У цій статті – детальний аналіз заяв скандального судді, головний висновок з якого наступний: в розслідуванні  наведена достовірна інформація: український суддя Богдан Львов має громадянство РФ та свідомо ним користувався.

15 вересня журналісти-розслідувачі «Схем» (Радіо Свобода) опублікували розслідування «Український суддя з російським паспортом», в якому навели численні докази з низки джерел та баз даних, в тому числі публічних, що голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році оновив паспорт після досягнення 45-річчя.

Журналісти встановили, що в день підпису заяви про отримання паспорту, оформленої від його імені, він перебував у Москві. Саме за російським паспортом Богдана Львова проводились операції з незадекларованою нерухомістю його родини в Москві, йшлося в розслідуванні з посиланням на історичні витяги з реєстру нерухомості РФ. В день оформлення цієї угоди він також приїжджав до російської столиці потягом з Києва. Його дружина, яка народилась в Москві, також має громадянство РФ.

У коментарі журналістам до виходу розслідування сам суддя заперечив, що має російське громадянство, але не надав документальних підтверджень своїх слів. Також під час інтерв’ю він не зміг прокоментувати по суті операції з незадекларованою московською нерухомістю своєї родини, заявивши, що йому потрібен час, щоб згадати про це. 19 вересня Національне антикорупційне бюро зареєструвало кримінальне провадження за фактом недекларування суддею Львовом московської нерухомості своєї родини.

Ще до виходу розслідування в Службі безпеки України підтвердили «Схемам», що мають інформацію, яка може свідчити про наявність у судді Богдана Львова громадянства Російської Федерації. Після виходу розслідування в СБУ публічно результати своєї офіційної перевірки не коментували, але, за даними «Схем» з декількох державних органів, СБУ підтвердила факт російського громадянства РФ у судді.

Публічний прояв цього полягав у тому, що СБУ позбавило суддю доступу до державної таємниці, що офіційно підтверджують і в Службі безпеки на запит Радіо Свобода, і у Верховному суді.

Непублічний прояв полягав у скеруванні СБУ результатів перевірки до декількох державних органів, у тому числі до Офісу президента, який 16 вересня кілька профільних громадських організацій закликали припинити українське громадянство судді. На Банковій наразі публічно не реагували на цей заклик.

Згідно з Конституцією України, набуття суддею громадянства іншої країни – це пряма підстава для припинення його повноважень. Але Вища рада правосуддя, яка могла би винести таке рішення, наразі заблокована і не працює. А судді Касаційного господарського суду наразі не зібрали необхідної кількості голосів, щоб відсторонити Львова з адміністративної посади керівника суду.

Тож, попри викриття його російського громадянства, суддя Львов ходить на роботу, керує судом та 27 вересня особисто проводив судове засідання.

26 та 28 вересня він опублікував два пости у фейсбуці, в яких вчергове заявив, що розслідування журналістів «Схем» – «фейк».

У цій статті – детальний аналіз заяв судді, головний висновок з якого наступний: в розслідуванні «Схем» наведена достовірна інформація: український суддя Богдан Львов має громадянство РФ та свідомо ним користувався.

Реакція Львова

Наступного дня після виходу розслідування, 16 вересня, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов у дописі в мережі Фейсбук повторив тези з інтерв’ю «Схемам»: заперечив, що має російський паспорт, і заявив, що поширена журналістами інформація «не відповідає дійсності». Суддя написав заяву до Державного бюро розслідувань, в якій поскаржився на журналістів. На його думку, поширення такої інформації про нього «спрямоване на вивільнення посади голови суду (примусово чи за власним бажанням), що має полегшити вплив на результати розгляду господарських спорів з боку зацікавлених осіб».

Ще один орган, куди Львов поскаржився після публікації розслідування, – Служба безпеки України. В своїй заяві Львов попросив розпочати кримінальне провадження за статтею 109 Кримінального кодексу («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади»).

На відміну від заяви до Державного бюро розслідувань, у свій заяві до СБУ від 16 вересня суддя вже визнав, що офіційні органи РФ обліковують дані про його російське громадянство, але стверджує, що ці записи були зроблені «з метою його дискредитації».

Розбір аргументів судді: «Загадкова» форма 1П

Через майже два тижні після виходу розслідування, 26 вересня, суддя Богдан Львов на своїй сторінці у фейсбуці заявив, що розслідування «Схем» – це фейк, оскільки форма заяви громадянина на заміну паспорта громадянина РФ, датована жовтнем 2012 року, на яку посилаються журналісти у своєму розслідуванні, була начебто затверджена лише у листопаді 2012 року – на місяць пізніше, ніж її заповнив Львов. «Тобто, простими словами: на момент нібито заповнення цієї форми самої форми ще не існувало в природі», – резюмує суддя.

Чи це справді так?

Богдан Львов апелює до наказу Федеральної міграційної служби Російської Федерації №391 від 30 листопада 2012 року, якою була затверджена Форма 1П, необхідна для отримання або заміни паспорта РФ. На його думку, зразок цієї форми збігається з документом, оприлюдненим журналістами.

Натомість форма, оприлюднена в розслідуванні «Схем», відрізняється від форми нового зразка листопада 2012 року, на яку посилається суддя Львов.

По-перше, в пункті 5 форми, затвердженої новим наказом ФМС 2012 року, має бути наявна графа «дата народження». Її в оприлюдненому «Схемами» документі немає, натомість таке формулювання є у формі зразка 2009 року, яка була в обігу на момент заповнення суддею цієї заяви.

Порівняння форми 1П Богдана Львова та зразка, який був затверджений новим наказом ФМС у листопаді 2012 року

Порівняння форми 1П Богдана Львова та зразка, який був затверджений новим наказом ФМС у листопаді 2012 року

По-друге, в пункті 8 форми, затвердженої наказом ФМС 2012 року, зазначене таке формулювання: «Состоял ли ранее в ином гражданстве, основание приобретения гражданства Российской Федерации».

В опублікованій «Схемами» формі формулювання інше: «Состоял ли ранее в иностранном гражданстве и когда был принят в российское гражданство», яке збігається з формулюванням форми зразка 2009 року, затвердженої ФМС, яка була в офіційному обігу на момент заповнення її суддею.

Зразок форми 1П 2009 року

Зразок форми 1П 2009 року

Тобто форма більше схожа на нормативи 2009 року, аніж на пізній норматив 2012 року. І хоч в одному пункті (пункті номер 7) вона відрізняється від того, який офіційно доданий до опублікованого наказу 2009 року Федеральної міграційної служби, але є численні публічні докази, що на той період різними відділами використовувались різні форми з різним виглядом пункту номер 7, в тому числі точно така, яку наводять «Схеми». Тобто ця форма вже декілька років була в практичному обігу станом на жовтень 2012 року.

Наприклад, на загальнодоступному ресурсі «Электронная Москва», де оприлюднюються юридичні нормативи Москви, журналісти віднайшли зразок форми на отримання (заміну) паспорта РФ, датовану квітнем 2010 року, яка за змістом та формою повністю відповідає тій, що була оприлюднена журналістами. Тобто вона була в активному обігу на той час.

Порівняння форми 1П Богдана Львова та зразка квітня 2010 року, опублікованого на ресурсі «Электронная Москва»

Порівняння форми 1П Богдана Львова та зразка квітня 2010 року, опублікованого на ресурсі «Электронная Москва»

Журналісти також звертають увагу на інформацію з іншого профільного російського сайту – «Паспортист», який публікує зразки необхідних документів для отримання паспорта громадянина РФ. Вебархів сторінки містить зразок заяви на отримання паспорта доступної на момент травня 2012 року, яка графічно та за формою та змістом ідентична до тієї, що була оприлюднена «Схемами».

Порівняння форми 1П Богдана Львова та зразка травня 2012 року, опублікованого на ресурсі passportist.ru

Порівняння форми 1П Богдана Львова та зразка травня 2012 року, опублікованого на ресурсі passportist.ru

Подібних висновків дійшли і фахівці юридичної спільноти DeadLawyersSociety.

Журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв у коментарі Радіо Свобода також підтверджує, що форма саме такого вигляду, як опублікували «Схеми», вже використовувалась у той час.

«Я бачив таку форму, як ви наводите, в обігу і раніше 2012 року», – каже Грозєв.

Тож заява судді, що журналісти опублікували документ, датований жовтнем 2012 року, у формі, яка була затверджена пізніше і увійшла в обіг лише у 2013 році, не знаходить свої підтвердження.

Таємниця «8»

Натомість форма 1П за підписом судді Богдана Львова від 2012 року насправді мала іншу таємничу нестиковку, розв’язання якої зрештою вивело журналістів на нове відкриття та допомогло додатково пересвідчитись в її справжності.

У цій анкеті про отримання паспорта, його номер вписаний від руки з помилкою в одній цифрі. Номер паспорта Львова по всіх реєстрах такий: РФ 4512 799636. А у цій формі вгорі номер закінчується на 8.

«Свідомо чи ні, у цю форму внесли іншу останню цифру номера паспорта, який присвоюється Львову за його заявою. Зрештою, це не вплинуло ні на що, окрім того, що нам довелось дуже довго шукати цю форму – не розуміючи до кінця, чому її не було в електронному витягу з системи «Роспаспорт», вона не підтягувалась до його основного досьє. В переддень виходу матеріалу нам вдалось її витягти лише з архіву», – розповідає авторка «Схем» Наталка Седлецька.

«Але коли ми звернули увагу, що у ній від руки внесена інша остання цифра – все стало на свої місця. Ми взяли досьє на людину, номер паспорта якої закінчується на 8. І вуаля – форма 1П від 2012 року Богдана Львова потрапила в електронне досьє іншої людини – жінки, яка отримувала паспорт в тому ж відділенні в Москві. Свідомо це трапилось чи ні – але ця помилка в цифрі добряче «заховала» цей документ, який ми, втім, виходить, дістали вже двома способами. У мене немає сумнівів, що він автентичний», – розповідає Седлецька.

Форма 1П від 2012 року Богдана Львова потрапила в електронне досьє іншої людини

Форма 1П від 2012 року Богдана Львова потрапила в електронне досьє іншої людини

Журналіст-розслідувач Bellingcat Христо Грозєв, який має багаторічний досвід подібних розслідувань, у коментарі Радіо Свобода розповів, що він у своїй практиці теж зустрічав випадки, коли заява на видачу паспорта, написана від руки, містила одну помилку в цифрі, і через це потрапляла в досьє іншої людини.

«Я саме таке зустрічав раніше. Був випадок, з яким я мав справу, коли це була свідома спроба заховати рукописний документ», – каже Грозєв.

Перший паспорт від 1999 року

28 вересня суддя Богдан Львов продовжив наполягати, що розслідування «Схем» – «чистий фейк», і цього разу поставив під сумнів отримання і першого паспорта РФ (тобто, власне, вступу в громадянство РФ) наприкінці 90-х років.

Йдеться про вже анульований за давністю, його попередній паспорт – за номером 4598 589684.

Аргумент судді полягає в наступному – в електронному досьє судді з автоматизованої системи «Роспаспорт» цей документ з цим номером спершу наводиться як присвоєний за іншою датою – ще у 1998 році. Хоча нижче – фотографія письмової форми заяви на отримання паспорта за цим номером – від 1999 року. Чи спростовує ця розбіжність усе розслідування?

«Ми одразу відкинули цю розбіжність як взагалі несуттєву та суто технічну – старі паспортні справи 90-х довгий час взагалі не були оцифровані. Ми стверджуємо, що правильна дата видачі першого паспорта громадянина РФ Богдана Львова – це 22 липня 1999 року. Оскільки, по-перше, у багатьох базах та реєстрах, зокрема, нерухомості, перший паспорт Богдана Львова «світиться» як виданий саме в липні 1999 року – очевидно, при внесенні цих даних, наприклад, при оформленні права співвласності на квартиру мали справу з оригінальним документом, власне, з фізичним паспортом або його копією.

А по-друге, це повністю збігається з логікою письмової форми-анкети 1П, з якої бачимо: заява на оформлення громадянства датована 29.06.1999 року, дата присвоєння паспорта 22.07.1999, і, нарешті, через місяць, 24 серпня 1999 року, заявник Львов ставить підпис про його фізичне отримання», – розповідає авторка «Схем» Наталка Седлецька.

Ось ця форма:

Саме за цим старим паспортом, саме від 27 липня 1999 року, Богдан Львов роками фігурував у численних російських реєстрах та базах даних, як співвласник квартири на Ленінградському шосе, частки в якій позбувся на користь дружини 18 червня 2012 року. Наприклад, в старій базі нерухомості Москви, вивантаженій багато років тому.

А це, наприклад, історичний витяг в загального реєстру нерухомості всієї Росії, в якому ще й деталізується підстава виходу Львова з права власності – договір дарування частки квартири його дружині, дата реєстрації правочину – 18 червня 2012 року. Дата укладання договору – 7 червня (з іншої бази – перетину кордону журналісти фіксують його перебування в Москві в цей день).

Правочин проведено громадянином Російської Федерації Богданом Юрійовичем Львовом, уродженцем Запоріжжя, за паспортом РФ 4598589684, дата видачі паспорта – 22 липня 1999 року.

Витяг в реєстру нерухомості Росії, в якому деталізується підстава виходу Львова з права власності

Витяг в реєстру нерухомості Росії, в якому деталізується підстава виходу Львова з права власності

Щоб глибше поринути у логіку перехресної перевірки фактів та документів розслідувачами «Схем» та взагалі краще зрозуміти історію зв’язків українського судді з Росією, варто згадати, ким він був та чим займався на зламі 1980-90-х років.

Контекст зв’язків українського судді з Росією

В часи СРСР уродженець міста Запоріжжя Богдан Львов навчався у Москві у військовому вищому навчальному закладі. Він – випускник Червонопрапорного військового інституту Міністерства оборони СРСР, закінчив його із відзнакою у 1989 році. Це – публічна інформація, наведена, в тому числі, у досьє Львова як кандидата на посаду у Верховний суд.

Диплом Богдана Львова з Червонопрапорного військового інституту Міністерства оборони СРСР

Диплом Богдана Львова з Червонопрапорного військового інституту Міністерства оборони СРСР

У Москві він познайомився зі своєю майбутньої дружиною, москвичкою, громадянкою РФ Інною Ровдо. Перевірка з декількох різних джерел, баз даних, в тому числі офіційних, вказує на те, що Інна Ровдо (Львова) досі має громадянство РФ.

Богдан Львов протягом багатьох років у 90-х (і пізніше) мав московську «прописку» – у тій самій квартирі на Ленінградському шосе – разом з дружиною, тещею та донькою Анною (яка теж з народження і досі – громадянка РФ).

Але на початку 90-х Богдан Львов ще не мав російського громадянства. Тому в записах тих років можна побачити згадку про його інший документ: посвідчення військовослужбовця за номером ВП № 081959.

Наприклад, одна зі старих баз даних – нерухомості Москви станом на 1998 рік – підтягує дані про те, що саме за цим документом у той період Львов був зареєстрований в квартирі на Ленінградському шосе.

Богдан Львов був зареєстрований у московській квартирі за посвідченням військовослужбовця за номером ВП № 081959

Богдан Львов був зареєстрований у московській квартирі за посвідченням військовослужбовця за номером ВП № 081959

Це посвідчення військовослужбовця Львов отримав при випуску з військового інституту в Москві у 1989 році. Навчання там суддя підтверджує.

Саме це посвідчення, за таким же номером, бачимо як підставу набуття громадянства у 1999 році:

«Прошу выдать паспорт в связи с обменом справки на паспорт. Справка номер 37 от 13.06.89 года, Военный краснознаменный институт, удостоверение личности ВП №081959 выдано Военным институтом 30.06.89 года».

При цьому у 1999 році Львов Богдан Юрійович, набуваючи громадянство Російської Федерації, в обмін на своє старе посвідчення військовослужбовця радянського зразка – вже 6 років працював військовим суддею в Україні – у військовому трибуналі Київського гарнізону, потім – у військовому суді Центрального регіону України.

Спростування яких ключових висновків розслідування «Схем» не зміг навести суддя Львов?

Перший: станом на вересень 2022 року український суддя Верховного суду, який очолює Касаційний господарський суд, Богдан Юрійович Львов є громадянином Російської Федерації.

Окрім усіх опублікованих розслідувачами документів, вже знаючи номер його російського паспорта, цей факт може перевірити будь-хто – в актуальних публічних офіційних реєстрах РФ.

«Схеми» наводять інструкцію, як це зробити:

  • Перший реєстр: сайт МВД РФ (працює з російським VPN): http://сервисы.гувм.мвд.рф/info-service.htm?sid=2000
  • Тут треба ввести серію паспорта – перші чотири цифри: 4512
  • Потім ввести номер паспорта – останні 6 цифр: 799636

Таким чином офіційний реєстр видає інформацію, що паспорт серед недійсних не значиться (тобто він є дійсним).

  • Друге актуальне офіційне джерело: сайт Податкової служби РФ – https://service.nalog.ru/inn.do
  • Це найбільш комплексна перевірка, адже тут для підтвердження треба правильно заповнити усі чотири поля: окрім серії та номера паспорта, ввести ПІБ (Богдан Юрьевич Львов) та дату народження: 28.09.1967.

Заповнивши ці поля на офіційному сайті податкових органів РФ, система видає результат, не лише про те, що що це дійсний паспорт, а й про актуальний російський податковий номер Богдана Львова.

Другий висновок, спростування якого не може навести Львов: суддя свідомо використовував свої російські документи. «Схеми» наводять докази, що Богдан Львов раніше реєстрував право власності на квартиру в Москві за своїм російським паспортом та дарував частину квартири своїй дружині саме за російським паспортом. Це зафіксовано як у історичному витягу з «Росреєстру», так і у всіх старих «злитих» базах, якими для перехресної перевірки користуються журналісти-розслідувачі і в які неможливо внести дані «заднім числом».

Все це складається в одну неспростовну картину, каже Христо Грозєв, журналіст-розслідувач Bellingcat, який проаналізував справу українського судді Львова:

«Я бачу, що Львов задовго до вашого розслідування вже був у російських базах із кількома російськими паспортами. При цьому ці бази не з’явилися зараз, не з’явилися торік, а були вивантажені ще 5-6-10 років тому. Тому я виключаю варіант, що йому або недавно надали російське громадянство, або він про нього не знав. Ми перевірили, я думаю ви теж перевірили – його паспорт не вважається анульованим у публічній базі недійсних паспортів. Отож ці два методи перевірки для мене доводять, що в нього дійсний паспорт РФ», – зазначив Грозєв.

Журналіст-розслідувач «Настоящего времени» Андрій Сошніков поділяє цю думку.

«Чи міг Львов потрапити в офіційні російські бази всупереч своєму бажанню? Виходячи з форм, заповнених Львовом в паспортному столі в 1999 та 2012 роках, – не міг. Форми заповнені від руки, на них видно підпис Львова. Та головне – номери його паспортів, один із яких досі дійсний, можна знайти в базах даних нерухомості, які давно опинилися в мережі – у Львова була квартира в Москві. Ці бази гуляють по мережі вже багато років, і замінити в них щось після публікації неможливо», – зазначив розслідувач.

Реакція влади

Ще до виходу розслідування «Схем» у Службі безпеки України підтвердили журналістам, що мають дані, які вказують про наявність у судді Львова громадянства Російської Федерації та проводять перевірку цих даних.

Після виходу розслідування в СБУ публічно не коментують, чи завершена перевірка. Однак публічно відомо про те, що СБУ скасувала судді Богдану Львову допуск до державної таємниці. Це також офіційно підтверджували у повідомленні Верховного суду.

Як дізнались «Схеми» з декількох джерел, низка органів влади, включно з Офісом президента, отримали ствердну відповідь з СБУ – український суддя Богдан Львов таки має громадянство РФ. У Зеленського поки ніяк публічно не прокоментували ці факти.

Відповідно до Конституції України, суддя припиняє повноваження в разі набуття громадянства іншої країни. Таке рішення могла би винести Вища рада правосуддя – орган, на який покладено обов’язок ухвалювати кадрові рішення щодо судей.

Але робота Вищої Ради правосуддя заблокована з лютого цього року через відсутність кворуму для ухвалення подібних рішень. У своїй заяві ВРП висловила стурбованість «неможливістю ухвалювати рішення в критичних ситуаціях в обставинах, які склались у час війни перед судовою системою».

Тому суддя Львов з громадянством країни-агресора продовжує проводити судові засідання. Наприклад, 27 вересня слухав справу за позовом Національного банку України.

27 вересня Богдан Львов слухав справу за позовом Національного банку України

27 вересня Богдан Львов слухав справу за позовом Національного банку України

Станом на 29 вересня він залишається не лише у статусі судді, але й у статусі голови Касаційного господарського суду в складі Верховного суду – це адміністративна посада, на яку він призначений зборами суддів цього суду, і в повноваженнях зборів – його звільнення з цієї посади. Але вже двічі не вдавалось винести це питання на розгляд зборів суддів Касаційного господарського суду.

Після публікації розслідування у НАБУ відкрили кримінальне провадження за фактами ймовірного недекларування квартири суддею за за ч.1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України – «умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації». Журналістів «Схем» викликали на допит у цьому провадженні як свідків.

Про те, як суддя намагається зберегти посаду та хто йому в цьому може сприяти, Радіо Свобода готує окремий матеріал.

Джерело: Схеми: корупція в деталях

 Без рубрики  Метки: голова Касаційного господарського судугромадянин Російської Федераціїз Верховного судуз громадянством РФрозслідуваннясуддя Богдан Львовуродженець міста Запоріжжя