В интервью Амирханян рассказывает о теневой экономике ключевого имиджевого проекта президента, откатах на “Большом строительстве” и роли в этом процессе окружения Владимира Зеленского.
Донедавна герой інтерв’ю був відомий лише у вузькому колі осіб, пов’язаних з будівництвом та ремонтом автошляхів. Широкий загал дізнався про Араїка Амірханяна три роки тому.
У квітні 2019 року він потрапив у стрічки новин ЗМІ, вчинивши “напад” на одеський офіс “Укравтодору”. Через два місяці співробітники Служби безпеки України затримали Амірханяна в приміщенні Антимонопольного комітету. Пізніше спливуть і інші “візити” бізнесмена до “Укравтодору”.
Більш відомий як “дорожній король”, з подачі нової влади герой інтерв’ю отримав інше прізвисько — “головний тендерний троль”. А після слів пішли дії.
При Зеленському Амірханяна звинуватять у фінансуванні дій з повалення конституційного ладу та спробах шахрайським шляхом заволодіти чужим майном в особливо великих розмірах. І що він пропонував хабарі чиновникам, водночас вимагаючи з них гроші.
Усі ці історії закінчилися запровадженням у квітні 2021 року персональних санкцій щодо Амірханяна та більшості його компаній. До того ж, його позбавили громадянства, що змусило бізнесмена виїхати з України.
Сам Амірханян стверджує, що санкції проти нього запровадили безпідставно, а за кримінальними справами стоїть Юрій Голик, якого бізнесмен називає “сірим кардиналом” “Великого будівництва”.
“Є такий Голик Юра, він завжди займає позицію “моя хата скраю”, але найбільший ворог у всій цій ситуації і є Голик”, — не без емоцій каже Амірханян.
В інтерв’ю він розповідає про тіньову економіку ключового іміджевого проєкту президента, відкати на “Великому будівництві” та ролі в цьому процесі Юрія Голика, Кирила Тимошенка, Андрія Єрмака та Володимира Зеленського.
О картеле “Большого строительства” и его кураторах
— Для начала объясните читателю, кто вы и какое отношение имеете к дорожному строительству.
— Мой отец со своими братьями строили дороги в Украине еще в союзные времена — это были 1960-е годы. Можно сказать, что я занимаюсь строительством дорог с 14 лет. У нас это по династии идет.
Начинал с Одесской области в 2003 году, потом мы строили дороги в Одессе. Позже мы начали развиваться и работать с региональными службами “Укравтодора” на дорогах государственного значения, стали получать подряды, принимали участие в строительстве трассы Киев — Одесса.
Потом мы развернули деятельность по многим областям: Николаев, Херсон, Ивано-Франковск, Львов, Черновцы. Потом зашли в Винницу. Частично выполняли работы в Полтавской и Сумской областях.
На тот момент мы входили в десятку крупных в стране компаний по объемам строительства. Пусть объемы финансирования строительства и были не такие большие, как сейчас.
С Одесской службой автомобильных дорог, которая подчиняется “Укравтодору”, мы начали работать, когда строили трассу Киев — Одесса. Мы получили там несколько километров подряда. Это были 2006-2007 годы. Потом, когда финансирование из госбюджета было маленькое, мы сосредоточились на межрегиональных дорогах. Компания наша называлась “Дорлидер”.
— СМИ называют вас “дорожным королем”. Какие еще компании вам принадлежат?
— Сначала был “Дорлидер”. В 2017 году мы купили “Полтавабудцентр”, затем создали “Николаевбудцентр” и “Гранит-001”. После этого у нас появились “М-буд групп”, Первомайский спецкарьер и другие. Ко всем этим компаниям я имею отношение и никогда этого не скрывал. В холдинг входит 13 компаний.
— Вы сказали, что в свое время входили в десятку крупнейших. Можете оценить свою долю в лучший год и итоги 2021 года?
— В прошлом и позапрошлом годах нам не дали возможности подписать ни один контракт. Это случилось после прихода к власти Зеленского с командой Кубракова (Александр Кубраков, с ноября 2019 года по май 2021 года возглавлял “Укравтодор” — ЭП). Да и объемы финансирования до 2017 года и после совсем не сопоставимы.
джерело: Араїк Амірханян
— Вы связываете это со сменой власти?
— Да, как только Кубраков заступил на работу. Ходили слухи, что они якобы будут отменять тендеры, снимать финансирование, но я не верил. Так и получилось. Я стал неугодным после того, как не захотел соглашаться на какие-то договорняки и все остальное.
— Новая команда считает, что на государственных дорогах должны работать компании с большим опытом, чтобы избежать лишних рисков.
— Я согласен с тем, что нужно привлекать компании с опытом, но когда Кубраков требует 100% опыта, это неприемлемо. Ни в одной стране мира нет такого высокого требования. Максимум это 10-30%.
Когда Кубраков пришел в автодор, он на законодательном уровне продавил “через колено” “Методические рекомендации к дорожным тендерам”. Согласно им, к тендерам допускаются только те компании, у которых есть опыт работ не ниже стоимости закупки (100%), или имеют положительные отзывы автодора о проведенных работах.
Этими отзывами автодор часто манипулирует, может отзывать свои предыдущие положительные отзывы или шантажировать их невыдачей, если ты не лоялен к автодору. Это так называемые “заточки” автодора, благодаря которым они отсекают нежеланные компании.
Эти “заточки” очень часто оспариваются в Антимонопольном комитете. У нас много практики удовлетворения жалоб по ним, но автодор часто или просто игнорирует такие решение АМКУ, или нагло отменяет аукцион, если в нем победила ненужная компания.
Согласитесь: если у нас есть опыт работ на дороге Киев — Одесса, то почему автодор считает, что мы не сможем сделать ремонт на любой другой дороге?
— Для Украины стандартная история, когда после смены власти в стране на потоки “садятся” новые люди. Можете рассказать, как изменилась ситуация, и кто больше всего выиграл от этого?
— Максим Шкиль — “Автострада”, “Автомагистраль-юг” Александра Бойко. Туда входят “Онур” (турецкая компания Onur) и другие участники “картеля”.
— Как вы объясняете такой успех “Автомагистрали” Бойко?
— Мы столкнулись с “кураторами” Бойко. Есть такой Голик Юра (официально — консультант проекта “Большое строительство”) — серый кардинал “Большого строительства”. Он всегда занимает позицию “моя хата с краю”. Голик Юра курирует “Автомагистраль”. Он им дал “зеленый свет” в Днепропетровской области. Когда мы пытались еще во времена Петра Алексеевича зайти в Днепропетровскую область, то стали для него красной тряпкой.
— Бойко до “Большого строительства” чем-то был примечателен среди дорожных компаний?
— Чтобы вы понимали, Бойко в последние пять лет асфальт начал делать. Когда мы Киев — Одессу строили, Бойко занимался развязками. Они даже не знали, какого цвета асфальт.
— Бойко похож на самостоятельного бизнесмена или за ним кто-то стоит?
— Я не могу рассуждать, похож он на самостоятельного или нет. Но я знаю, что при Петре Алексеевиче их “крышевали” Павелко (Андрей Павелко, народный депутат восьмого созыва от Блока Петра Порошенко, с 2015 года — президент Украинской ассоциации футбола — ЭП) с Голиком. Потом, когда Павелко стал “сбитым летчиком”, их стал “крышевать” Голик.
Голик сейчас “серый кардинал”, дает им подряды, “крышует”, убирает конкурентов, готовит документы на конкурентов, чтобы подать на СНБО, чтобы ввели санкции.
Голова “Укравтодору” Олександр Кубраков, експрем’єр Олексій Гончарук та Юрій Голик
FACEBOOK ЮРІЯ ГОЛИКА
О способах передачи денег, ролях Тимошенко, Ермака и Зеленского
— В контексте “Большого строительства” мы часто слышим выражение “поделиться маржой”. Можете перевести это на понятный язык?
— Если мы затрагиваем вопрос маржи, то в первую очередь этим вопросом должно заниматься НАБУ, но, к сожалению, они работают по-другому.
Представьте ситуацию: вы подрядчик, вашу победу на аукционе отменяют, снимают финансирование, чтобы вы пришли на поклон. Вы обращаетесь в НАБУ, а вам говорят: мы вам ничем не можем помочь, потому что мы можем только брать на фактах взятки, на коррупции.
То есть, если у вас будут просить деньги, мы готовы вам дать меченые купюры, и когда вы будете их передавать, то в этот момент мы их арестуем. Но это уже устаревшая тема. Сегодня уже время криптовалюты, биткоина, никто не несет живые деньги с рук в руки. Это уже пройденный этап, как каменный век.
К власти пришли “ІТ-шники”. Это люди, которые лучше кого-либо знают эти истории с криптовалютами, биткоином. Они могут электронные деньги перевести и об этом не будут знать ни НАБУ, ни ДБР, ни кто-либо еще.
— Давайте уточним. Правильно ли я понимаю, что сейчас откаты на “Большом строительстве” производятся в криптовалютах?
— Верно. У меня есть информация, что сегодня даже СБУ от всех тендеров получает за прикрытие дорожников 0,5%. Это получают в криптовалюте.
— Какая роль Службы безопасности Украины в этом вопросе?
— Этот орган дискредитировал себя еще в 2014 году, когда мы потеряли Крым и Донбасс, а СБУ не смогла опередить “зеленых человечков”. Они тогда продемонстрировали, что никакой безопасностью не занимались и не занимаются сейчас.
Их роль проста: присылать “письма счастья” в “Укравтодор” о том, что та или иная дорожная компания имеет отношение к финансированию терроризма и ее нельзя допускать к аукционам. Или “кошмарить” иностранные компании, которые хотят зайти на дорожный рынок, как это было с турецкой Fermac.
Они работают в одной упряжке с автодором. Он пишет им письмо: “А проверьте такую-то компанию”. Они отвечают: “Да, вы правы, это плохая компания, с ней нельзя работать”.
Скажите мне, пожалуйста, вы в рыночной экономике встречали когда-то, чтобы правоохранительный орган вмешивался в конкуренцию? В принципе, можно сказать, что этот орган “крышует” автодор и его “картель”. Они фактически блокируют доступ неугодных “Укравтодору” компаний на дорожный рынок.
— На каком этапе платится откат: перед проведением тендера, перед началом работ или перед сдачей объекта?
— Дураков нет, чтобы перед началом работ платить. Соответственно, с полученных денег платится, а как по-другому?
— Вы можете оценить приблизительный уровень “заработка” власти на “Большом строительстве”?
— Говорят, что они собирают где-то 10% от объема. Посчитайте, сколько это денег от 100 миллиардов гривень.
— Какая роль в этом процессе Юрия Голика?
— Этот человек якобы отвечает за местные дороги, но он имеет влияние на дороги госзначения. Кубраков — это марионетка, которой рулит Голик.
— Кто еще входит в группу кураторов “Большого строительства”?
— Голик, его советник Варивода (Олег Варивода, экс-начальник “Укравтодора” в Одесской области) и заместители, глава (Юрий Аристов — ЭП) и депутаты бюджетного комитета плюс Кирилл Тимошенко. Не знаю, имеет ли к этому отношение Андрей Ермак, но я думаю, без него там не обойдутся. Вот все эти товарищи, вся эта делегация.
— Фамилию депутата Трухина вы слышали в контексте кураторства “Большого строительства” или каких-то региональных направлений?
— Нет, не слышал.
— Вы говорите, что над всем стоит Голик. Кирилл Тимошенко тоже ему подчиняется?
— Голик и Тимошенко — это два в одном, друг друга дополняют. Тимошенко не занимался дорогами, а у Голика немножко опыт есть, он уже работал в Днепропетровске замгубернатора (заместитель главы ОГА — ЭП). Он знает, как правильно “бабки” надо делить, поэтому он неплохой советчик.
— То есть Тимошенко отвечает за политическую часть, а Голик — за техническую?
— Да, в “уши говорит” (детальную информацию о проектах — ЭП) уже Голик.
— Почему Кубракова перевели в Мининфраструктуры из “Укравтодора”?
— Наверное, президенту показалось, что он умный парень, сможет поднять “Укрзалізницю”, порты и все остальное, поэтому отправил туда.
— В “Укрзалізниці” запускается аналог “Большого строительства”. Там ситуация будет схожей с дорогами?
— Я не могу комментировать то, что не произошло. Когда произойдет, будем говорить. Я не говорю, что парень он неспособный. Да, способный, знает карту Украины, но в дорогах он ничего не понимает.
— Вы назвали фамилии основных участников процесса. Возможна ли ситуация, при которой президент Зеленский не в курсе, что на самом деле происходит на “Большом строительстве”?
— Думаю, что часть идет партии, как собаке кость подкидывают, а остальное отмывают всякие Голики, Тимошенки и Кубраковы с СБУшниками. Президенту говорят, что им ничего не приносят или принесли рубль, а на самом деле принесли 10 рублей. Мне кажется, ситуация примерно такая.
— Ваши компании столько лет работали в дорожном строительстве и как-то умудрялись обходиться без откатов.
— Наши компании последние три года не работают нигде.
— Вы активно работали во времена Петра Порошенко, когда отрасль курировал Игорь Кононенко. Тогда ситуация была иной?
— Когда отрасль начал курировать Кононенко, нам уже тогда подряды не давали. Мы работали на субподрядах.
— На что уходят откаты? Это коррупция, связанная с накоплением капиталов, или деньги идут в условную партийную кассу?
— Я не знаю, на что они тратят эти деньги. Наверно, думают о завтрашнем дне.
— Считается, что деньги от “Большого строительства” идут на финансирование “Слуг народа” через зарплаты в конвертах.
— Задайте им этот вопрос. Пусть покажут, на что именно и сколько пошло денег.
О нападениях и попытках связаться с Зеленским через Comedy club
— СМИ со ссылкой на судебные решения и заявления официальных лиц писали, что вы вместе с вооруженными людьми якобы нападали на офисы Одесского и Киевского автодоров, Антимонопольный комитет.
— Объясню. На меня несколько раз было покушение. Я же имею право иметь с собой сопровождение?
Тогда выплачивали компаниям деньги за дорожные работы. Я через другие компании узнаю, что всем, кроме нас, оплатили. Потом говорят: “Мы будем ему частями платить. Если он будет закрывать откаты, мы заплатим дальше”.
Мне этот разговор не понравился. Я находился в Европе (Евросоюзе — ЭП), прилетел и заехал в офис. Со мной всегда сопровождение — ребята стояли в коридоре, ждали.
— Они были вооружены?
— Да. Я зашел к заместителю главы службы автомобильных дорог в Одесской области Лещенко (Сергей Лещенко, первый заместитель начальника службы в Одесской области) и спросил: “На каком основании вы мне не оплачиваете?”.
Он мне начал сказки рассказывать, что мы еще не закончили обочину. Хотя были объемы работ, которые можно было оплатить, и точно так же пяти-шести компаниям все оплатили.
Я говорю: “Слушайте, если вы сейчас неправильный ход делаете… Дайте, пожалуйста, бухгалтерию и пусть несут на оплату”. Тем более акты выполненных работ были подписаны.
Туда зашел Варивода и спросил: “Ты что решил тут нахрапом взять?”. Я ответил, что тут уже коррупционная составляющая и будем разговаривать в другом месте, в других кабинетах.
Он вызвал Нацгвардию, мы им объяснили ситуацию. Потом они вызвали КОРД (подразделение особого назначения Нацполиции). Меня в райотдел, допросили и отпустили, понимая, что нет состава преступления. Дело передали в суд. Мы пришли захватывать здание, как это? Мы 20 лет в это здание ходили, не захватывали и тут вдруг пришли его резко захватить?
— Что произошло в киевском автодоре?
— В Киеве произошла ситуация, когда работал Батищев (Андрей Батищев, глава “Укравтодора” в 2015-2016 годах). Там была ситуация, связанная с кадровыми изменениями. Они поставили своего человека в Николаеве.
Этот николаевский товарищ, начальник службы дорог, снял с нашего объекта финансирование и перекинул на другие объекты. Поэтому я хотел попасть к нему, чтобы разобраться, на каком основании это все происходило.
Он тогда сказал мне, что не на месте. Мы в кафе рядом сидели пили кофе, смотрю — он зашел к себе в кабинет. Я поднялся за ним. Когда я зашел, они начали меня выталкивать, произошел скандал.
— У вас есть свободный доступ в здание автодора?
— Послушайте, в автодор всегда были двери открыты. Охрана же меня знает, я туда ходил еще до Батищева.
— Говорили, что у вас обнаружили какие-то ножи и травматические пистолеты. Это правда?
— Слушайте, они могут все, что хочешь говорить. Пусть факты приложат, что мы были с ножами или травматическими какими-то вещами. Вы меня сейчас спрашиваете при Батищеве или при Кубракове когда заходили?
— Расскажите и при Кубракове.
— При Кубракове они закрылись от нас, спрятались. Я хотел подняться, чтобы понять, на каком основании подняли стоимость аренды земли, на которой расположен наш асфальтобетонный завод.
Они это сделали специально, чтобы перекрыть нам кислород и не дать возможности участвовать в тендерах. Соответственно, я хотел подняться туда и разобраться, на каком основании нас выгоняют оттуда.
— Что произошло в Антимонопольном комитете?
— В Антимонопольном комитете, по-моему, была ситуация с какой-то организацией, но мы к этому отношения не имели.
— Правоохранители все эти истории формулируют таким образом, что вы с группой вооруженных людей оказывали давление на чиновников с целью добиться принятия выгодных вам решений, вымогали деньги…
— Во-первых, мы никого ни к чему не принуждали. А во-вторых, о каких выгодных для нас решениях может идти речь?
Мы задавали вопросы. Почему вы отменяете тендер, который мы выиграли? Почему вы с нами не подписываете договор? Почему вы нас не признаете победителем, если у нас лучшая цена? Почему вы снимаете финансирование с наших объектов? Вы считаете, что это давление с нашей стороны?
— С чем вы связываете открытие против вас уголовных дел?
— Все началось, когда мы пытались зайти в Днепропетровскую область, где Голик был замгубернатора. Ему страшно не нравилось, что у нас получалось выиграть аукционы. Ему не нравилось, что АМКУ удовлетворял наши жалобы.
Он в нас увидел реального конкурента и врага номер один. И когда ему уже президент доверил такую ответственную роль в “Большом строительстве”, он для себя решил, кто должен в “картель” входить, а кто не должен.
Хотя мы туда и не напрашивались, в этот картель, он нам тысячу лет не был нужен. Мы просто хотели, чтобы были честные аукционы, по закону, чтобы мы тоже могли получить для своей компании место под солнцем. Вот и все.
— Какой у вас юридический статус по делу о госизмене?
— Дело передали в суд.
— Вы считаете, что санкции против вас ввели безосновательно?
— Какие могут быть юридические основания? Этот механизм разработан Голиком и еще парой человек. Животные — по-другому я просто не могу их назвать. Меня лишили гражданства, а через неделю — персональные санкции против меня и 12 моих компаний, чтобы я не мог участвовать в тендерах.
— Почему вы решили об этом публично заговорить именно сейчас?
— Я и раньше был готов, просто времени не было этим заниматься, честно.
— Вы сейчас не в Украине. Можете сказать, в какой вы стране?
— Я нахожусь в Армении, в Ереване.
— На вас не выходили люди с предложениями “решить вопрос” мирно?
— Нет, не выходили. Они понимали, что это бессмысленно. Мы подали в суд на все эти дела: и по лишению гражданства, и по всему остальному. Но вы же знаете, что у нас в Украине самый гуманный суд в мире. Но мы опять же не теряем надежды, готовим еще иски, чтобы дальше идти в европейские.
— Вы не пытались решить этот вопрос, с кем-то договориться, чтобы не выходить с публичными заявлениями в СМИ?
— Я просил своих земляков с Comedy club, чтобы помогли выйти на президента Зеленского. Но потом мне сказали, что он в курсе этой ситуации. Я думал, может, чисто случайно кто-то засунул нас в этот черный список, когда наложили санкции. Но я так понял, что все было преднамеренно.
Кубраков, Зеленський та Тимошенко оглядають один з об’єктів “Великого будівництва”
джерело: PRESIDENT.GOV.UA
— Через кого из Comedy club вы пытались найти выход на Зеленского?
— Мы выходили на людей, которые общаются с семьей президента, хотели уточнить, может быть, произошла какая-то ошибка, возможно, что-то там перепутали, может, однофамилец мой должен был попасть туда.
Им ответили, что нет, это именно он самый плохой, именно он нам заблокировал все дорожные аукционы, не дает строить.
На самом деле мы ничего не блокировали, просто предлагали цену на 25-30% ниже конкурентов. Это не нравилось автодору, но позволило бы построить дорог на 25% больше. В этом я тендерный тролль? Я не понимаю, как может глава страны так рассуждать. Разве это плохо, когда есть конкуренция?
— Вы же сами сказали, что президент может не уследить за всем, он слушает своих советников, которые ему докладывают.
— Понятное дело, что у него проблем хватает, мог и не уследить. Но люди, которые его окружают, они же прекрасно знают, что делают, и что это просто так не пройдет. Если нам удастся завести западную экспертную организацию, которая проведет независимый аудит, и на которую, не сможет влиять Офис президента, вы сами все увидите, все карты положим на стол.
— После ухода Петра Порошенко у людей, которых называли кураторами отдельных отраслей экономики, начались проблемы с законом. С ваших слов, сейчас все курируют Голик и Тимошенко. В случае смены власти, по вашему мнению, их ждет та же участь?
— Я думаю, что в этом мире нет угла, куда они смогут убежать. Мы их все равно оттуда достанем, привезем и посадим на скамью подсудимых. Мы ведем переговоры с Западом, чтобы привлечь независимую экспертную организацию для проверки всех объемов работ, которые выполнялись на эти сотни миллиардов, насколько законно это все делалось, сколько было денег украдено. Потому что есть большие расхождения в цифрах.
— Вы говорите об искусственном завышении стоимости дорожного строительства?
— Конечно, идет дополнительный расход средств.
— Если взять условные 100 миллиардов гривень, то сколько из этой суммы реально не доходит до дорожного строительства с учетом откатов и завышения стоимости строительства?
— Условно говоря, 10 там, 10 там и еще 10 там. Думаю, процентов на 30 работы могли бы стоить дешевле. Просто, понимаете, никакая финансовая инспекция не сможет определить то, что мы можем определить. Только дорожник может вычислить, где воруют деньги на дорогах.
— А по поводу качества этих дорог?
— Когда мы с западной экспертной организацией проведем лабораторные исследования, тогда вы получите результаты. Пока я не могу говорить.
— Чем все закончится, как вы думаете?
— Чем может закончиться? Они же не вечные. В любом случае это не пройдет безнаказанно, и мы докажем нашу правоту. Докажем, что в Украине существуют междусобойчики, что ни в какую Европу она не готова идти, что в Украине коррупция стала еще больше, чем была.
ЭП неоднократно обращалась к Александру Кубракову и когда тот руководил “Укравтодором”, и во время его пребывания в должности министра инфраструктуры с предложением об интервью. Редакция готова дать возможность Кубракову ответить на обвинения, которые прозвучали в его адрес.
Николай ТОПАЛОВ, Севгиль МУСАЕВА
2
Амирханян с большой дороги. История человека, державшего в страхе весь Укравтодор
Араик Амирханян (Коллаж: Алина Подлесная/Liga.net)
18.02.2021,
Forbes называл Амирханяна одним из крупнейших игроков в дорожном строительстве, СБУ – подозреваемым, а глава Укравтодора – тендерным троллем. Кто он?
1 квітня 2019 року до кабінету тодішнього голови підрозділу одеського Укравтодору Олега Вариводи увірвалися вісім розлючених чоловіків. Погрожуючи зброєю, вони вимагали перевести їхній компанії 100 млн грн*. Враховуючи дату та місто, можна було подумати, що це жорсткий розіграш або жарт. Але ні, все по-справжньому.
До Вариводи прийшов відомий у «дорожніх» колах бізнесмен Араік Амірханян – на той час як представник будівельної компанії Полтавабудцентр, з групою підтримки, свідчить історія з судового реєстру.
Сьогодні вже колишній очільник автодору в Одесі Варивода підтверджує: так і було. «Вимагав грошей за, як йому здавалося, повністю виконані роботи за договором по трасі М-15 Одеса-Рені, – пояснює він. – Вони частково виконали роботу, але договір передбачав комплекс робіт. Тому ми справедливо вимагали закінчити, а він наполягав, що хоче часткову оплату вже».
Амірханян пообіцяв тримати заступника Вариводи та ще двох підлеглих у кабінеті доти, поки ті не виконають оплату. Невідомо, чим би все скінчилось, якби не втручання у «переговори» спецпідрозділу КОРД, який затримав Амірханяна та групу підтримки. Поліція вилучила у групи ножі та травматичні пістолети.
Наступного дня Амірханяну оголосили підозру у скоєнні кримінального правопорушення. Але він залишився на свободі: суд відпустив його під особисте зобов’язання.
Менше ніж через три місяці – 19 червня – Амірханян так само ефектно увірвався до приміщення Антимонопольного комітету. АМКУ саме розглядав справу про змову компаній Дорлідер та Полтавабудцентр (які пов’язують з Амірханяном) на 17 тендерах та ухвалив рішення про штраф у 15,6 млн грн.
Тоді його затримали вдруге – тепер вже СБУ. У червні СБУ звинуватила його за підозрою у фінансуванні повалення конституційного ладу, а також у заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.
Але і це не зупинило Араіка. Через рік, у травні 2020 року, він зробив чотири спроби «взяти штурмом» вже Укравтодор у Києві та прорватися до чинного голови Олександра Кубракова. Амірханяна та ще двох озброєних чоловіків зупиняла державна охорона.
Останні місяці про Амірханяна нічого не повідомлялося. Аж поки на початку лютого СБУ не сповістила про підозру власнику великій мережі будівельних компаній, якого звинувачують у заволодінні бюджетними коштами. Йдеться про Амірханяна, який за даними співрозмовників LIGA.net, перебуває у Парижі.
LIGA.net з’ясувала, як Амірханян здобув та втратив статус одного з найбільших гравців на «дорожньому» ринку України та чому, попри численні кримінальні справи, завжди уникав ув’язнення.
Дорожній король. Початок
Вперше ім’я Араіка Амірханяна стало відомим широкому загалу наприкінці 2015 року. Тодішній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський повідомив, що голову Укравтодору Андрія Батищева жорстоко побили у власному кабінеті. До цього у грудні понад два десятки людей увірвалися до голови миколаївського Укравтодору, вимагаючи підписати з Дорлідер акт про виконані роботи.
Амірханян підтвердив миколаївському ЗМІ, що саме він приходив до Батищева, але переконував, що йшов на консультативну розмову, оскільки його компанії не виплатили понад 5 млн грн, а очільник Укравтодору сам на нього накинувся.
LIGA.net зробила десятки спроб поспілкуватися з бізнесменом, проте він не відповів на жодне повідомлення чи дзвінок. Загалом його публічна позиція зводиться до того, що умови роботи на дорожньому ринку дискримінаційні та прописані під конкретні компанії, а він бореться за рівний доступ до дорожнього будівництва.
Але у колі дорожників Амірханяна знали набагато раніше 2015-го.
Однофамільця відомого вірменського композитора Роберта Амірханяна – Араіка – на півдні України назвали «дорожнім королем» – до 2017-2018 його компанії отримували підряди на будівництво та ремонт доріг на мільярди гривень.
Але на лютий 2021-го цього 39-річного бізнесмена немає серед власників жодної будівельної компанії. За даними реєстру Мін’юсту, Араік Амірханян зазначений власником фермерського господарства «Каріна» та ТОВ «Трансбудоїлсервіс» (не беруть участі в дорожніх тендерах).
Співрозмовники LIGA.net в АМКУ, Укравтодорі та серед правоохоронців мають інше бачення, як виглядає бізнес-імперія Амірханяна. Названі ними компанії у різний час засновувалися Араіком Амірханяном або його родичами, та підтримують тісні господарські стосунки. У медіа щодо них навіть виник допис – «група Араіка».
Дорожні компанії, які могли у різні роки входити до групи Амірханяна
| ТОВ «СПМК-17» | Власник – Амірханян Сєда Єрвандівна, керівник – Амірханян Армен Хачикович. Компанія згадується у 228 судових рішеннях. |
| ТОВ «Будівельна компанія Дорлідер» | На 9 лютого керівник та кінцевий бенефіціар – Тєльний В’ячеслав Олександрович. До лютого 2020 року був Амірханян Хачик Рушанович. Компанія згадана у 262 судових справах, має чотири заборони від Антимонопольного комітету на участь у тендерах. |
| ТОВ «ДБК Дорлідер» | Керівник та кінцевий бенефіціар – Амірханян Хачик Рушанович. |
| ПП «Полтавабудцентр» | Керівник – Петросян Гарник Арменакович. Власник – Асланян Славік Арамович. На початок лютого 2021 року компанію згадували у 445 судових документах. У 30 справах фірма є однією зі сторін. Має заборону від АМКУ на участь в тендерах. |
| ТОВ «Миколаївбудцентр» | Керівник та власник – Назаренко Роман Олегович (до цього Амірханян Вагінак Рушанович) – консорціум «За майбутнє». До жовтня 2019 року власником був сам Араік Амірханян. Компанія згадується у 174 судових рішеннях (15 судових справ). |
| ТОВ «БК Дорсервіс» | Власник та директор – Галицький Аркадій Йосипович. До лютого 2018 року – Амірханян Андранік Грачикович. Компанія згадується у 55 судових документах, отримала дві заборони від АМКУ брати участь у тендерах. |
| ТЗОВ «Дорсервіс» | Бенефіціар – Амірханян Едік Грачикович. Голова – Присташ Юрій Михайлович. |
| ТОВ «Юг Строй Компані» | Директор – Пшеничний Олег Васильович. Власниця – Мальцева Людмила Іванівна. До березня 2019 року власницею була Стерніцька Анджела Володимирівна (ймовірно, дружина брата Араіка – Едіка Амірханяна). |
| ТОВ «Граніт -001» | Власник – Narek Yachting Limited (Сейшельські острови). Керівник – Западня Віталій Валерійович. Компанія фігурує в трьох судових справах. |
Більшість компаній з цього переліку зареєстровані ще у нульові. Але почали привертати увагу журналістів на початку десятих років. «За часів Януковича Амірханян став модний – його компанії тендерили мільярдні підряди та стали фігурувати у справах про змови», – згадує Юрій Ніколов, редактор видання «Наші гроші», яке спеціалізується на аналізі державних закупівель.
Наприклад, упродовж 2012-2017 років пов’язана з Амірханяном група компаній «Дорлідер» отримала понад 3,3 млрд грн дорожніх підрядів, половина з яких – в Одеській області. Решта – на Херсонщині, Миколаївщині, Одещині та Буковині.
Український Forbes у 2013 році називав бізнесмена одним з найбільших підрядників Укравтодору.
Ще одна компанія – «Полтавабудцентр» – за підсумками 2018 року потрапила до топ-5 дорожніх ремонтників року через торги Prozorro й отримала від держави майже 2,5 млрд грн.
Відкати, допугоди та договірняки
«У 2015-2016 Араік виходив на тендери, давав ціну, меншу на 30%, вигравав. Договір підписано, держава хоче зробити дорогу, але він нічого не виконує», – пояснює добре знайомий зі специфікою дорожньої галузі співрозмовник LIGA.net з Офісу президента.
Наступний етап – підписання додаткової угоди, яка компенсувала обіцяний «дисконт».
Для безпроблемного підписання «допкі» потрібен лояльний голова місцевого автодору. «Араіку важливо було вибудувати стосунки з головою якоїсь служби на місці. Служба могла змінювати вимоги до торгів, виписуючи їх під ту чи іншу компанію», – пояснює співрозмовник LIGA.net, який зараз має стосунок до програми «Велике будівництво».
Приблизно те саме розповідає й екскерівник одного з обласних автодорів. «Усі історії, коли він заїжджав з воєнізованою охороною до голів автодорів в областях зводяться до одного: підпишіть зі мною додатковий договір. Те, що я втратив на торгах, поверніть мені через додатковий договір», – пояснює співрозмовник на правах анонімності.
Араіку важливо було вибудувати стосунки з головою якоїсь служби на місці. Служба могла змінювати вимоги до торгів, виписуючи їх під ту чи іншу компанію
Але є ще одна версія: автодори притримували виплати Амірханяну, вимагаючи від нього стандартний відкат, а він не завжди хотів платити.
Зазвичай борги компаніям в службах на місцях виплачуються за 5% відкату, розповідає Ніколов з Наших грошей. «А коли він хотів цих 5% зекономити – приходив з братвою», – припускає той.
Своєрідним підтвердженням слів Ніколова є велика оборудка, яка завершилася затриманням очільника служби на Миколаївщині Андрія Максименка. Саме він у липні 2019 року жалівся новообраному президенту Зеленському на нестачу коштів для нормальної роботи. І тодішній голова АМКУ Юрій Терентьєв, який теж був присутній, просвітив Зеленського, що тендерні процедури в області, зокрема, прописані таким чином, щоб вигравав «свій» підрядник.
Коли він хотів цих 5% зекономити – приходив з братвою
Через місяць Максименка затримали детективи НАБУ, коли він нібито отримував хабар у 2,24 млн грн від Полтавабудцентр Амірханяна. З відео НАБУ видно, що це був відкат у 7% від суми, яку треба було заплатити за ремонт ділянки дороги Н-11. І здали чиновника його контрагенти з Полтавабудцентр, «звернувшись до НАБУ з заявою про корупційний злочин». Слідчі оприлюднили діалог Максименка з, імовірно, колегою Амірханяна.
Від короля до троля
У серпні 2020 року голова Укравтодору Олександр Кубраков в інтерв’ю LIGA.net називав Амірханяна головним тендерним тролем країни: мовляв, компанії з його орбіти лише оскаржують процедури по всій країні, але ніде не збираються працювати.
Довідка: «Тендерні тролі» – це компанії, які блокують тендерні процедури у системі скарг. Часто такі компанії навіть не планують брати участі в торгах, а просто «діють на нерви» іншим учасникам або шантажують їх.
З даних Укравтодору, які держкомпанія надіслала на запит LIGA.net, випливає, що на 18 грудня 2020 року фірми з орбіти Амірханяна подали майже кожну п’яту скаргу (78 з 420 загалом) на 45 млрд грн – це 33% від усіх заблокованих контрактів в областях на кінець 2020 року.
Проте ще донедавна компанії Амірханяна будували багато доріг, розповідає Ніколов. «Класичний приклад бізнесу as usual по-українськи: компанія Амірханяна могла отримати гроші, не виконати до кінця та покинути дорогу на останніх етапах», – каже він.
У який момент дорожній король почав перетворюватися на троля? Одразу кілька співрозмовників LIGA.net називають початком зміни стратегії Амірханяна 2017 рік. Роком раніше почала працювати система держзакупівель Prozorro, дещо змінилися тендерні правила, будувати стабільний бізнес на допугодах стало важко. Та Амірханян не розгубився й був чи не першим, хто масштабно «зламав» Prozorro.
«Араік сформував команду юристів, які скаргами не давали життя замовникам-підрядникам, – розповідає Ніколов. – Але ця діяльність десь була і корисною, вказувала Укравтодору – «не гріши» заточками (спеціально прописані вимоги, які унеможливлюють допуск на тендери. – Ред.), тобто вони виконували функцію на кшталт санітарів лісу».
Компанія Амірханяна могла отримати гроші, не виконати роботи до кінця та покинути дорогу на останніх етапах.
Навесні Кубраков звинуватив Наші гроші, ГО «Ліга антитрасту» та Всеукраїнську дорожню асоціацію (ВДА) у «наближенні до Амірханяна». Організації подали на голову Укравтодору до суду.
«У нього багато юридичних осіб, дуже юридично грамотна команда, яка добре розуміє всі процедури, закупівельні моменти. Це точно не аматорство», – підтверджує у інтерв’ю LIGA.net голова Укравтодору Олександр Кубраков.
Як це працює? «Це дуже проста схема: те, що можеш зробити сам – робиш. Якщо не можеш, заходиш на тендери, демпінгуєш, всіляко вставляєш палиці в колеса, для того, щоб ті, хто справді хоче будувати, попросили: відчепися. [Тоді вимагаєш] 1-3% від суми контракту і відпускаєш тендер», – розповідає Варивода. Він додає, що це не тролінг заради тролінгу, а своєрідний спосіб заробітку.
Яким чином? Скажімо, потрібно звести дорогу вартістю 2,5 млрд грн. Для цього у компанії має бути певна кількість техніки, завод неподалік, кваліфіковані працівники та досвід, пояснює співрозмовник з ОП: «Араік заявляється на торги, його відхиляють, він подає скаргу в АМКУ: «Чому це мене відхилили, я вважаю ці вимоги дискримінаційними». Після того як тендер заблокований скаргою, у середньому 9-12 місяців з дорогою нічого не робиться – це заважає будівництву», – переконує співрозмовник LIGA.net.
«Керівництво Укравтодору поширює щодо нашої компанії [інформацію], що ми нібито навмисне блокуємо тендери, не виконуючи ніяких дорожніх робіт. […] нам доводиться відстоювати в Антимонопольному комітеті своє законне право на участь в тендерах, оскільки керівництво Укравтодору штучно не допускає нас до аукціонів. Тому міф про якогось троля незабаром буде розвіяний», – переконував у травні Амірханян у своєму Instagram.
ХРЕСТОВИЙ ПОХІД ПРОТИ АРАІКА
Якщо почитати заголовки новин за останні роки, то здається, що влада веде безкомпромісну війну з Амірханяном. Так, наприкінці 2017-го АМКУ наклав штраф у 37,75 млн грн за тендерні змови компаній Дорлідер, Південьдортех та Дорсервіс. Також їх внесли на три роки у «чорний список» підприємств, яким заборонено брати участь у торгах. У червні 2019 року АМКУ знову оштрафував Дорлідер та Полтавабудцентр – майже на 16 млн грн.
Раніше спроби притягнути Амірханяна до відповідальності були у СБУ. У 2016 році слідчі звинувачували БК «Дорлідер» та ПП «Дорлідер» у переведенні грошей представникам терористичної організації «Донецька народна республіка». На рахунки компаній наклали арешт, однак вже до кінця року суд скасував арешт через нестачу доказів.
У червні 2019 року СБУ затримала Амірханяна в АМКУ та висунула серйозні звинувачення. Бізнесмен нібито організував «механізм незаконного переправлення» людей з України в Росію через Крим, а також незаконно заволодів майном українських підприємств на суму майже 20 млн грн. Це вже не кажучи про нібито змову зі співробітниками АМКУ і 200 заблокованих тендерів на понад 20 млрд грн.
Але вже за місяць Амірханян був на волі – вийшов під заставу. Він стверджував, що «став об’єктом замовної справи з боку старої команди у СБУ».
27 жовтня 2020 року СБУ оголосила Амірханяна у розшук. «Місцем зникнення» зазначено Париж.
У лютому 2021 року – нова спроба – слідчі СБУ повідомили Амірханяну про підозру у справі про привласнення 500 млн грн бюджетних коштів. Також вони розповіли, що затриманий бухгалтер компанії Миколаївбудцентр нібито за вказівкою Амірханяна, пропонував хабар у $10 000 чиновнику Державної фіскальної служби.
Загалом на компанії, до яких мав стосунок Амірханян, відкрито майже два десятки кримінальних проваджень.
НЕПОТОПЛЮВАНИЙ
Але якщо читати не лише заголовки, то «хрестовий похід» влади проти Амірханяна вже не виглядає таким безкомпромісним.
Згідно з даними аналітичного проєкту CoST Ukraine за минулі два роки тільки три компанії з оточення Амірханяна взяли участь в 34 тендерах на загальну суму 1,6 млрд грн (ми не знаємо, що з цього тролінг, а що – реальна участь).
Втім у цих даних є цікава тенденція: компанії Миколаївбудцентр, Полтавабудцентр, Граніт-001 «переключились» на локальний рівень – у 92% випадках вони брали участь у тендерах, які організовували обласні адміністрації, а не автодори.
«Амірханян не став злочинцем для влади, – стверджує Ніколов з Наших грошей, – місцева влада у виборі підрядників часто залежить від центру і на регіональних тендерах все одно виграють ті, кого «не банить» Укравтодор».
Як Амірханяну роками вдавалося залишатись на свободі та продовжувати бізнес попри десятки кримінальних справ?
П’ятеро співрозмовників LIGA.net різними словами кажуть одне і те саме: це було комусь дуже вигідно.
«Його дії не були адекватно оцінені з боку правоохоронних органів», – переконаний ексміністр інфраструктури (2016-2019) Володимир Омелян.
«Якщо є склад злочину, підслідний якомусь певному органу, і той орган не розслідує, отже Амірханяна кришує або хтось з цього правоохоронного органу, або хтось, хто має вплив на цей орган», – розмірковує співрозмовник LIGA.net з будівельної галузі.
«У нього точно є якась постійна підтримка в СБУ, – переконаний Ніколов. – Одна частина цієї структури його шукає, а інша – блокує. Крім того, його кримінальні провадження багато у чому залежать від Генеральної прокуратури». На думку Ніколова, останній рік діяльність Амірханяна вигідна так званому картелю – шести великим компаніям, які забрали більшість великих підрядів Укравтодору. Мовляв, тролінгом Амірханян «вибиває» з торгів конкурентів цієї групи, «картелісти» отримують кращі тендерні умови та потім беруть компанії з пулу Амірханяна у субпідрядники.
Останній пост в Instagram Амірханяна датований 13 листопада. Він стосується війни між Вірменією та Азербайджаном. З червня він не коментує події довкола свого бізнесу, хоча до цього часто клеймив обвинувачення СБУ «дутими справами» та спробами залякати бізнес.
Що означає затяжне мовчання Араіка – поки незрозуміло. Ніхто з його колег теж не взявся прогнозувати, чим закінчаться пригоди Амірханяна та що буде з його бізнесом.
Слід додати, що більше десятка учасників дорожнього ринку – як тих, хто бере його компанії в субпідрядники, так і тих, хто має підстави його не любити через тролінг, – взагалі відмовилися розмовляти з LIGA.net про Араіка. Звідки така «обітниця мовчання»? Можливо, цехова солідарність. А, можливо, знають, що обрати у характеристиці, яку дав Амірханяну Варивода, якого той три години тримав у кабінеті 1 квітня: «Людина, яка так і не визначилася: він дорожник чи бандит».
* – виправлено після публікації
корреспондент LIGA.net, раздел Бизнес
экс-главный редактор LIGA.net
ХРОНИКИ и КОММЕНТАРИИ 