Марио Драги, Эмманюэль Макрон и Олаф Шольц слева направо во время поездки в Киев.

У четвер, 16 червня, відбувся довгоочікуваний візит президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі та президента Румунії Клауса Йоханніса в Україну. У Києві вони зустрілися із президентом України Володимиром Зеленським.

Перед поїздкою європейських “важковагиків” існували побоювання, що вони схилятимуть Зеленського до перемир’я з Росією на невигідних Україні умовах. “Апостроф” розбирався, чи сталася “зрада” та які реальні результати приїзду лідерів європейських держав до столиці України.

Зради не сталося?

Кілька днів тому британське видання The Guardian повідомляло, що офіційні представники Єлисейського палацу передали журналістам кілька тез, які пояснюють мету поїздки трьох (без президента Румунії) політиків. Виходячи з цієї інформації, Макрон, Шольц та Драгі планували обговорити із Зеленським прагнення України отримати статус кандидата в члени ЄС та надати сильний знак підтримки напередодні саміту ЄС 23-24 червня, де вирішуватиметься доля набуття Україною кандидатського статусу.

Примітно, що раніше і Шольц, і Макрон, і своїми висловлюваннями та діями щодо російсько-української війни ставали об’єктом критики. Наприклад, німецького канцлера Олафа Шольца критикують за те, що його слова та обіцянки про постачання важкої зброї в Україну розходяться з їхніми реальними обсягами.

Французький президент Еммануель Макрон відзначився слоганом “не принижувати Росію” та регулярно нагадує, що владі України доведеться вести переговори з РФ. Підтримуючи Україну, він при цьому дзвонить Путіну за першої зручної нагоди.

За італійським прем’єром Маріо Драгі менший за негатив, але в травні Італія запропонувала власний план припинення війни в Україні, який був переданий генсеку ООН Антоніу Гутеррішу та країнам G7, викликавши вкрай негативну реакцію Києва. Що ж до лідера Румунії, то його дії навпаки позитивно оцінюються українськими експертами: Будапешт поруч із Варшавою є ключовим союзником Києва у війні з Росією.

Під час візиту лідери європейських держав побували в Ірпені, що вже стало традицією для подібних візитів. Ціль проста: позбавити іноземних колег морального права займатися недоречними проханнями “зберегти обличчя” Путіну. Очевидно, частково саме цим можна пояснити досить конкретні обіцянки Франції щодо постачання зброї, а також відсутність прямих натяків на те, що Києву пропонують новий “Мінськ”.

На думку політичного експерта Євгена Магди, в останній тиждень українське суспільство стало жертвою російської інформаційної спецоперації (ІПСО), під час якої просувалась теза, що лідери європейських країн нібито їдуть до Києва для озвучування ультиматуму Україні — сісти за стіл переговорів із Путіним.

“Я роблю такий висновок щодо ІПСО з кількох причин. По-перше, ця тема крутилася кілька днів, і робилося це досить активно, а по-друге, російські фейкодели — люди не безталанні, і в окремих моментах можуть запускати меседжі, схожі на дійсність, тобто вони робили проекцію попередньої поведінки на нинішню ситуацію. Зокрема йдеться про проекцію поведінки канцлера Шольца на поточну ситуацію”, — вважає експерт.

За його словами, є момент, який допомагає зрозуміти ситуацію із візитом. Йдеться про вищезгадану поїздку в Ірпінь, яка дозволила європейським політикам подивитися на наслідки російських військових злочинів, а українцям ще раз нагадала, що Ірпінь, Буча, Бородянка, Маріуполь та багато інших знищених Росією міст — не повинні повторитися. Тому треба боротися до кінця, і спиратися насамперед на себе.

“У сьогоднішній ситуації мені важко уявити, як Макрон за кілька днів до другого туру виборів до Національних зборів зробив би реверанси на користь Путіна, адже тоді і ліві, і Ле Пен його просто змішали б з французьким вином і проковтнули б без закуски”, — вважає Євген Магда.

Навіщо завітав “квартет”

На цілі візиту європолітиків та пов’язані з ним очікування звертає увагу експерт-міжнародник Олексій Кафтан. За його словами, основних цілей візиту, ймовірно, було більше двох, але до публіки вийшли з озвученням саме двох — висловити підтримку Україні у справі отримання статусу кандидата в члени ЄС та обговорити питання із кризою щодо експорту зерна.

“Я вважаю, що третьою метою візиту було спробувати вмовити Зеленського на якесь мирне врегулювання, як вони це називають. Але я цілком припускаю, що візит до Ірпіня поховав усі ці спроби, ну чи принаймні сподіваюся на це. Єдино обіцяний результат прямо — заява Макрона про те, що Франція поставить Україні 6 додаткових артилерійських установок Caesar калібру 155 мм, але я не впевнений, що цей результат твердий. Важко сказати, чи було рішення щодо Caesar домашньою заготовкою, чи президент Макрон заявив про це під враженням від побаченого в Ірпені. Так чи інакше треба дочекатися результату”, — зазначає експерт.

Дійсно, шість самохідних гармат розробки GIAT Industries — здаються зовсім невеликим числом. Але треба врахувати, що з часу початку їхнього виробництва, тобто з 2007 року, до армії Франції було поставлено лише 72 одиниці. Тобто Франція нам уже передала 12 таких машин, тепер буде ще 6, лише 18, а це вже 25% від їхньої загальної кількості!

Водночас, Олексій Кафтан досить скептично ставиться до заяв гостей з Європи, оскільки те, що українці чули від Олафа Шольца протягом останнього часу, звучало дуже оптимістично, але потім ми дізнавалися про існування якихось “але”. Так вийшло цього разу: ні німецький, ні італійський глави держав не дали жодних конкретних обіцянок, на відміну від Макрона. Мало того — під кінець дня українців окатили “холодним душем”.

Так, Еммануель Макрон повідомив, що союзники з НАТО мають домовленість не передавати Україні штурмові літаки і танки, щоб “не вступати у війну з Росією”.

“Це офіційна позиція партнерів по НАТО, що ми допомагаємо Україні оборонною зброєю, але не вступаємо у війну з Росією. І тому певних видів озброєння, наприклад, штурмові літаки або танки домовлено не постачати. І президент Зеленський в курсі цього”, — сказав французький президент.

Відкрите підтвердження чуток про “танкове ембарго” для України, що курсували раніше, і відмова постачати нам вкрай потрібні ЗСУ бойові літаки — свідчення невтішних тенденцій у владній еліті основних країн Європи, громадяни яких підтримують Україну набагато більше, ніж обрана ними влада.

Ще більше така новина пригнічує на тлі чуток, які долинають із США. Йдеться про те, що за інформацією NBC News, після заяв міністра оборони Остіна та держсекретаря США Блінкена президент США Джо Байден фактично дав їм по руках, висловивши стурбованість тим, що такі коментарі можуть породити нереалістичні очікування та збільшити ризик прямого конфлікту Вашингтона з Москвою.

Утім, повертаючись до знакового візиту європейців до Києва, варто звернути увагу на плюс: лідери ключових країн ЄС заявили, що вони підтримують надання Україні статусу кандидата на членство у Євросоюзі. Але все ж таки основним мотивом приїзду “топів” було зовсім не це.

“Якщо виділити головну реальну причину такого візиту, слід пам’ятати, що у всіх трьох політиків, крім Йоханніса, одна проблема — невтішні результати виборів, або ризиковані очікувані результати виборів. І їх усіх тією чи іншою мірою рятує активна зовнішня політика. Власне, вони цим і займаються”, — резюмує Олексій Кафтан.

Денис ЗАХАРОВ, Костянтин СОБОРНИЙ

Апостроф, 16 червня 2022