У РФ звернулися до досвіду чеченських воєнФото:

У березні 2022 року з’явилася інформація про прибуття російського бронепотяга на тимчасово окупований південь України. Появу бронепотягів фіксували й надалі, викликаючи здивування та численні жарти, мовляв, що роблять ці монстри з минулого у сучасній війні? Насправді приводів для сміху не дуже багато.

Російська армія не просто використовує старі бронепотяги, а й активно будує нові. Виникає питання, «навіщо»?

У більшості людей бронепотяги чітко асоціюються з військовими подіями 1917-1921 років, де вони були ударною силою всіх армій. Певну роль вони зіграли й на полях битв Другої світової війни і навіть під час подальших конфліктів. Зокрема під час війни 1946-1954 років у В’єтнамі. Північні та південні регіони цієї країни з’єднувалися залізницею, через яку здійснювалося постачання французьких гарнізонів. С

аме залізниці стали одним із головних об’єктів нападу в’єтнамських партизанів. Тому французьке військове командування було змушене вирішувати проблему шляхом включення до складу поїздів постачання платформ, озброєних баштами від списаних легких танків.

У Радянському Союзі після Другої світової війни майже всі бронепотяги були зняті з озброєння. Але коли наприкінці 1960-х років почалося радянсько-китайське протистояння, в СРСР було розроблено та швидко впроваджено проект бронепотяга БП-1. Він складався з броньованого тепловоза ТГ-20, броньованого штабного вагона, двох платформ з танками Т-62 або ПТ-76, які на спеціальних апарелях могли спускатися з платформ та діяти вже як рухливі вогневі точки. До складу бронепотяга входила зенітна бронеплатформа із двома спареними 23-мм гарматами. Після завершення конфлікту ці бронепотяги були законсервовані та ще довго стояли на запасних лініях, аж до початку чеченських воєн у РФ.

Характер цих воєн більше нагадував протистояння французів та в’єтнамців. Чеченські повстанці постійно організовували диверсії на залізницях, які залишалися головними транспортними артеріями федеральної армії. Дії партизанів були настільки успішними, що росіяни почали будувати спочатку імпровізовані бронеплатформи для супроводу ешелонів, а потім розконсервували платформи бронепотягів БП-1.

Наприклад, з’явився спецпоїзд «Терек», до складу якого увійшли тепловоз, броньований штабний вагон, зенітна платформа, платформа з танком Т-62 та десантний вагон. Комплектація поїзда постійно змінювалася залежно від потреб та завдань. На Далекому Сході було розконсервовано кілька старих бронепотягів. З їхніх елементів були створені нові спецпоїзди — «Байкал» та «Амур», які досить активно використовуються під час різноманітних навчань, починаючи з 2014 року.

З’явилися бронепотяги й на війні в Україні. На відео, яке було зняте 7 березня в районі Мелітополя (увага, ненормативна лексика), можна побачити російський бронепотяг нової формації. Попереду йде відкрита броньована платформа, за нею тепловоз ТЕМ-2 з броньованою кабіною машиніста (відомий лише один такий тепловоз, який входив до складу спецпоїзда №2 під час другої чеченської війни). Потім йде броньована зенітна платформа від бронепотяга БП-1, а за нею вантажний та пасажирський вагони.

На шостій платформі розміщується техніка під наметом. Ймовірно, це машина з радіостанцією чи РЕБ, які використовувалися під час війни на Кавказі. За ними слідує відкрита бронеплатформа та штабний броньований вагон від ПБ-1. Останнім йде ще один тепловоз. Можна припустити, що завданням цього бронепотяга було прикриття будівництва нової залізничної гілки для налагодження логістики з окупованим Кримом.

Відео з російськими бронепотягами потрапляли до мережі й пізніше. Наприклад, одне з таких було зроблено на початку у квітня у тому ж Мелітополі.

А також 10 червня 2022 року під Куп’янськом (на відео ненормативна лексика).

Здалеку його можна прийняти за БП-1. Однак, якщо придивитися уважно, то виявляється, що це все-таки новий бронепотяг, основою якого є схема БП-1. Попереду йде порожня вантажна платформа (на випадок підриву на міні, щоб основний склад не постраждав), за нею відкрита неброньована платформа з БМП-2, що має аппарель для спуску останньої своїм ходом.

Третьою слідує імпровізована броньована платформа із ЗУ-23-2 та коробкоподібним броньованим укриттям для розрахунку або десанту. У центрі бронепоїзда йде броньований маневрений тепловоз, а за ним – ще один імпровізований бліндований вагон, у стінках якого є горизонтальні амбразури для ведення автоматно-кулеметного вогню, а в середині вагона – десант із великокаліберним кулеметом.

За цим вагоном йде ще один маневрений броньований тепловоз. Сьомою проходить платформа, половину якої займає бліндована коробкоподібна надбудова з амбразурами та десантом, а також ЗУ-23-2. Далі проходить платформа з аппареллю для БМП-2 та відкритим броньованим коробом для живої сили та запасів.

Замикає бронепоїзд ще одна неброньована вантажна платформа. Загалом, вогнева потуга такого бронепоїзда є досить великою. Екіпаж-десант не менше 35-40 осіб, 4 гармати калібру 23 мм, ймовірно, кілька великокаліберних та ручних кулеметів + дві БМП, а це мінімум ще дві 30-мм гармати та кулемети.

Звісно, виникає питання «навіщо?» Відповідь знову криється у слові «партизани». «Друга армія світу», як і 100 років тому, виявилася дуже залежною від залізничних сполучень, без яких неможливо доставити на фронт необхідну кількість боєприпасів та провізії. Тому росіяни не стали вигадувати нічого нового, а скористалися досвідом чеченської війни. Як бачимо, для цього вони не лише задіяли серійний бронепоїзд «Терек», що базувався на Кавказі в Південному військовому окрузі, а й зібрали новий рухомий склад.

У мережі вже з’являлася інформація про атаки на бронепотяги. Проте для українських партизанів та ССО такі бронепоїзди є проблемою, оскільки одним ударом із РПГ чи ПТРК знищити всі платформи та вагони неможливо. Ті, що залишаться, завдаватимуть вогневого ураження, плюс, в дію вступить десант і БМП. Поки що єдиним дієвим способом знищення таких «сталевих монстрів» є авіація та масований удар артилерії. Нічого нового, так було і під час Другої світової війни.

Михайло Жирохов

https://apostrophe.ua/

Теги: УкраїнаРосіяМелітопользалізницяпартизанибронепотяг