Шпитко и

Волонтерство на 7 років за ґратами

Журналіста Євгена Шпитька та підприємця Романа Матиса звинувачують у розкраданні гуманітарки. Що сталося насправді? Розслідування.

Справа Шпитька-Матиса — найгучніший скандал на “ринку” волонтерства. СБУ відрапортувала, що спіймала ділків “на гарячому”, коли вони торгували гуманітаркою. Шпитько каже — замовна справа. Forbes зібрав документи і факти справи та розібрався у схемах сучасного волонтерства. Наразі питань більше до силовиків, ніж до Шпитька

Історія киянки Наталії Слєпцової — типова. До 24 лютого — підприємниця, маркетологиня. Після — волонтерка. Переїхавши до Львова, вона зайнялася забезпеченням місцевого формування Територіальної оборони. “Бої вже йшли, проте амуніції було дуже мало не лише в Нацгвардії та ТРО, а навіть у бійців Збройних сил”, — пригадує Наталія Слєпцова.

За два місяці вона зібрала кошти та придбала 30 бронежилетів, які отримали її знайомі бійці. Людиною, у якої Слєпцова купувала бронежилети, був Євген Шпитько. Вона не єдина. У Шпитька 9 бронежилетів замовив адвокат Дмитро Гадомський, який також є керівником ГО “Спілка мертвих юристів”. “Ми передали бронежилети людям, які перебували на Харківському, Миколаївському напрямках і в Київській області, коли там ще були бої”, — розповідає Гадомський.

І він, і Слєпцова були здивовані, коли прочитали 5 травня у ЗМІ, що Євгена Шпитька та Романа Матиса затримали за підозрою у розкраданні гуманітарки.

6 травня Львівська прокуратура та СБУ, по суті, підтвердили цю новину, розказавши про затримання двох неназваних осіб, яких звинувачують у незаконному використанні гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.  

Під час написання статті автору — журналістці й волонтерці Юлії Бєлінській — вдалося письмово поспілкуватися з Євгеном Шпитьком та іншими особами, що були дотичні до закупівель та отримання військової амуніції. Ані львівська прокуратура, ані СБУ не надали коментарів для цієї статті, посилаючись на таємницю слідства. Тож у статті ми наводимо аргументи звинувачення із публічних оголошень СБУ та прокуратури.

Шпитко=

Пʼять головних претензій прокуратури і відповідей у справі Шпитька

Звинувачення: На Львівщині спецслужба блокувала протиправний механізм незаконного використання гуманітарної допомоги.  Схему організували двоє мешканців регіону. Один із них — президент інвестиційної компанії, а інший є головним редактором інформаційного видання.

Відповідь: Йдеться про колишнього керівника управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації, кандидата в мери Львова Романа Матиса (на фото) і головного редактора видання Mind.ua Євгена Шпитька. 

Матис Роман Львов

Євген Шпитько з початком масштабних воєнних дій евакуював свою дружину і чотирьох дітей з Києва за кордон. А сам оселився у Львові у свого знайомого Романа Матиса. Шпитько каже, що вони разом проводили бізнес-заходи, зокрема влітку 2019 року відбувся Mind Invest Club разом з асоціацією EBA у Львові, де Шпитько і Матис виступали модераторами. 

За словами Шпитька, він продовжував роботу над Mind.ua і паралельно почав займатися постачанням бронежилетів та іншого військового спорядження для ЗСУ і ТРО. Тут їхні інтереси з Матисом збігалися. Останній теж збирав гроші і купував спорядження для ЗСУ. Поспілкуватися з Матисом для цієї статті не вдалося. 

Шпитько стверджує, що вони НЕ співпрацювали з Матисом над проєктами постачання військових товарів. Як друзі і сусіди вони були в курсі, хто чим займається, але до тієї партії бронежилетів, з якою Шпитька затримали 5 травня, Матис жодного стосунку не мав. Шпитька затримали на складі, а Матиса — на своєму авто в геть іншому місці.

Звинувачення: Військове спорядження та іншу гуманітарну допомогу, що призначалася для потреб армії та військових формувань України, вони продавали за чималі гроші.

Відповідь: Товари військового або подвійного призначення не можна було просто так купити в магазині чи в інтернеті. Бронежилети чи каски мають бути сертифіковані і їх можуть продавати в Україні компанії, що мають дозвіл від Державної служби експортного контролю. В Україні такий дозвіл на 10 лютого 2022 року мали 119 державних та приватних підприємств. Серед них державна компанія “Спецтехноекспорт”.

Шпитько розповідає, що коли почав волонтерити, звернувся за порадою до свого близького друга — хрещеного батька своєї доньки — Олега Кончаківського. Він колишній військовий і має бізнес, пов’язаний зі спеціальною підготовкою співробітників служб безпеки. Одна із його компаній “Артан Центр” навчала охоронців НБУ, “Укрзалізниці”, “Муніципальної варти” Львова. Для свого бізнесу Кончаківський вже мав досвід закупівлі бронежилетів. Кончаківський запропонував оформити на Шпитька довіреність, щоб той міг закуповувати бронежилети та шоломи через “Спецтехноекспорт”.

Типовий договір на оптові закупівлі надали юристи “Спецтехноекспорту”, Шпитько його підписав від імені “Артан-Центру”. Згідно з умовами, останній міг купувати у “Спецтехноекспорту” партії бронежилетів та шоломів від 100 штук. Це поширена практика. Підприємець Вадим Задорожний, який у квітні цього року разом з партнерами по консалтинговому бізнесу заснував благодійний фонд “Воля і людяність”, розповів, що вони також знайшли компанію із дозволом від служби експортного контролю і підписали з нею договір на закупівлю військової амуніції. 

Тож Шпитько збирав передзамовлення, щоб оплатити партію.

За його словами, частину вартості партії проплачували волонтери та волонтерські організації, після чого бронежилети йшли адресно за їхньою вказівкою на конкретні підрозділи. Частину купував власним коштом “Артан Центр” і передавав своїм підшефним підрозділам — військовим частинам, в яких служить багато колег Кончаківського. А залишок продавали, в тому числі за готівку, тим людям, що шукали 1—10 одиниць родичам, друзям та знайомим, які вирушали на фронт.

Інформацію підтверджує Наталія Слєпцова. Вона надала копії платежів на “Артан Центр”, переведені з рахунків громадських організацій, фізичних осіб, комерційних компаній на суму понад 1,1 млн грн. Вона стверджує, що всі бронежилети, куплені через Шпитька, були передані тим, для кого були замовлені. “Першу партію він привіз мені на початку березня додому, впритул до комендантської години просто тому, що пообіцяв”, — згадує вона. 

Дмитро Гадомський працював зі Шпитьком за такою самою схемою. Його громадська організація проводила на рахунок “Артан Центру” гроші, які жертвували переважно юристи (“Спілка мертвих юристів” це комьюніті юристів). Бронежилети він отримував у Львові на складі або десь у місті. Документували отримання актами із військовими частинами або окремими військовослужбовцями. Отримати оперативно підпис у командира військової частини під час військових дій — нетривіальне завдання. 

Засновниця благодійного фонду “Україна з тобою” Тетяна Доманова підтвердила замовлення та отримання у Шпитька 70 бронежилетів для ДУК “Правий сектор”. 

Складнощі воєнної бухгалтерії

Звинувачення: Також виявлено, що організатори-мародери вводили в оману керівників однієї з громадських організацій і привласнювали благодійні пожертви, які призначалися для ЗСУ.

Дійсність: “Артан Центр” часто отримував платежі від благодійних та громадських організацій, які не були кінцевими замовниками бронежилетів та іншого. Це пов’язано з особливостями бухгалтерського обліку й оподаткування. Наприклад, серед донорів “Артан Центру” є банк і фінансова компанія. Вони не можуть через свій банківський рахунок провести платіж на купівлю 100 бронежилетів. Тож вони робили благодійний платіж на рахунок громадської організації, яка в свою чергу переказувала кошти на “Артан Центр” для закупівлі спорядження. 

Цю інформацію підтвердив Тарас Котов, директор благодійного фонду “Благодійна Сокира”, через який було перераховано гроші на закупівлю 13 бронежилетів у “Артан-Центр”. “Наш благодійний фонд став як парасолькова організація для здійснення платежів за військову амуніцію від юридичних осіб, які у звичайному житті не займаються купівлею касок та бронежилетів”, — каже він. За таким принципом працювали багато волонтерів. “Розшукували і закуповували “під обстрілами” те, що було нагально потрібно для військових, і всі, з ким ми перетиналися, працювали аналогічно”, — розповідає Дмитро Гадомський.

Видання Lviv.Media, яке першим опублікувало новину про затримання волонтерів ще до офіційних повідомлень прокуратури, написало, що Шпитько і Матис привласнили кошти благодійників, які перераховували гроші на рахунки громадської організації “Юридична сотня”. На своїй сторінці ця громадська організація повідомила, що не мала жодних фінансових розрахунків з “Артан Центром” чи Шпитьком і Матисом. Те саме підтвердив Шпитько. В коментарі Forbes представник “Юридичної сотні” повідомив, що правоохоронні органи заборонили їм спілкуватися з пресою та надавати коментарі до цієї справи.

Звинувачення: Під час обшуків оперативники знайшли склад з великою кількістю військової амуніції — бронежилети, каски та інше спорядження.

Відповідь: Євген Шпитько розповідає, що цей склад з амуніцією належить “Спецтехноекспорту”, з нього відбувалися відвантаження, в тому числі й на “Артан Центр”.

Що сталося 5 травня

Звинувачення: Ділків затримано “на гарячому” згідно зі ст. 201-2, ч. 3 Кримінального кодексу України під час продажу партії військового спорядження на суму 550 000 гривень.

Захист: Шпитько не заперечує, що з деякими замовниками розрахунки проходили за готівку. На продаж ішли бронежилети, які залишилися з оптових партій (як зазначалося вище, щоб закупити мінімальну партію в 100 бронежилетів, Шпитько докладав свої гроші або використовував кошти “Артана”). Після отримання готівки він перераховував кошти на рахунок “Артан Центру”. Як доказ він надав дві платіжки на загальну суму 900 000 грн, зроблені з особистого рахунку на користь “Артан Центру” і оформлені як “безповоротна фінансова допомога”.

Шпитько вважає, що справа була замовна і зрежисована, бо саме цей покупець дуже поспішав, начебто бійці в обід їдуть на схід, тому шоломи і бронежилети потрібні терміново, і наполягав на оплаті готівковою.

“Оскільки я мав довіреність від компанії, я увійшов у положення людини, захотів допомогти та погодився прийняти ці кошти в готівці, щоб потім їх зарахувати на рахунок “Артан Центру” для оплат “Спецтехноекспорту”, — розповідає Шпитько. 

Чи продавав Шпитько це спорядження з націнкою? Очільник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут розповідає, що ціни на бронежилети варіюються від $300 до $3000, а на шоломи від $250 до $1000. 

У партії було 17 бронежилетів IV класу з ізраїльськими керамічними пластинами виробника FMS по 22 000 грн за штуку і 15 кевларових шоломів по 9900 грн. В американському збройному інтернет-магазині BoundTree плити для бронежилетів марки FMS продають в роздріб за $769, що майже збігається з ціною, за якою продавав Шпитько, і вкладається в його свідчення про націнку в 1—4% для покриття адмінвитрат.

Замість вердикту

21 травня президент України заявив, що зараз у Збройних силах України перебуває 700 000 людей. За лічені тижні в Україні виник попит на сотні тисяч одиниць бронежилетів, шоломів, форми, взуття, тактичних аптечок. Держава не спроможна в короткі терміни забезпечити таку кількість військової амуніції. Тисячі волонтерів взялися допомогти. І треба визнати, що далеко не всі вели бездоганний облік і юридичне оформлення надходжень, закупівель, поставок.  

Справа Шпитька на межі — є факти і свідчення, що він допомагав волонтерам швидко купити необхідне військове спорядження, є факти, що він продавав за кеш бронежилети. Останнє теоретично залишає поле для зловживань. Дати остаточну відповідь, чим займався Шпитько, волонтерством, низькомаржинальним бізнесом чи шахрайством, може неупереджене слідство. Але ключове слово — “неупереджене”.  

Наразі слідство над Шпитьком та Матисом триває, їх випустили під заставу 4 млн грн.

Чи будуть правоохоронці розслідувати діяльність колег, якщо ця справа дійсно замовна і сфабрикована, питання риторичне. 

Авторка: Юлія Бєлінська, з 2011 по 2013 роки кореспондент, редактор Forbes Україна, у 2014-му заснувала Retailers Media, з лютого 2022-го — волонтерка ГО Логістичний штаб”.

Disclaimer 

Євген Шпитько з листопада 2013 року протягом декількох років був головним редактором сайту Forbes Україна. Але у теперішньої редакції видання Forbes немає конфлікту інтересів через позитивне ставлення до ексколеги. Радше навпаки. У 2013 році Сергій Курченко — бізнесмен з оточення Віктора Януковича — купив UMH Group, який видавав тоді український Forbes. В жовтні 2013-го операційний контроль над виданнями холдингу перейшов до нових власників. За декілька тижнів у редакції Forbes виник конфлікт з новим менеджментом через те, що останні намагались впровадити цензуру: вимагали не писати про близьке оточення Януковича. Був заблокований вихід статті про тодішнього віце-премʼєр-міністра Сергія Арбузова. Переважна більшість редакції на знак протесту звільнилася з UMH. Євген Шпитько був одним із тих, хто прийшов на місце звільнених журналістів. У 2014 році американський Forbes відкликав ліцензію у Forbes Україна.

Чому ця справа важлива

Справа Шпитька набула великого розголосу. Про його затримання і підозру у “розкраданні гуманітарки” повідомили багато ЗМІ, зокрема найбільше українське онлайн-медіа “Українська правда”.   

Нечистоплотні ділки, що заробляють на гуманітарці, прикриваючись волонтерством, завдають іміджевого удару по всьому волонтерському руху, зменшуючи довіру серед українських та іноземних донорів. У середині травня Forbes писав, що істотно скоротився обсяг ввезення гуманітарної допомоги в Україну з-за кордону.  Тому важливо з’ясувати, Шпитько займався волонтерством чи шахрайством.

Також справа Шпитька ставить багато питань до правоохоронних органів. (Під час підготовки цієї статті багато спікерів відмовилися говорити під своїм ім’ям, бо не хотіли “щоб по них теж пройшлися”).  

Суть діяльності Шпитька

Фактично діяльність Шпитька можна описати як оптові закупівлі військового спорядження під замовлення.  Шпитько збирав замовлення на бронежилети для закупівлі “Артан Центром”, їх оплачували фізичні особи, компанії та ГО; за ці гроші “Артан” купував гуртову партію через державний “Спецтехноекспорт”; доправляв їх замовникам; а залишки продавав у роздріб. 

Чи була ця діяльність прибутковою? Шпитько стверджує, що не отримав жодної винагороди чи зарплати за цю роботу. Роздрібні ціни відрізнялися на 1—4% від закупівельних. Ця різниця — адміністративні витрати “Артан Центру” та покриття логістики. 

Юлія БЄЛІНСЬКА

Forbes-Украина

2

У СБУ розповіли деталі справи, в рамках якої затримано головреда Mind.ua Євгена Шпитка

У СБУ розповіли деталі справи, в рамках якої затримано головреда Mind.ua Євгена Шпитка

Головного редактора Mind.ua Євгена Шпитка та підприємця, ексчиновника Львівської облдержадміністрації Романа Матиса затримали під час продажу партії військової амуніції на 550 тисяч гривень. Про це повідомили в пресслужбі управління СБУ у Львівській області.

За даними слідства, Шпитко та Матис  продавали гуманітарну допомогу і військове спорядженя, а також привласнювали благодійні пожертви.

«Під час санкціонованих слідчих дій встановлено, що зловмисники не лише торгували амуніцією, а й привласнювали пожертви благодійників, які надходили нібито на рахунки громадської організації як допомога для ЗСУ. Далі через банківські відділення і термінали вони виводили кошти з цих рахунків для власного збагачення», – розповіли в СБУ.

Також правоохоронці повідомили, що під час обшуків виявили склад з великою кількістю військової амуніції на мільйони гривень. Наразі перевіряється якість товарів та можливість передати їх українським військовим.

Питання оголошення фігурантам підозри за ч. 3 ст. 201-2 України (незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги) та обрання запобіжного заходу ще вирішується.

3

Резонанс довкола затримання Євгена Шпитка завдає шкоди волонтерському руху – Mind.UA

Редакція сайту Mind.UA, яку очолює нещодавно затриманий Євген Шпитко, пояснила, яка готівка була у нього на час затримання. Нещодавно суд обрав двом фігурантам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави загалому розмірі 4 млн грн., повідомляє сайт Львівської обласної прокуратури.

Як зазначає редакція Mind.UA, після початку великої війни Євген Шпитко був залучений до допомоги ЗСУ на волонтерських засадах та задіяний у постачанні найчастіше бронежилетів та шоломів.

«На момент початку бойових дій, коли потреба в засобах захисту для військових була найвищою, для приватних фізичних осіб було практично неможливо купувати їх напряму невеликими партіями, – йдеться у публікації сайту. – Водночас запити на бронежилети та каски від хлопців, які відправлялись на передову, надходили безперервно.Для оптимізації процедур, оперативного виконання вимог регуляторів та якнайшвидшого постачання бронежилетів безпосередньо до військових частин, була залучена юридична особа – «Артан Центр», яка акумулювала запити від військових, добровольців, волонтерів та приватних осіб. Вона уклала договори із структурами «Укроборонпрому» на оптові партії вказаної номенклатури».

Також редакція подає коментар директора «Артан Центр» Олега Кончаківського, який наголошує, що Євген Шпитко робив особисті закупівлі, щоб не переплачувати за необхідне екіпірування для захисників України та «не ризикувати щодо підробок».

«Зарегульованість та складність екіпірування пересічних громадян, ТРО, конкретних військовослужбовців на тлі розгортання бойових дій змусили шукати можливості, щоб прискорити та спростити процедури. Завдяки формату безповоротної допомоги на суму вартості товару та оптовим контрактам вдалося швидко налагодити адресну передачу якісних бронежилетів людям, які йшли на фронт», – каже Олег Кончаківський.

За його словами, в разі закупівлі напряму фізособами вартість спорядження збільшувалася на 20% (НДС), а також існував ризик купити неякісний або підробний товар. Співпраця з профільною професійною компанією вирішувала ці проблеми, однак оптимальною була закупівля великих партій, а не окремих одиниць, відзначає Mind.UA.

«Товари закуповувалися за кошти замовника. У низці випадків, коли була потрібна передоплата, Євген Шпитко закладав свої власні кошти, які згодом відшкодовувались» , – пише Mind.UA.

«Загалом це усталений зараз формат роботи волонтерських організацій», – пояснює Кончаківський. За його словами, завдяки цьому були екіпіровані сотні людей, які боронять Україну.

Співрозмовник Mind із волонтерських кіл відзначає, що  резонанс, викликаний цією справою, та публікація особистих даних завдали величезної шкоди волонтерському руху, представники якого зараз «завмерли і чекають, до кого прийдуть».

Також редакція звертає увагу на те, що як багатодітний батько Євген Шпитко мав юридичну можливість виїхати за кордон, однак залишився в Україні під час війни та з першого дня допомагав армії. При цьому він виїжджав за кордон у волонтерських справах та повертався знов до України.

Також інтернет-видання звертає увагу на те, що Роман Матис, із яким Євген Шпитько перебував на час затримання, відомий «послідовною критикою керівництва Львівської ОДА (нині – військової адміністрації) та особисто її керівника Максима Козицького». Зіновій Козицький є бенефіцеарним власником видання LvivMedia, представники якого були присутні при затриманні СБУ та першими розповіли про звинувачення на адресу редактора і підприємця.

Тим часом суд обрав запобіжний захід Євгену Шпитку та екс-чиновнику Львівської ОДА Роману Матису. Фігурантів кримінальної справи арештували з правом внесення застави у сумі по 2 млн грн для кожного. 

Нагадаємо, Євгена Шпитка та підприємця, ексчиновника Львівської облдержадміністрації Романа Матиса затримали 5 травня під час продажу партії військової амуніції на 550 тисяч гривень. Про це повідомили в пресслужбі управління СБУ у Львівській області.

За даними слідства, Шпитко та Матис нібито продавали гуманітарну допомогу і військове спорядженя, а також привласнювали благодійні пожертви.

4

06.05.2022

У Львові попереджено розкрадання гуманітарної допомоги на понад півмільйона гривень – затримано групу осіб

За процесуального керівництва прокурорів Львівської обласної прокуратури викрито та затримано двох громадян України за фактом незаконного використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку (ч. 3 ст. 201-2 КК України).

За даними слідства, мешканці Львівщини під час воєнного стану організували незаконну реалізацію військового спорядження, отриманого як гуманітарна допомога за кошти українських благодійників. Окрім того, чоловіки привласнювали добровільні пожертви громадян. Далі через банківські термінали та відділення кошти виводилися з рахунків.

Їх затримали в порядку ст. 208 КПК України під час продажу партії бронежилетів та військових касок для потреб ЗСУ на загальну суму 535 тис грн.

За результатами обшуків у фігурантів виявили та вилучили бронежилети, військові каски, грошові кошти та інші докази.

Слідчі дії тривають, вирішується питання щодо повідомлення затриманим про підозру та обрання їм запобіжних заходів. Встановлюються інші особи, причетні до протиправної діяльності.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими СУ ГУ НП у Львівській області, за матеріалами УСБУ у Львівській області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відділ інформаційної політики Львівської обласної прокуратури

5

07.05.2022

Cуд обрав запобіжний захід чоловікам, підозрюваним у розкраданні гуманітарної допомоги на понад півмільйона гривень

Станом на 7 травня Галицький районний суд м. Львова розглянув клопотання Львівської обласної прокуратури, визнав аргументовані підозри та обрав 2 фігурантам запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави загалом у розмірі 4 млн грн.

Як ми інформували раніше (https://lviv.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=313187) , мешканці Львівщини під час воєнного стану організували незаконну реалізацію військового спорядження, отриманого як гуманітарна допомога за кошти українських благодійників. Окрім того, чоловіки привласнювали добровільні пожертви громадян. Далі через банківські термінали та відділення кошти виводилися з рахунків.

Їх затримали в порядку ст. 208 КПК України під час продажу партії бронежилетів та військових касок для потреб ЗСУ на загальну суму 535 тис грн.

За результатами обшуків у фігурантів виявили та вилучили бронежилети, військові каски, грошові кошти та інші докази.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими СУ ГУ НП у Львівській області, за матеріалами УСБУ у Львівській області.

Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відділ інформаційної політики Львівської обласної прокуратури