 | tolmachev19595670 к записи Владимир Горбулин: Украина уже… |
| Александр Клинцов к записи Керчь бандитская: банда Л… | |
 | Bill Yinson к записи Доллар Николая Рериха. 1-долла… |
 | Torontaika к записи В Баренцовом море во время што… |
| Torontaika к записи Там же ж наші дітки вчаться! К… |
| Torontaika к записи Двічі в одну воду: як «слуги»… |
 | Vytas57 к записи ПИР ВО ВРЕМЯ ЧУМЫ. Почему укра… |
 | QubitTech к записи ОТКАТЫ И ЗАКАТЫ. «Египетс… |
 | nicemama к записи ДЕД, ВНУК И РОТАЦИЯ КАДРОВ. Ак… |
| nicemama к записи Тайные и не тайные подземные г… |
| nicemama к записи Самые интересные лифты мира. С… |
 | Volodymyr к записи «Бутылочное дерево»… |
| nicemama к записи Разговор премьера с мужиком. А… |
 | Артур Орлов к записи В деле Манафорта запахло Рыбак… |
 | Ростислав Денисов к записи ВИЗАВИ. Юлия Тимошенко —… |
Posted by operkor на 8 сентября, 2018
В «Словнику української мови» (том 4, Київ, 1973р., стор.671) слово «мемуари» пояснюється так: «Літературний твір у формі записок, написаний від першої особи – учасника або свідка відображених у ньому подій». Тобто, мемуарист розповідає про події, які з ним відбувалися або свідчить, що він бачив або відчував, коли знаходився серед тих чи інших подій. Тому з великим інтересом прочитав «Мемуари професора» Григорія Гончарука, Читать далее…
Posted in Авторские записки | Отмечено: Григорій Гончарук, Мемуари професора, Рецензія Віталія Шевченка, історичний факультет Одеського університету | Leave a Comment »
Для отправки комментария необходимо войти на сайт.