризик хронічних отруєнь”, — сказав Євген Юрченко.

“За результатами дослідження, було встановлено, що в стічних водах, які були виявлені вашою журналістською групою, є надмірний вміст миш’яку. Миш’як є токсичним компонентом, вважається канцерогеном. Речовина другого класу небезпеки. Основна проблема, яку викликає миш’як — це ризик хронічних отруєнь”, — сказав Євген Юрченко.

За словами Євгена Юрченка, основна проблема, яку викликає миш’як — це ризик хронічних отруєнь
За словами Євгена Юрченка, основна проблема, яку викликає миш’як — це ризик хронічних отруєнь

Водночас, у пробах води з Бурштинського водосховища експертиза перевищення миш’яку не виявила. Фахівець пояснює: у водоймі рідина з миш’яком розчиняється. Тож у водосховищі шкідливий елемент просто менш концентрований:

“Той же миш’як, важкі метали, інші компоненти. Вони потрапляють у воду, розбавляються, і, звичайно, що не може бути такого, щоб у природній водоймі, в яку потрапляють стоки, вміст техногенного компоненту був такий же, як у самих стічних водах”.

Але яким чином миш’як міг опинитися у розлитій рідині з ТЕС? Експерт пояснює: цей токсичний елемент міститься у вугіллі, яке спалює станція. Після спалювання вугілля перетворюється в золу, в якій є все той самий миш’як. Тому в місці, яке забруднюється такою золою, теж буде миш’як.

“Якщо взяти Бурштинську ТЕС — використання вугілля. В складі вугілля є домішки, компоненти домішки, в тому числі миш’як. І, звичайно, при спалюванні такого вугілля миш’як переходить у зольні залишки або золу. Звичайно, він може виявлятися в об’єктах навколишнього середовища, яке забруднюється такою золою. Або водами, які контактували з золою”, — пояснює Євген Юрченко.

Чому не пустили екологічну інспекцію?

Про аварію на Бурштинській ТЕС та реальні механізми покарання винних у таких випадках журналісти запитали в прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. Він же — ексочільник Бурштинської станції. Судячи з реакції Шмигаля, прем’єр про аварію навіть не знав.

Судячи з реакції Шмигаля, прем’єр про аварію навіть не знав
Судячи з реакції Шмигаля, прем’єр про аварію навіть не знав

“Це щось не то. Не було таких аварій”, — сказав він.

Загалом, за словами очільника уряду, механізм покарання за забруднення довкілля працює

А тепер варто детальніше придивитися до того, як це працює.

Що саме прорвало на станції і які це має наслідки для здоров’я людей та довкілля, справді мала б встановити Державна екологічна інспекція. Скорочено — ДЕІ.

Відомство про аварію повідомила міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людина”. Попросила провести перевірку.

“Вони сказали, що їм таке повідомлення не підходить про аварійну ситуацію. Ми ті скарги переписували декілька разів, — згадує Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу. — Вже коли всі про це чули, вже коли ця аварійна ситуація стала відома серед громадськості і серед журналістів, тоді нарешті вже Державна екологічна інспекція дала погодження ДЕІ Карпатського округу на проведення позапланової перевірки на Бурштинській ТЕС”.

Керівниця юридичного відділу благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Ольга Мелень-Забрамна
Керівниця юридичного відділу благодійної організації “Екологія-Право-Людина” Ольга Мелень-Забрамна

Державні екологи приїхали на станцію 11 листопада. Але на станцію їх просто не пустили.

“Наші працівники перебували цілий день біля прохідної Бурштинської ТЕС. В кінці дня нам повідомили про те, що керівництво вирішило не допускати до проведення перевірки”, — каже тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Дмитро Заруба.

Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Дмитро Заруба
Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції Дмитро Заруба

За недопуск, говорить очільник ДЕІ, станцію можуть оштрафувати і, сподівається, оштрафують. Але сума штрафу за нинішнім законодавством — близько 800 гривень.

“На жаль, поки не буде прийнятий законопроєкт № 3091 “Про державний екологічний контроль”, де буде в функціях Державної екологічної інспекції накладати штраф не 756 грн, як є це зараз, а буде до мільйона гривень, то я впевнений, що уже тоді будуть підприємства по-іншому дивитися на недопуски державних екологічних інспекторів на свою територію”, — вважає він.

Через недопуск на Бурштинську ТЕС, каже Заруба, екологічна інспекція звернулась до поліції. Утім, тут теж є нюанс. Щоб кримінальне провадження рухалось, екологічна інспекція має нарахувати збитки. А зробити це вона може, тільки потрапивши на станцію. Куди її вже не пустили.

Цей недопуск інспекторів на Бурштинську ТЕС — далеко не єдиний випадок.

За останні три роки їх було шість, розповідає очільник ДЕІ:

“Були причини: карантин, COVID-19. Тобто, у зв’язку з тим, що певна частина працівників на карантині, тому не допускається. Були різні форми інформації, чому недопуск. Або щось порушили в підготовці направлень, наприклад. Ну, тобто, це фактично системний підхід Бурштинської ТЕС до державної системи нагляду”.

За даними журналістів, одна з перевірок, яку не пустили, була 22 липня 2019 року. Згідно з публічною інформацією, станцією тоді ще керував нинішній прем’єр Денис Шмигаль.

Були, правда, й ситуації, коли ТЕС дозволяла інспекторам зайти.

Але йдеться про планові заходи. Тобто, ті, про які станція знала заздалегідь.

Про такий випадок журналістам розповів Олексій Трелевський — організатор проекту Eco City на Франківщині. Цей проєкт моніторить якість повітря. Тож діяльності БуТЕС тут — окрема увага.

“8 серпня відбулася планова перевірка по Бурштинській ТЕС. Відповідно, вона закінчилась 13 серпня. І, щоб ви розуміли, Держекоінспекція не виявила жодних перевищень по викидах. Всього було складено десь 14 протоколів. З них оплачено вроді би 11 загалом на суму 3500 грн”, — розповів Трелевський.

Також ТЕС мали би перевіряти фахівці і з інших відомств: “Укренерго”, СБУ та структури з управління Міністерства енергетики — Держенергонагляду. Журналісти скрізь розіслали запити з питанням — як пройшла перевірка?

Відповіді на момент ефіру від СБУ не отримали. А в “Укренерго” і Держенергонагляді повідомили, що фіксували лише ті проблеми, де йшлося про аварії, про які раніше повідомив сам ДТЕК. А аварію, про яку йдеться в розслідуванні, — не інспектували.

Непублічна зустріч

П’ятниця, 19 листопада, восьма година вечора. Столичне кафе поруч з Міністерством енергетики.

Журналісти зустріли тут очільника відомства Германа Галущенка та… Максима Тімченка — генерального директора холдингу ДТЕК Ріната Ахметова.

Журналісти зустріли у столичному кафе поруч з Міністерством енергетики очільника відомства Германа Галущенка та гендиректора холдингу ДТЕК Максима Тімченка
Журналісти зустріли у столичному кафе поруч з Міністерством енергетики очільника відомства Германа Галущенка та гендиректора холдингу ДТЕК Максима Тімченка

І запитали в очільника ДТЕК, що саме прорвало на станції, і коли журналісти отримають повну відповідь на запит.

“Вам нададуть відповідь. Я проконтролюю, щоб відповіли. Я вам обіцяю у понеділок-вівторок нададуть відповідь”, — сказав Максим Тімченко.

Поки журналісти спілкувались з Тімченком, міністр енергетики швидко залишив кафе.

Поки журналісти спілкувались з Тімченком, міністр енергетики швидко залишив кафе
Поки журналісти спілкувались з Тімченком, міністр енергетики швидко залишив кафе

Про що профільний міністр непублічно спілкувався з очільником енергетичної компанії Ріната Ахметова? Про це журналісти запитали пізніше в самого міністра.

— Я ініціював цю зустріч з Максимом. Та я з ним зустрічаюся через день. Дивіться, це конкретно ми говорили за… вони в п’ятницю відключили, ну ДТЕК обленерго їхня відключила шахту (нерозбірливо) на Донбасі, да? Ну і там дійсно є заборгованість перед ними і я просив, щоб вони якось реструктуризували… — сказав Герман Галущенко.
— Ці зустрічі — вони можуть бути публічними? — запитав журналіст “Схем”.

— Ми в кафе зустрічаємося в публічному місці. Ми не ховаємося. Якби ми хотіли ховатися, ви повірте, ми б придумали, як це зробити.

Журналісти запитали у самого міністра, про що він непублічно спілкувався з очільником енергетичної компанії Ріната Ахметова?
Журналісти запитали у самого міністра, про що він непублічно спілкувався з очільником енергетичної компанії Ріната Ахметова?

У холдингу Ріната Ахметова після розмови журналістів з очільником ДТЕК надали письмову відповідь із власним поясненням того, що ж сталося на Бурштинській ТЕС.

Прорив золошлакопроводу в компанії заперечили. Сказали, що огляди золошлакопроводів проводяться щоденно, і трубопроводи перебувають у задовільному стані. Ще раз наголосили: прорвало колектор. Площа підтопленої території начебто склала 4100 квадратних метрів. Журналісти порівняли цю цифру з реальною площею затоплення.

За версією ДТЕКу, площа підтопленої території начебто склала 4100 квадратних метрів. Журналісти порівняли цю цифру з реальною площею затоплення
За версією ДТЕКу, площа підтопленої території начебто склала 4100 квадратних метрів. Журналісти порівняли цю цифру з реальною площею затоплення

Шкоди довкіллю, за словами ДТЕК, нема. У холдингу стверджують, що відомча сертифікована хімічна лабораторія ДТЕК Бурштинська ТЕС перевірила воду із підтоплення. І результати аналізів начебто підтвердили — “негативного впливу на навколишнє середовище не спричинено”. Розташовані поруч земельні ділянки “не зазнали впливу підтоплення”. Але копії цих аналізів до виходу розслідування не надали.

Після того, як знімальна група залишила ТЕС, дорогу біля станції, через яку спускали воду із прориву у водосховище, закатали в асфальт. У який додали золу. І назвали це першою в Україні дорогою, побудованою з використанням золошлакових відходів. А потім телеканал власника ДТЕК Ріната Ахметова зняв сюжет про “прорив”. У хорошому сенсі слова.

Після того, як знімальна група залишила ТЕС, дорогу біля станції, через яку спускали воду із прориву у водосховище, закатали в асфальт, який додали золу
Після того, як знімальна група залишила ТЕС, дорогу біля станції, через яку спускали воду із прориву у водосховище, закатали в асфальт, який додали золу

Іноземний експерт Джей Крішна каже: із золи справді можна будувати дороги. Але це не вважається дружньою до навколишнього середовища практикою через сліди важких металів. Тому треба багато досліджень, щоб визначити, чи безпечна ця зола.

“Це не є найкращим рішенням будувати її поряд з водоймою”, — каже Джей Крішна.

Аби змусити владу відреагувати — юристи “Центру протидії корупції” звернулися з заявою про злочин до Офісу генпрокурора.

“Ми описали всі факти, які нам стали відомі, додали всі докази, які в нас, і готові надати при потребі інші. І попросили терміново, негайно прибути разом з представниками Державної екологічної інспекції на Бурштинську ТЕС, терміново зафіксувати наслідки цієї аварії. Ми просимо також притягнути всіх винних осіб до відповідальності”, — повідомив юрист “Центру протидії корупції” Денис Свириденко.

Станом на час виходу сюжету, попри запевнення ДТЕК, ні громадськість, ні щонайменше частина контролюючих органів досі не розуміють, чи завдала аварія на Бурштинській станції шкоди довкіллю та які це може мати наслідки для здоров’я людей.

Радіо Свобода, 2 грудня 2021 КапитализацияРасследованияЧП Метки: Бурштинська теплоелектростанціязасекречена аваріяІвано-Франківщинамасштабна аваріятеплові електростанції Ріната Ахметова