Кравчук

Ушел из жизни первый президент Украины, первый председатель Верховной Рады, и последний секретарь по идеологии Компартии Украины в СССР Леонид Кравчук,  сообщает Укринформ

«Он внес огромный вклад в становление нашего государства. За время президентства Леонида Кравчука были утверждены главные украинские символы: Герб, Флаг и Гимн Украины, сформированы Вооруженные силы Украины, а независимость Украины признана всем миром», — говорится в сообщении.

А какой вклад он внес  на посту главного идеолога Комммунистической партии Украины, не говорится.  Похоже, также огромный, раз коммунистическая идеология в Украине пошла под откос

До последнего Леонид Кравчук не прекращал участвовать в политической жизни страны, но в роли уже идеолога капитализма, и ясное дело,  заботиться о мире, независимости и успехе Украины.

2

Леонід Кравчук: ідеолог комунізму, який приніс Україні незалежність

10 травня 2022

Леонід Кравчук

Є три усталених серед українців вислови, які пов’язують тільки з однією людиною в Україні — Леонідом Кравчуком: це «кравчучки», «поміж крапельками дощу» та «маємо те, що маємо»

Перший з них символізує матеріальну скруту «диких дев’яностих», коли за президентства Кравчука, після розпаду СРСР, рівень життя в Україні різко погіршився.

Другий вислів — фраза із анекдоту про експрезидента — про те, як він відмовився від парасольки у дощ. І яка характеризувала першого президента як людину, котра у найскрутніших ситуаціях знаходила для себе безпечну нішу та завжди залишала шляхи для тактичного відступу. Його за це тоді ще й часто називали «хитрим лисом».

Третій належить самому Леоніду Кравчуку.

Розповідаємо, ким був пан Кравчук і чим найбільше запам’ятався, — від першого президента до керівника української делегації на мирних перемовинах щодо Донбасу.

Ідеолог ЦК

Леонід Кравчук народився 1934 року в селі Великий Житин на Рівненщині, яке тоді належало до Волинського воєводства Польщі. Його батько, Макар Кравчук, служив у польській кавалерії. Пізніше вони з матір’ю працювали в польських відставних офіцерів. Батько загинув на фронті в 1944 році.

Леоніда Кравчука виховували мама і вітчим.

У 1958 році він закінчив Київський університет ім. Т. Шевченка, отримавши спеціальність економіста і викладача політекономії.

Тоді ж і почалося стрімке сходження хлопця з селянської родини сходинками партійної кар’єрної драбини.

Після університету Кравчук переїжджає до Чернівців, де викладає студентам політекономію. А вже через два роки міняє викладацьку кафедру на місце в Будинку політпросвіти, згодом — у Чернівецькому обкомі Компартії. Починає як лектор, а в 1967 році стає завідувачем відділу агітації та пропаганди.

Захистивши в 1970 році в Академії суспільних наук при ЦК КПУ кандидатську дисертацію, молодий «апаратник» Кравчук продовжив кар’єру вже у найвищому партійному органі УРСР.

До розпаду Союзу Леонід Кравчук пройшов шлях від завідувача сектору ідеологічного відділу до другого секретаря ЦК КПУ.

В останні роки існування СРСР він ще встиг півтора року побути головою Верховної Ради УРСР і членом Політбюро ЦК КПУ, але в серпні 1991 року заявив про вихід із Компартії.

Він підтримав Акт про незалежність України, проголошений у Верховній Раді.

Розпад СРСР Леонід Кравчук, один з тих, хто підписав Біловезьку угоду, називав закономірним і необхідним.

«Відбулася дійсно велика історична подія… Три великі держави зустрілися у Білорусі, для того, щоб запропонувати шлях створення нової співдружності. Це шлях до спасіння. Спасіння народів від конфронтації, від міжнаціональних воєн», — заявляв Леонід Кравчук.

В останні роки життя Кравчук взагалі назвав свій підпис під актом ліквідації СРСР найважливішим своїм вчинок у житті.

«Це — найголовніший у житті рік, місяць, день і година — коли я підписав розвал СРСР. Це найголовніше, що я зробив. Мені вдалось виконати волю українського народу. Навіть не Кравчук розвалив СРСР, а український народ на референдумі 1 грудня 1991 року. Я виконав волю українського народу — розвалити СРСР, я щасливий, що зробив це

Що перевернуло свідомість

Леонід Кравчук зізнавався, що ще у віці 33 років, отримавши доступ до закритих архівів і неопублікованих творів Леніна, його бачення історії зазнало радикальних змін.

Він також розповідав, що шоком для нього стали українські архіви часів Голодомору.

На запитання журналіста, чому тоді, в 70-х, продовжував будувати партійну кар’єру, визнавав: публічна незгода призвела б до звільнення і в’язниці. Тому він вирішив «боротися всередині системи».

Він називав себе перемовником між Рухом та комуністами, що, зрештою, призвело до проголошення суверенітету України конституційним складом Верховної Ради.

Кравчук
Підпис до фото,Леонід Кравчук на презентації своєї книги «Перший про владу» в Києві в січні 2019 року

Перший президент

«Я горджуся тим, що розпалася остання імперія в історії людства… Я горджуся тим, що сьогодні є незалежна Україна», — говорив тоді пан Кравчук, який ще нещодавно очолював ідеологічний відділ ЦК.

Позиціонуючи себе як безпартійний (але заручившись підтримкою частини активістів Компартії), Леонід Кравчук легко обійшов на виборах 1 грудня 1991 року націоналістично налаштованого В’ячеслава Чорновола і став першим президентом незалежної України.

Президентство Леоніда Кравчука стало одним з найсуперечливіших періодів новітньої історії України.

Безробіття, хаотична приватизація державних підприємств, злочинність, гіперінфляція, багатомісячні і навіть багаторічні затримки з виплатою і без того мізерних зарплат — все це стрімко знижувало популярність першого президента в очах українців, які ще вчора, здавалося б, готові були жити самою лише ідеєю незалежності.

В останні роки, а надто через анексію Криму Росією, Кравчукові закидали помилковість відмови України від ядерної зброї після розпаду СРСР в обмін на гарантії безпеки і недоторканості кордонів. Проте сам він завжди був переконаний у правильності такого рішення.

«Ядерна зброя, що перебувала на території України, була чужою — російською ядерною зброєю: кнопка в Росії, відтворення ядерної зброї в Росії. Ми нічого не могли б зробити з цією ядерною зброєю», — заявляв Леонід Кравчук у серпні 2011 року.

Хоча Кравчук готував Будапештський меморандум, підписав його Леонід Кучма.

Також Кравчука-президента критикували за небажання провести люстрацію влади, позбавивши посад колишніх партійних функціонерів, одним з яких був він сам. Або принаймні працівників КДБ.

В інтерв’ю ВВС News Україна пан Кравчук так пояснював свою політику: «Якщо проводити люстрацію тих, хто співпрацював із КДБ, то це одиниці. Я точно знав, в мене навіть були дані, хто з народних депутатів колись співпрацював із КДБ. А потрібно було тисячі керівників. Тисячі, сотні тисяч!»

«Тому ми пішли іншим шляхом, ми робили все, щоб на основних посадах все ж таки залишились не просто комуністи, не марксисти-комуністи, а націонал-патріоти. Хоча і вони не завжди справлялися зі своїми обов’язками», — вважав Леонід Кравчук.

Леонід Кравчук під час інавгурації, 1991 рік
Підпис до фото,Леонід Кравчук під час інавгурації у Верховній Раді, 5 грудня 1991 року

Передача влади

У 1994 році в країні оголосили дострокові президентські вибори. Це сталося після того, як парламент спочатку призначив референдум про недовіру президенту Кравчуку і парламенту. Але потім усі погодилися на необхідність дострокових виборів і глави держави, і депутатів ВР.

На цих виборах Леонід Кравчук, набравши 45,1% голосів у другому турі, програв проросійськи налаштованому Леонідові Кучмі.

Причинами програшу називали не лише соціальну напругу в суспільстві та підтримку Росією суперника Кравчука.

Незадовго до виборів розгорнувся скандал, пов’язаний із перетворенням у 1993 році Чорноморського морського пароплавства у приватну компанію «Бласко». Відповідний указ підписав саме Леонід Кравчук.

Комуністи, що мали у ті роки велику фракцію у парламенті, звинувачували Леоніда Кравчука у розпродажу флоту і переведенні на рахунки сина Олександра значних коштів. За справою, яку розслідувала генпрокуратура, був покараний 10-річним терміном тюрми керівник «Бласко» Павло Кудюкін.

Попри скандали, Леонід Кравчук завжди казав про те, що на високих посадах у Компартії і за часів свого президентства не зловживав владою.

«Я, секретар ЦК, мав квартиру 54 квадратних метри. Не міг купити собі машину — навіть тоді, коли у мене були гроші. Отримував 675 рублів. Хотів купити машину синові, повинен був стояти у черзі три роки. Коли став президентом, моя дружина їздила на «Ладі», а у сім’ї не було охорони», — розповідав він в одному з інтерв’ю.

Політологи віддавали належне поведінці президента після програшу на виборах. Він був першим пострадянським лідером, хто передав владу демократичним шляхом.

Леонід Кравчук та Леонід Кучма
Підпис до фото,Леонід Кравчук називав найбільшою своєю помилкою призначення Леоніда Кучми прем’єр-міністром України

«Найбільша помилка»

За іронією долі, Леонід Кравчук через багато років називав своєю найбільшою помилкою призначення Леоніда Кучми на посаду прем’єр-міністра України, з якої той потім пішов у президенти.

«Леонід Кучма думав і завжди говорив: більше влади, більше повноважень. Я йому завжди ставив питання: більше повноважень чи вміння користуватись повноваженнями, що для вас важливіше? Він стояв на більших повноваженнях. То була моя найбільша помилка, коли я запропонував такий уряд, — він не розпочав реальних кроків», — заявляв Леонід Кравчук.

Хоча вже через роки їхні стосунки були діловими чи й навіть дружніми. Вони співпрацювали у межах клубу президентів і неодноразово, з Віктором Ющенком і Віктором Януковичем, оприлюднювали спільну позицію з різних питань внутрішньої та зовнішньої політики.

Разом з Медведчуком — проти «помаранчевих»

Після програшу на президентських виборах, у наступні 12 років, Леонід Кравчук зосередився на роботі у парламенті та на громадській діяльності. Однак участь експрезидента у низці політичних проєктів і підтримка певних політиків виглядали суперечливо.

В середині 1990-х у кар’єрі Леоніда Кравчука починається неоднозначний етап — співпраця із Соціал-демократичною партією (об’єднаною) Віктора Медведчука.

У 1998 році експрезидент проходить до парламенту як очільник списку СДПУ(о).

У 2002 році його знову обирають депутатом за списком цієї партії, фракцію якої він очолить у Раді після того, як Віктор Медведчук піде працювати главою адміністрації президента Леоніда Кучми.

Нестор Шуфрич, Віктор Медведчук, Леонід Кравчук
Підпис до фото,Леонід Кравчук на з’їзді СДПУ (о) у 2005 році

Події 2004 року і прихід до влади «помаранчевих» на чолі із Віктором Ющенком пан Кравчук зустрів на боці Віктора Януковича, заявляючи про себе як про його «ВІП-агітатора».

Водночас він намагався бути обережним і неупередженим, оцінюючи політичні суперечки.

Вже у вересні 2005-го Леонід Кравчук ініціює гучний скандал. Він заявив, що президентську кампанію Віктора Ющенка фінансував опальний російський олігарх, покійний нині Борис Березовський.

Ставши на бік противників помаранчевого табору, пан Кравчук окремими висловлюваннями підтримує деякі кроки команди Ющенка. Наприклад, він, як і Віктор Ющенко, критикує ідею федералізації України та захищає українську мову як єдину державну.

Але конфлікт з прихильниками Віктора Ющенка поглибився у 2006 році, коли на чергових парламентських виборах Леонід Кравчук знову спробував пробитися у парламент, очоливши опозиційний блок «НЕ ТАК!» разом із лідером СДПУ(о) Віктором Медведчуком, його заступниками Нестором Шуфричем та Михайлом Папієвим, а також Юрієм Бойком та футбольним функціонером Григорієм Суркісом.

Результат блоку, сформованого на основі СДПУ(о), був провальним — всього 1% голосів виборців.

Політичний пенсіонер, але не осторонь політики

Після поразки на виборах пан Кравчук відійшов від політики і працював у своїй доброчинній організації «Місія «Україна — Відома», очолював Громадський форум «Об’єднаймо Україну» та товариство дружби «Україна-Китай», виступав з лекціями, писав статті та відкриті листи.

Наприклад, в одному з таких листів до президента Януковича, написаному напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012, пан Кравчук закликав владу активніше боротися з жорстоким ставленням до тварин.

Проте, осторонь від політики від не стояв.

На президентських виборах 2010 року він був довіреною особою Юлії Тимошенко. А після її арешту в 2011-му написав президентові Януковичу листа про «сповзання з правового демократичного шляху».

Юлія Тимошенко та Леонід Кравчук
Підпис до фото,Леонід Кравчук був довіреною особою Юлії Тимошенко на виборах президента у 2010 році

В іншому листі до Віктора Януковича експрезидент наголошував: «Що стосується політичної еліти, то за роки незалежності в умовах дикого капіталізму, брутальної політичної боротьби за владу вона деградувала, здрібніла, інтереси українського народу визначає крізь посадові крісла і гроші».

Хоча вже незабаром Леонід Кравчук назвав президента Януковича єдиним з українських лідерів, який наважився на реальні реформи.

Про наступників

Експрезидент дошкульно критикував Петра Порошенка. Він вважав, що для п’ятого глави держави головним був його бізнес, а не інтереси країни.

Чи не найтепліше експрезидент завжди відгукувався про Юлію Тимошенко.

«Я жінку, та навіть чоловіка, з таким характером зустрічав рідко. Здавалося б, уже все провалено і немає за що зачепитися. Але вона не здається», — писав він.

Симпатії мав і до Володимира Зеленського. Одразу ж після обрання його президентом Леонід Кравчук казав: «Зеленський — порядна людина, чесна, відповідальна і освічена. Він має гарну юридичну освіту, він навчився комунікації з людьми. Якщо він ще буде слухати команду, людей, які розбираються в деталях конкретних питань, то швидко перейме механізми реалізації та впливу», — запевняв він в інтерв’ю Hromadske.ua.

На запитання, як він ставиться до того, що президентом став комік, Леонід Кравчук сказав: «Я хочу побачити чесну, порядну людину. Нам за всі ці роки не вистачало саме таких людей».

Суверенітет і томос

В останні роки перший президент разом із іншими колишніми президентами України зробив багато гучних заяв проти анексії Криму Росією і проти дій північного сусіда на Донбасі. Леонід Кравчук також підтримував незалежну від Москви українську церкву.

Леонід Кравчук та предстоятель УПЦ (КП) Філарет
Підпис до фото,Екс-президент сприяв появі в Україні у 1992 році УПЦ Київського патріархату. На фото — Леонід Кравчук та глава УПЦ(КП) Філарет

У 1991 році він звертався до російського патріарха Алексія II надати автокефалію Українській православній церкві України на чолі з Філаретом. Тоді ще не розколота УПЦ сама зверталась з проханням надати незалежність.

Тоді Москва відмовила і скинула Філарета, а в 1992 році за сприяння Кравчука утворили УПЦ Київського патріархату і президент просив автокефалію вже у Вселенського патріарха Варфоломія.

У 1992 році він звернувся із листом до Варфоломія, в якому заявляв про необхідність для Української держави мати автокефальну церкву, яка не залежала б від Московського Патріархату.

Вже за президента Порошенка разом із Віктором Ющенком пан Кравчук допомагав вести переговори із Вселенським патріархом щодо українських церковних питань.

фото
Підпис до фото,З 2015 року Леонід Кравчук їздив на Фанар й передавав прохання України про автокефалію церкві

Спільними зусиллями все закінчилось створенням автокефальної церкви та отриманням томоса в 2019 році.

Кравчук і війна на Донбасі

У свої 86 років, у серпні 2020-го, Леонід Кравчук став головою української делегації в мінській Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі.

Таке призначення указом президента Зеленського спричинило чимало критики. Але сам Кравчук запевняв, що жодних поступок Росії у питаннях українського суверенітету він не допустить.

«Коли наші молоді хлопці та дівчата вмирають, захищаючи землю, проливають кров удень і вночі, захищають незалежність і суверенітет України, я прийняв рішення: якщо зможу щось зробити, щоб пришвидшити мир на Донбасі, я це буду робити до останнього подиху. Ось чому я погодився», — зізнавався Леонід Кравчук.

За участі першого президента Україна підготувала «План спільних кроків» для тристоронньої групи про повне припинення конфлікту та створення умов для проведення виборів в ОРДЛО 31 березня 2021 року. Проте втілення цього плану не відбулося.

«Ми можемо констатувати: домовитися з Російською Федерацією про врегулювання ситуації на Донбасі в тому статусі, у якому вони себе бачать, і які завдання ставлять, практично неможливо», — заявляв Леонід Кравчук у лютому 2021 року і закликав змінити мінський формат переговорів.

Його заяви щодо Росії ставали усе жорсткішими. Зокрема, у квітні 2021 року він заявив, що особисто стрілятиме у разі вторгнення російських військ на територію України.

«Буду стріляти до останнього — поки руки зброю будуть тримати і поки бачити ворога буду. Я його — сучого сина, до себе не запрошував. Сам прийшов. Я його вб’ю. Що буде далі? Мені не цікаво, але я його вб’ю», — зазначив Кравчук», — запевняв експрезидент в ефірі телеканалу Україна 24.

В інтерв’ю телеканалу «Дом» Леонід Кравчук також звинувачував Францію та Німеччину у страху перед Росією і небажанні наполягати на тому, що вона є стороною конфлікту на сході України.

Леонід Кравчук
Підпис до фото,Київ, Майдан Незалежності, 24 серпня 2019 року

«Я нічого не боюсь»

Леонід Кравчук жив в елітному селищі Конча-Заспа, у колишній двоповерховій урядовій дачі, яку він давно викупив у держави.

Жив разом із дружиною, Антоніною Кравчук, яка до пенсії працювала доцентом економічного факультету Київського національного університету ім. Шевченка.

В інтерв’ю «Новому времени» у лютому 2019 року розповідав про своє життя так: прокинувшись, гуляв у будь-яку погоду зі своїми двома собаками — німецькою вівчаркою і безпородною знайдою. Після того близько двох годин проводив у тренажерній залі, а потім їхав до свого офісу у центрі столиці.

Найулюбленішим заняттям завжди називав читання книжок.

Але також захоплювався зброєю і полюванням. Зізнавався, що найдорожчою покупкою у його житті була мисливська рушниця фірми Merkel.

«Я нічого не боюсь. Я вже дуже давно сплю зі зброєю і навіть свою охорону попередив, що коли до мене хтось захоче прийти уночі в гості, то стріляю на ураження. Я непроханим гостям не радий», — зізнавався у тому інтерв’ю.

Леонідові Кравчуку двічі робили операцію на серці, у 2017 та 2021 році — ставили стенти, які поновлюють нормальний кровообіг у коронарних артеріях.

«Маємо те, що маємо»

Багато цитат Леоніда Кравчука ставали крилатими. Взагалі, як колишній ідеолог і пропагандист, він не ліз за словом у кишеню і був бажаним учасником політичних шоу та інтерв’ю.

«Маємо те, що маємо», — лише одна із багатьох цитат Леоніда Кравчука, що перетворилася на крилату і навіть стала назвою однієї із його книг.

кравчук

«Знаєте, у чому найбільша проблема нашої влади? Будь-який шмаркач вважає, що якщо він потрапив до парламенту — він вже великий політик», — казав Кравчук у грудні 2008 року, коментуючи політичну ситуацію в країні.

«Тільки мертві і дурні не змінюють своєї точки зору», — так сказав Леонід Кравчук у червні 2009 року, коли його запитували, чому він почав підтримувати доцільність широкої коаліції між партіями Юлії Тимошенко та Віктора Януковича, якщо ще кілька місяців твердив, що це неможливо.

«Цілуйтеся, але не лягайте у ліжко, не йдіть у чужий дім, майте свою квартиру. Ось такою має бути політика», — у серпні 2010 року Леонід Кравчук саме так радив українській владі будувати стосунки із Росією.

Головним досягненням свого життя він завжди називав встановлення незалежності України у 1991 році.

Ось як він говорив про це в інтерв’ю «Голосу Америки» у 2011 році:

«Я зробив для України все, щоб вона стала державою. Я через демократію, через Всеукраїнський референдум, через налагодження стосунків у Європі, у світі, і в тому числі з нашим непростим сусідом — Росією робив усе, щоб Україна стала, і була, і буде — тепер я можу це сказати — незалежною державою. Це реальне досягнення. І це ніхто від мене не може забрати».