Останнім часом Національна аграрна академія наук України опинилася у центрі уваги як потенційно корумпована структура. У розпорядженні УНН є документи, що свідчать про використання сільськогосподарських підприємств НААН у якості «технічних прокладок», а їх земель – у схемах прихованої оренди.
Мова про Державне підприємство «Дослідне господарство «Іскра» та Державне підприємство «Дослідне господарство «Надія» – обидва належать до Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України. Основним видом діяльності обох підприємств є вирощування зернових культур, обидва роками нібито обробляли тисячі гектарів орних земель – одначе куди їх це привело?
Збитковість і заборгованість
Відкрита інформація свідчить про старт процедури банкрутства та відкриття ліквідаційної процедури щодо ДП «Іскра». Все рухоме майно підприємства арештоване, відповідно до виконавчих проваджень у 2017-2023 рр. До речі, у власності підприємства 17 транспортних засобів, серед яких самоскиди, легкові авто, цистерни, причепи і жодного комбайна. Частина техніки з минулого століття, наприклад, самоскид 1986 року. Компанія є боржником, відповідно до 15-ти виконавчих проваджень.
Подібна ситуація і з ДП «Надія». Хоча це підприємство, відповідно до останньої наявної у відкритих джерелах інформації, не розпочинало процедуру банкрутства. На початок 2022 року підприємство мало понад 1,2 млн грн заборгованості по податках. Все рухоме майно підприємства також арештоване – за підприємством закріплено 19 транспортних засобів, серед яких, зокрема, причіп 1967 року. Також, відповідно до виконавчих проваджень 2023-2024 рр., арештовано врожай соняшнику 2023 року, насіння пшениці «еліта» 21,1 т. Компанія також вказана боржником за 10 виконавчими провадженнями.
Результати аналізу публічних фінансів підприємств свідчать про недостатній показник поточної ліквідності, високий рівень дебіторської заборгованості, збитковість.
● Ліквідність та платоспроможність підприємств
«Іскра» має недостатній показник поточної ліквідності (відношення короткострокових активів до поточних зобов’язань), коефіцієнт поточної ліквідності у 2022-2023 роках знаходився на рівні 0,76-0,68 відповідно при нормі 2. У «Надії» ситуацію можна охарактеризувати як катастрофічну – її показник поточної ліквідності на рівні 0,3.
Така ситуація свідчить про ймовірні проблеми підприємств при здійсненні розрахунків по короткостроковим зобов’язанням із контрагентами.
● Ефективність використання активів компаній
ДП «Іскра» має надмірно високий показник дебіторської заборгованості за реалізовані товари, роботи, послуги – 10,1 та 20,9 млн грн у 2022 та 2023 роках відповідно. Дані об’єми дебіторської заборгованості майже дорівнюють обсягам річної виручки – 13,9 та 23,3 млн грн у 22-23 роках відповідно. Це свідчить про те, що компанія продає майже всю свою продукцію у борг та не отримує натомість реальних живих грошей за неї. Загалом публічні фінанси обох підприємств свідчать про вкрай неефективне управління активами.
● Рентабельність підприємств
Судячи із фінансової звітності, «Іскра» є глибоко збитковим підприємством. Зокрема у 2022 році підприємство мало збиток від операційної діяльності загалом на суму 2,6 млн грн, а у 2023 році – 1,3 млн грн. Тобто дохід від реалізації навіть не перекривав собівартості реалізованої продукції. Чистий збиток компанії за 22 -23 рр. становить 5,7 та 4,6 млн грн відповідно, що майже дорівнює розміру статутного капіталу компанії (6,4 млн грн). Загальний обсяг накопичених збитків компанії за весь період функціонування становить 14,7 млн грн, що значно більше статутного капіталу.
Аналіз публічних фінансів «Надії» також свідчить про збитковість підприємства. Зокрема у 22 та 23 рр. компанія мала збиток від операційної діяльності на рівні 5,7 млн грн та 4,6 млн грн відповідно. Дохід так само, як і в «Іскри», не перекривав собівартості реалізованої продукції. Чистий збиток компанії за 22-23 рр. становить 10 та 9,9 млн грн відповідно, що перевищує розмір статутного капіталу компанії (9,8 млн грн). Загальний обсяг накопичених збитків компанії за весь період функціонування становить 37,9 млн грн, що в декілька разів більше статутного капіталу.
Цікаво, що обидва підприємства регулярно дофінансовуються засновником, тобто НААН, а «Іскра», яку вже передано Фонду держмайна, тепер отримує кошти від ФДМУ.
Крім того, публічні фінанси свідчать про надмірну зношеність основних засобів підприємств, оновлення яких не відбувається. Також, ймовірно, йде мова про переоціненість нематеріальних активів, балансова вартість яких завищена.
До речі, обидва підприємства вже програвали суди з податковою на стягнення мільйонної заборгованості за податками. Крім того, «Іскра», станом на лютий цього року, була боржником із виплати заробітної плати на суму понад 830 тисяч гривень. Навряд чи ситуація з того часу змінилася.
Тож виникає питання щодо обробітку земель – чи не йдеться про приховану оренду земель. Однак, до цього ми ще повернемось.
У розпорядженні УНН є документи, які засвідчують, що попри плачевну ситуацію ДП проводили активні дії з купівлі-продажу товарів та послуг, однак, ці операції теж демонструють багато цікавого.
«Іскра»
Поточна операційна діяльність «Іскри» у період 2019 – 23 рр. демонструє присутність контрагентів, які одночасно були постачальниками та покупцями продукції компанії:
— ТОВ «Альянс»
— СТОВ «БАТЬКІВЩИНА»
— ТОВ «Млин-2018»
— ФГ «УКР-АГРО-СВІТ»
Зокрема у 2020-2021 роках компанія придбала у ТОВ «Альянс» послуг із вирощування сільськогосподарської продукції на загальну суму 25,3 млн грн і в ті самі роки провела реалізацію на ТОВ «Альянс» продукції (гречка, кукурудза, соняшник, ячмінь) на суму 34,9 млн грн.
Аналогічна ситуація із СТОВ «БАТЬКІВЩИНА», в якого в 2019-2020 роках компанія придбала товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 9,7 млн грн і в ті ж роки здійснила реалізацію «БАТЬКІВЩИНІ» продукції на суму 20,7 млн грн, в основному реалізація посівів кукурудзи.
ТОВ «Млин-2018» та ФГ «УКР-АГРО-СВІТ» працюють по аналогічному принципу – вони є одночасно основними постачальниками та покупцями продукції ДП «ДГ «ІСКРА» ІСГ ПС НААН.
Зважаючи на стабільно глибоку збиткову діяльність ДП «ІСКРА» такі операції вірогідно свідчать про те, що підприємство використовується як «технічна прокладка» діяльності згаданих вище компаній. І така схема роботи призводить до того, що ДП «ІСКРА» накопичує збитки, таким чином здійснюючи трансфер свого потенційного прибутку на ті підприємства, що використовують її як «технічну прокладку» у своїй діяльності.
«Надія»
Серед контрагентів «Надії» ми зустрічаємо все теж СТОВ «БАТЬКІВЩИНА».
Зокрема у 2019-2020 роках компанія придбала у СТОВ «Батьківщина» послуг, добрив, насіння, засобів захисту рослин на загальну суму 24,5 млн грн і в ті самі роки провела реалізацію на «Батьківщину» продукції, в основному незавершене виробництво кукурудзи (тобто посіви) на суму 21,9 млн грн.
Аналогічна ситуація у «Надії» з фермерським господарством «Кириченко М» (тепер «Агро-Борова»), в якого в 2022-2023 роках компанія придбала різних товарів та послуг на загальну суму 21,9 млн грн і в ті ж роки здійснила реалізацію на ФГ «Кириченко М» на суму 16,1 млн грн, в основному реалізація посівів соняшнику врожаю 2022 року.
Загалом картинка аналогічна до того, що демонструє «Іскра», тобто можемо припускати, що ця ДП також використовується як «технічна прокладка».
Прихована оренда земель
Слід зауважити, що діяльність «Іскри» та «Надії» привертала увагу правоохоронців. Так судові документи від 2022 року свідчать, що правоохоронці запідозрили порушення земельного законодавства при використанні земель ДП. Це стало предметом кримінального провадження.
«Так, у рамках реалізації протиправної схеми з отримання тіньових прибутків, підконтрольні групам впливу керівники державних підприємств та інститутів НААН України та інших підприємств, в результаті зловмисної домовленості між собою, укладають недійсні правочини з підконтрольними їм приватними підприємствами щодо отримання послуг з обробітку земель (посівна, збирання врожаю, закупівля добрив, насіння та засобів захисту рослин, культивація землі тощо), які фактично є прихованою орендою державних земель, та здійснюють вирощування врожаю шляхом співпраці з приватними суб`єктами господарської діяльності. При цьому, всі розрахунки з підконтрольними приватними компаніями за надані послуги здійснюються за готівку, а фінансові операції відображаються у податковій звітності від підприємств, для яких така діяльність не властива, тим самим штучно формують податковий кредит», — йдеться у судових документах.
У тих же судових документах вказується, що слідчі встановили «факти зловживання службовим становищем службовими особами ДП «Дослідне господарство «Іскра» та ДП «Дослідне господарство Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН шляхом самовільного використання для власного збагачення та в інтересах СТОВ «Батьківщина» земель сільськогосподарського призначення державної форми власності площею понад 3,5 тис. га за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району для вирощування сільськогосподарських культур, незаконного обробітку земель та посівів таких культур, їх подальшої реалізації СТОВ «Батьківщина» за заниженими цінами».
Крім того, тоді ж здійснювалось досудове «розслідування за фактом того, що службові особи ДП «ДГ «Іскра» за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Альянс» з метою незаконного збагачення з початку квітня 2020 самовільно, без документів, які посвідчують право власності чи право користування земельними ділянками державної форми власності, діючи в інтересах вказаного товариства, силами та засобами ТОВ «Альянс» здійснюють обробіток землі площею 1,4 тис. га.».
Правоохоронці вказували, що врожай у підприємств викуповується за заниженою вартістю.
«Крім того для формування неофіційних прибутків службовими особами державних підприємств та інститутів НААН України під час надання відомостей до місцевих органів статистики систематично здійснюється документальне заниження врожайності в декілька разів в порівнянні з місцевими агропромисловими підприємствами. У свою чергу, різниця від фактичних вирощених обсягів реалізовується за готівку або завозиться на зберігання до елеваторів під документами інших підприємств, а документальні матеріали щодо походження вказаної продукції підроблюються», — бачимо у все тих же судових документах.
Отже приватні підприємства активно знімали вершки, а ДП натомість отримували заборгованість і збитки. І все це на додачу до порушень земельного законодавства – приховування фактичної оренди земель для ведення сільськогосподарської діяльності.
До речі, Роменський район Сумської області, в якому розташовані згадувані ДП, експерти Vkursi Agro, які провели у 2021 році дослідження використання державних сільгоспземель, ставили серед лідерів за масштабністю незаконного використання цих земель та тіньової оренди, що наносить мільйонні збитки державі.
У таких умовах постає ще одне питання – збереження якості земель. Адже прийшлі приватні підприємства, які працюють на не цілком законних підставах, навряд чи турбуються про збереження родючості ґрунтів у перспективі. І це питання теж поставало в розрізі «Іскри» та «Надії». Зокрема йшлося про зниження вмісту гумусу у ґрунті, а отже і зниження родючості земель, які «обробляють» ДП. Однак, формально питання було зняте, зокрема, через зауваження до процедури проведення експертизи грунту. Та з фінансових документів підприємств ми дізнаємося, що вони роками закуповували сотні тонн рідкого аміаку (при чому у тих же приватників, які обробляли землі). Цей аміак вносився в якості добрива і хоча говорити, що цей вид добрива однозначно поганий ми не можемо, та він беззаперечно вимагає вжиття заходів для збереження родючості земель. А от чи проводилися ці заходи – питання відкрите.
Дивні закупівлі
Тільки протягом 2019 року ДП «Надія» закупило понад 1,7 т вершкового масла на загальну суму понад 231 тисяча гривень без ПДВ. Така «любов» до масла спостерігалася і протягом 20-23 рр. – загалом за ці роки було закуплено понад 12,5 т цього продукту на загальну суму понад 1,5 млн грн.
Виникає питання – вони заробітну плату працівникам видавали вершковим маслом? А ще яблучним повидлом, крендельками та «кулічами», які теж значаться серед закупівель «Надії».
Замість висновків
Можна скільки завгодно розмірковувати про скрутну долю державних підприємств, а тим більше аграрних, в нашій державі. Однак, слід задатися питанням, а чи була б ця доля настільки скрутною, якщо б ті, хто стоїть на їх чолі не брали участь у сірих схемах передачі земель в оренду за «кеш», а натомість виконували покладені на них функції та дотримувались закону?
Додамо
Ексміністр агрополітики Микола Сольський розповів, як Національна академія аграрних наук України незаконно здавала в оренду державні землі, отримуючи за це готівкові кошти. При цьому, у багатьох випадках НААН та її держпідприємства не могли навіть підтвердити своє право користування цими земельними ділянками.
ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ 