война танк РФ -

З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, на тлі колосальних втрат російських танків, журналісти, аналітики, дослідники та просто ентузіасти сперечаються про те, чи закінчилася епоха танків на полі бою. Спробуємо розібратися з цим, а заразом і з’ясувати, чиї танки кращі.

За даними незалежного військового дослідницького блогу Oryx, станом на 28 травня, російська армія втратила не менше 734 танків, з яких понад 410 одиниць знищено. Очевидно, реальні втрати набагато вищі. Причому серед знищених танків не лише досить старі Т-72А/Б/АВ, а й модернізовані, а також більш сучасні — Т-72Б3М, Т-80БВМ та Т-90А.

І причин цьому чимало. Насамперед, це погана підготовка екіпажів. За словами наших танкістів, які допитували полонених, дуже часто росіяни навіть не знали, як правильно користуватись обладнанням танка. Майже завжди порушувалися всілякі інструкції, що існують у російській армії. Абсолютна більшість росіян не мали бойового досвіду, користуючись методичками майже 1960-х років. На цьому тлі наші танкісти, які здебільшого брали участь в боях на Донбасі, виглядали на голову вище і, як правило, у танкових дуелях вигравали всуху (або майже без втрат).

война танк єкипаж

Стан техніки також залишав бажати кращого. За словами полонених, багато танків мали проблеми вже при перетині кордону. Наприклад, Т-72 однієї з рот 90-ї танкової дивізії, що діяла на Чернігівщині, взагалі не мали турельних кулеметів. Абсолютно незрозуміло — їх забули поставити чи щось інше, але факт залишається фактом.

Не варто також забувати, що сучасний танк — це бойова машина, яка залежить від матеріально-технічного забезпечення. А з логістикою у росіян, принаймні на першому етапі, були серйозні проблеми.

І, насамкінець, найголовніший чинник втрат російських танків — висока насиченість нашої армії протитанковими засобами, поставленими західними союзниками. Це ПТРК Javelin, гранатомети NLAW, Panzerfäust-3, Carl Gustaf, M72 LAW, ракети Brimstone. Не варто забувати про вкрай ефективні вітчизняні ПТРК “Стугна”, “Скіф” та “Корсар”, а також ще радянські РПГ-22.

І хоча російські танки мають динамічний захист — “Контакт 1”, “5”, “Кактус”, “Релікт”, а також новітній “Моноліт”, проте всі ці засоби не допомогли проти ракет, випущених з Javelin та NLAW. Ці ПТУР вражають ціль у верхню частину башти, де броня найтонша.

война танк подбит

Ще один недолік, який повною мірою показав себе під час війни в Україні — це крайня вразливість боєкомплекту. В Інтернеті є безліч фотографій підбитих танків російського виробництва, поруч із якими лежить відірвана башта. Це пояснюється особливостями радянської школи танкобудування, де використовується автомат заряджання, а боєприпаси в ньому розташовані каруселлю. При цьому екіпаж сидить просто на автоматі заряджання! Успішне пробиття башти будь-яким протитанковим снарядом дуже часто призводить до детонації боєкомплекту, не залишаючи танкістам жодних шансів на порятунок.

Погіршує ситуацію й спосіб зберігання боєприпасів поза каруселі автомата заряджання. Цей пристрій містить 22 снаряди, а максимальна місткість боєкомплекту Т-72Б (і всіх подальших модифікацій) становить 45 снарядів. Додаткові снаряди зберігаються, в основному, біля моторного відсіку та борту корпусу та, у разі ураження, вибухають найчастіше. Подібний недолік, на жаль, характерний й для танків радянської конструкції, які знаходяться на озброєнні української армії.

Навіщо все це зроблено? Наявність автомата заряджання заощаджує місце всередині радянського танка, дозволяючи прибрати заряджаючого та скоротити чисельність екіпажу до трьох осіб. Все це полегшує конструкцію танка, знижує його профіль, робить менш помітним на місцевості, більш швидкісним та маневреним. Автомат заряджання підвищує скорострільність танка, але водночас може поховати танкістів у разі детонації боєкомплекту.

Західні танки (насамперед, йдеться про M1A2 Abrams, Leopard 2 та Challenger 2) мають іншу конструкцію. Вони не оснащені автоматом заряджання, але в них є заряджаючий. Його присутність потребує додаткового простору усередині танка. Внаслідок цього західні танки мають башту більших розмірів. Це забезпечує підвищений комфорт та кращу захищеність екіпажу. Через більший заброньовий простір ймовірність попадання екіпажу під кумулятивний струмінь ПТУР сильно знижується, а танкісти майже завжди встигають залишити підбиту машину.

У тому ж “Абрамсі” проблема детонації боєкомплекту вирішена за рахунок того, що боєукладка, яка знаходиться в корпусі та у башті, ізольована від екіпажу зсувними броньованими противибуховими дверима. M1A2 SepV3, Leopard 2A7A1 та Challenger 3 не тільки добре броньовані, а й оснащені системою активного захисту Trophy. Ці переваги оплачені великою вагою, більшими розмірами, більшою помітністю на полі бою та меншою скорострільністю, яку може забезпечити людина порівняно з автоматикою.

Найбільш потужним засобом проти ПТУР для танків радянської конструкції могла стати система активного захисту. Але її у Росії просто немає. Так, 17 березня на Сумщині росіяни втратили свій єдиний Т-80УМ2, оснащений системою “Дрозд-2”. А застосування Т-72Б3 із системою “Арена” в Україні не виявлено.

Вважається, що всі недоліки танків серії Т-72/90 усунуті під час реалізації проекту Т-14 “Армата”. Але поки що існує лише пара дослідних зразків цієї машини (фактично макетів), які з 2015 року регулярно катаються на парадах на Красній площі або демонструються на оборонних виставках.

война танк России Полтава

Бойові дії на території України показали, що на тлі західних машин, які не мають проблем із детонацією боєкомплекту, радянська концепція “низькопрофільних танків”, яка не здатна вберегти екіпаж, виглядає програшною. Західні традиції ведення бойових дій ставлять на перше місце збереження життя підготовленого екіпажу. Про підбиту техніку, яку можна або відновити, або побудувати нову, дбають в останню чергу.

Проте в Росії, мабуть, сповідуються протилежні принципи. Але, у будь-якому разі, танки, як засіб збройної боротьби, навряд чи застаріють найближчим часом. Принаймні, доки на полях битв існуватиме необхідність у максимальному поєднанні вогневої потужності, захисту та мобільності.

Михайло ЖИРОХОВ

Апостроф

2

«Танкові провали» РФ в Україні

Як РФ "губили" свої Т-72Б3 та інші "танкові провали" рашистів в Україні

Відомо, що танки ЗС РФ під час російсько-української війни зазнали великих втрат (навіть за даними сайту Oryx на 27 квітня – 571 одиниця). Дані цього сайту (таблиця нижче) також дозволяють визначити, скільки було втрачено танків за типами та кількості, а також чому (знищено, пошкоджено, кинуто та захоплено).

Втрачені танки РФ у війні з Україною

ТипУсьогоЗнищеноПошкодженоКинутоЗахоплено
Т-72Б104546638
Т-72Б3М93403842
Т-72Б392424838
Невідомий7667612
Т-80У632321523
Т-72БМ41214412
Т-80БВ206329
Т-80БВМ184113
Т-90А18549
Т-64БВ14734
Т-72А1468
Т-72АВ8512
Т-80УЕ1413
Т-72БА312
Т-80УК211
Т-80УМ211
Усього5712931449215

Модернізовані 185 Т-72Б3/Б3М – це більшість втрачених танків (32% усіх втрат). З одного боку, такі високі втрати пояснюються тим, що Т-72Б3/Б3М є наймасовішими у війні з Україною. Ними оснащені з’єднання Західного ВО (47-ма ТД, 2-га, 3-тя, 18-та МСД та 138-ма ОМСбр), Південного ВО (20-та, 42-га та 150-та МСД, 205-та ОМСбр, 126-та ОбрБО, 4-та та 7-ма ВБ), Центрального ВО (90-та ТД, 21-ша та 74-та ОМСбр, 201-ша ВБ) та Східного ВО (36-та та 37-ма ОМСбр). а також 7-ма та 76-та ДШД.

Знищений Т-72Б3 ворога з "мангалом", ілюстративне фото з відкритих джерел
Знищений Т-72Б3 ворога з «мангалом», ілюстративне фото з відкритих джерел

Але з іншого боку, російські експерти не можуть пояснити такі втрати Т-72Б3 та особливо Т-72Б3М. Офіційно стверджувалося, що вони мають високу захищеність. Проте знищено та пошкоджено лише 89 Т-72Б3/Б3М (48%), а 96 (52%) кинуто та захоплено! Російські експерти припускають, що причиною цього є страх та невпевненість у живучості танків, їхня технічна недосконалість, недоліки конструкції або низька надійність.

Трофейний Т-72Б3, "укріплений" березовими колодами
Трофейний Т-72Б3, «укріплений» березовими колодами

Але не менш важливою причиною було погане тилове та технічне забезпечення – танки кидалися, якщо у них закінчувалося пальне та через поломки. А пояснити виявлення танків зі спеціально злитим пальним можна лише небажанням воювати.

На другому місці за втратами були 170 немодернізованих Т-72 старих моделей (104 Б, 41 БМ, 14 А, 8 АВ та 3 БА). Це 30% втрачених танків. Ось такими старезними танками воює Росія. Ними оснащені з’єднання Західного ВО (2-га, 3-тя, 144-та МСД), Південного ВО (150-та МСД, 102-га ВБ), Центрального ВО (90-та ТД, 21-ша та 35-та ОМСбр) та Східного ВО (127-ма МСД, 18-та ПулАД, 5-та ОТбр, 60-та та 70-та ОМСбр), а також частини 1-го та 2-го АК ДНР та ЛНР.

Росіяни кинули в бій Т-72 буквально в стані музейних експонатів, фото ілюстративне
Росіяни кинули в бій Т-72 буквально в стані музейних експонатів, фото ілюстративне

Знищено та пошкоджено 98 Т-72 старих моделей (58%), а 72 (42%) кинуто та захоплено. Це можна пояснити більшою надійністю Т-72 старих моделей.

На третьому місці за втратами були 108 Т-80 (63 У, 20 БВ, 18 модернізованих БВМ, 4 УЕ1, 2 командирські УК та 1 експериментальний УМ2). Це 19% втрачених танків. Ними оснащені з’єднання Західного ВО (4-та ТД, 200-та ОМСбр) та Східного ВО (38-ма, 39-та, 57-ма, 64-та та 69-та ОМСбр плюс 40-ва та 155-та ОбрМП) . У т.ч. Т-80У/УЕ1/УК/УМ2 були лише у 4-й ТД, а Т-80БВМ – у 4-й ТД, 64-й та 200-й ОМСбр. Знищено та пошкоджено 40 Т-80 (37%), а 68 (63%) кинуто та захоплено. Це можна пояснити високою витратою пального у Т-80 (воно швидко закінчується) та небажанням екіпажів воювати.

"Зариті" в грунт Т-80У
«Зариті» в грунт Т-80У

На четвертому місці за втратами були 76 танків невідомих типів (13% втрачених танків). Знищено та пошкоджено 73 з них (96%), а 3 (4%) кинуто та захоплено. Мабуть, більшість їх була настільки пошкоджена, що визначити тип було неможливо.

На п’ятому місці за втратами були 18 Т-90А (3% втрачених танків). Ними оснащені з’єднання Західного ВО (2-га МСД, 27-ма ОМСбр) та Південного ВО (19-та, 20-та МСД та 136-та ОМСбр). Причому у 27-й ОМСбр є також танки Т-90М та Т-14, але їх у бій поки що не вводять. Знищено 5 Т-90А (28%), а 13 (72%) кинуто та захоплено. Це можна пояснити лише небажанням екіпажів воювати.

Image 4

На шостому місці за втратами були 14 Т-64БВ (3% втрачених танків). Ними оснащені з’єднання 1-го та 2-го АК ДНР та ЛНР. Знищено та пошкоджено 10 з них (71%), а 4 (29%) захоплено. Вочевидь, їхні екіпажі були краще підготовлені.

Усього ж у ЗС РФ, ДНР та ЛНР із втрачених 571 танка знищено та пошкоджено 307 (54%), а 264 (46%) кинуто та захоплено. І тут цілком підходять висновки, зроблені щодо танків Т-72Б3/Б3М (див. вище).

Для порівняння – ЗСУ за той самий період втратили 139 танків (57 знищено, 1 пошкоджено, 8 кинуто, 73 захоплено). Тобто, ЗСУ втратили вчетверо менше танків, ніж у ЗС РФ, ДНР та ЛНР разом узятих. Знищено та пошкоджено 58 (42%) із 139 втрачених танків ЗСУ, а 81 (58%) кинуто та захоплено.

Image 5

Були втрачені 111 Т-64 (107 БВ, 1 Б1М, 1 БМ, 1 БМ2), 16 Т-72 (1 Т-72, 2 АВ, 6 Б, 7 АМТ), 5 Т-80БВ та 8 танків невідомих типів. Тобто, втрачено лише 10 модернізованих танків (3 Т-64Б1М/БМ-БМ2 та 7 Т-72АМТ) або 7%. Звідси стає зрозуміло, чому 58% українських танків було кинуто та захоплено – більшість серед них складали застарілі, зношені та не модернізовані моделі.

Зношеність та старіння танкового парку ЗСУ – велика їх проблема (як і недостатня кількість танків). Танки потрібні також в обороні, але коли ЗСУ підуть у наступ, щоб звільнити захоплені землі, їм знадобиться багато танків (та БМП), причому ефективніших, ніж російські.

БМП M113А3 перед відправкою в Україну
БМП M113А3 перед відправкою в Україну

Європейські країни НАТО дуже сильно скоротили свої танкові парки, тому тут можуть допомогти лише США. Вони мають 2509 танків Abrams (750 M1A1SA, 1605 M1A2 SEPv2Ю, 154 M1А2C) та 2500 БМП/БРМ М2А2/А3 Bradley. Значна частина їх перебуває на зберіганні. Допомога США танками та БМП буде критично важливою для України.

Юрій БАРАШ, спеціально для Defense Express